Віра і вдячність

Усі люди у щось вірять. Так, одні люди вірять, що Господь насправді «є, i тим, хто шукає Його, дає винагороду» (Євр. 11:6), інші ж люди мають стосовно цього протилежну думку, стверджуючи, що Особистісного Бога насправді немає, а Його «властивості», «функції» передали безликій природі, тим самим починаючи поклонятись творінню замість Творця.

Але між двома цими категоріями перебуває умовна більшість, яка начебто не заперечує існування Творця, погоджуючись, що «Хтось там дійсно є» (під «там» зазвичай мають на увазі гіпотетичне небо), от тільки далі цього визнання ця більшість просуватися в стосунках з Творцем не виявляє великого бажання. Хіба що по великих церковних (релігійних) святих. Ну і коли спіткає якась халепа чи явне горе… По суті ця більшість не сильно відрізняється від частини населення, яка явно заперечує існування Особистісного Творця.

Що ж спонукає людей не розвивати стосунки з Богом? Адже кожен з «умовної більшості» може пригадати випадки, коли за якимсь нез’ясовним збігом обставин вони уникали цілком явної біди, чи хтось маловідомий приходив на допомогу, чи з ними відбувалася ще якась подія, яку прийнято називати «чудом». Чому попри величезну кількість таких свідчень, власних і де просто були свідками, та сама згадана більшість вперто намагається відкидати Творця? Адже коли людина наполегливо ігнорує іншу людину, це і є відкиданням з її боку.

Найчастіше обізнані люди вкажуть, що причина такого ігнорування є гріх, який віддаляє кожного з нас від Бога. Ще багато хто зауважить, що покаяння, щире розкаяння в скоєному наближає нас до Бога, відновлює втрачений з Ним зв’язок. Все це вірно, і на заклику про важливість покаяння можна було закінчувати цей допис, тим самим збільшуючи масив стандартних закликів до покаяння, які множать вірні усіляких конфесій. Але ми зробимо дещо інакше, і не з метою якось виділитися серед інших, а просто…

Серед кола вірних існує стільки багато «правильних», душекорисних фраз і рятівних закликів, на які не тільки люди зовнішні, але й самі вірні давно не звертають належної уваги. Ці фрази стали свого роду «дрес-кодом», розпізнавальним знаком для «своїх», для тих, «хто в курсі», не більше того. І за цим «звиканням» повністю загубився сенс, який міститься в цілком правильних і рятівних словах. Тому ми зробимо невелике уточнення до теми, що розглядається, звернувши увагу на одну, як на нашу думку, з основних причин, чому більшість людей, попри явний досвід дії Бога у власному житті, намагається Його ігнорувати.

Це невдячність.

І проілюструємо таку невдячність стосовно Творця одним біблійним прикладом – історії зцілення Христом десяти прокажених. Чим закінчилася ця історія? – З десяти колишніх прокажених віддячити Спасителеві повернувся лише один, який «побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога, і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин. Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять?» (Лк. 17:15-17). Дійсно, а де дев’ять? А навіщо цим дев’ятьом Бог, якщо в них усе гаразд? – Подібною логікою користується вже не раз згадана «умовна більшість»: Навіщо Бог, якщо все гаразд?

Спростувати це насправді безглузде питання може вдячність. Лише людині, яка має вдячне серце, в усій повноті відкриються біблійні слова: «Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього» (Пс. 33:9). В іншому випадку комусь щось доводити – цілком марна справа. От так з вдячності зароджується справжня, жива віра-довіра в Бога.

«Встань, іди; віра твоя спасла тебе» (Лк. 17:19), – ці слова, які Христос промовив зціленому самарянинові, за бажання кожен може віднести на власну адресу. Кожен, хто вдячний Богові за Його незліченні дари, кожен, хто пам’ятає всі благодійства Його, одним словом, блаженна людина.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docВіра і вдячність


Ваш коментар:

Попередній запис

Яка віра правильна?

А що таке віра? Може якась церква, а може якась релігійна конфесія? У нашому українському менталітеті здебільшого ототожнюються поняття віри ... Читати далі

Наступний запис

Найбільш повторюване повеління в Біблії

Яке, на ваш погляд, найбільш повторюване повеління в Біблії? Це не заборона і не застереження. Воно не про статеві стосунки, ... Читати далі