Найбільш повторюване повеління в Біблії

Яке, на ваш погляд, найбільш повторюване повеління в Біблії?

Це не заборона і не застереження. Воно не про статеві стосунки, не про гроші, не про владу.

Найбільш повторюване повеління в Біблії, напевно, здивує вас. Бо це: Будьте щасливі! Бог понад усе інше, і в різний спосіб, каже: «Славте Господа», «не бійтесь», «радійте» і «дякуйте» – а все це, по своїй суті, є повелінням бути щасливими.

Не поспішайте. Дайте цій думці утвердитися: понад усе інше, Бог каже нам бути щасливими. Бог хоче, щоб ми були по-справжньому глибоко щасливі. Не колись у небесах. Не тоді, коли обставини змінюються на краще. Не тоді, коли скорбота і темрява нарешті зникають. Бог хоче, щоб ми спробували істинну радість сьогодні. Зараз. Я в жодному випадку не намагаюсь применшити вагу випробувань, які ви, можливо, зараз проходите. Страждання можуть бути нестерпними, скорбота невимовною, а страхи сковувати, і навіть паралізувати. Біблія в повній мірі стосується реалій життя. Бог у ній каже нам про гріх, скорботу, сум, біль, зраду, помилки, страх, жахіття і нужденність. Але вірите ви чи ні, домінуючою темою є радість.

Бог хоче, щоб ми знали таку надію, яка має владу породжувати в нас радість навіть у болісних ситуаціях. Він неодноразово каже нам бути по-справжньому, істинно і безмежно щасливими.

Чому Бог повторюється?

Коли Бог повторює щось вже сказане Ним, зверніть на це увагу. Повторення свідчить про важливість.

Це не означає, що найбільш повторюване повеління обов’язково є найбільш важливим. Зі слів Ісуса нам відомо, що найважливішими заповідями є любити Господа усім серцем своїм, усією душею своєю і всією силою своєю, і любити ближнього свого, як самого себе (Марка 12:29-31). Однак найбільш повторюване означає щось дуже важливе. І якщо ми звернемо достатньо уваги, то побачимо, що найбільш повторювані заповіді мають на увазі послух найважливішим заповідям.

Вони повторюються, бо це дуже важливо: Божі найбільш повторювані заповіді мають на увазі послух найважливішим заповідям і повелінням. І це дивовижно. Існує безпосередній зв’язок між тим, щоб любити Бога понад усе, любити інших, як самого себе і бути по-справжньому щасливим. Ми не нехтуємо чимось одним заради іншого.

Коли Бог дає нам повеління любити Його усім, що в нас є, або любити інших з такою ж турботою, дбайливістю, співчуттям і терпінням, з якими ми любимо самих себе, Він не каже нам відмовитися від справжнього, тривалого, істинного і задовольняючого щастя. Він каже нам шукати істинне, тривале, справжнє і задовольняюче щастя.

Чи це справді так? Давайте проаналізуємо чотири найчастіше повторювані повеління в Писанні і запитаємо себе, чого ж Бог насправді хоче.

«Славте Господа»

Коли Бог каже нам славити Його, чого Він насправді хоче? Ми знаємо, що Він не хоче нашої порожньої хвали, коли наші серця блукають десь у зовсім іншому місці (Ісая 29:13). Він дає нам повеління споглядати Його, через ті речі, через які Він відкриває Себе для нас, аж допоки ми не побачимо певні аспекти Його слави, яка перевищує нікчемні чи зіпсовані речі, які просто зараз претендують на нашу увагу; слави, яка породжує радість, повну захоплення, яку ми не здатні стримати і яку виливаємо у хвалі.

Наша хвала, сповнена захоплення, не тільки прославляє Бога і приносить Йому задоволення, але й з любов’ю вказує іншим на ту славу, яку бачимо ми, і на те захоплення, яке ми відчуваємо, бо ми завжди хвалимо (перед іншими) те, що радує нас. Бог дає нам веління любити Його, любити інших і бути щасливими.

«Не бійтеся»

Коли Бог каже нам «не боятися», чого Він від нас очікує? Він хоче, щоб ми роздумували над певними обітницями, які Він нам дав, аж поки ми не відчуємо, як паралітичний ефект страху зникає, а наша відвага, наша сміливість зростає.

Ця відважна, радісна впевненість у Богові є не тільки вираженням нашої вірної любові до Нього; вона також допомагає нам з любов’ю виявляти відвертість і підбадьорення до інших, зі спокоєм і відвагою, отриманою від самого Бога (2 Коринтян 1:3-4). Бог дає нам повеління любити Його, любити інших і бути щасливими.

«Радійте»

Коли Бог дає нам повеління «радіти», чого Він насправді хоче? Він хоче, щоб ми пам’ятали, що як би там не було і що б не сталося, ніщо не може відділити нас від Його всесильної любові до нас у Христі (Римлян 8:38-39), що Він зробить так, щоб все сприяло нам на добро (Римлян 8:28), і Він врятує нас від усяких злих вчинків і безпечно доведе нас до Свого небесного царства (2 до Тимофія 4:18).

Ми виражаємо свою любов до Бога, коли вірно покладаємось на Його суверенну владу над усім – приємним і гірким – і коли любимо інших, допомагаючи їм так само вірно покладатися на Його суверенну владу. Бог дає нам повеління любити Його, любити інших і бути щасливими.

«Дякуйте»

Коли Бог дає нам повеління дякувати, чого Він очікує? За словами Джона Пайпера: «Бог не хоче від нас такої подяки, як от від шестирічної дитини, яку силують сказати дякую бабусі за подаровані на Різдво чорні шкарпетки. Бог хоче, щоб ми не звертали уваги на речі, які нас розчаровують, викликають гнів, роздратування, знеохочують, засмучують і пригнічують, аби побачити Його благодать – Його самодостатню, рясну милість (2 до Коринтян 9:8). Милість, яка проливається на нас просто зараз, якими б не були обставини (1 до Солунян 5:18).

Коли ми бачимо Його благодать і довіряємо Його мудрим цілям, у нас зростає почуття люблячої подяки Йому, яке виштовхує геть наші негативні, гріховні емоції і нарікання, заміщаючи їх миром і спокоєм. І цей мир, натхнений вдячністю, з любов’ю виливається на всіх інших поруч з нами, часто допомагаючи їм подолати їхні власні схильності до нарікань. Бог дає нам повеління любити Його, любити інших і бути щасливими.

Секретний код

Як тільки ми почнемо дивитися на речі через ці окуляри, то побачимо, що наступний секретний код міститься у всіх Божих заповідях, а не тільки в тих, що повторюються найчастіше: послух, сповнений віри, веде нас до радості. Бог дає Своєму народу тільки такі повеління, які принесуть їм абсолютне щастя. Ось чому для тих, хто дізнався цей секрет, «заповіді Його не тяжкі» (1 Івана 5:3). Давид відкрив цей секрет і вибухнув піснею, сповненої любові до Божих заповідей:

«Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих. Повеління Господні праведні – звеселяють серце. Заповідь Господня світла – просвітлює очі. Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні – істина, всі справедливі, дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів. Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика» (Псалом 18:8-12).

Повелінь і заповідей нашого Господа вартує прагнути  більше, аніж золота, бо вони роблять нас щасливішими, аніж зробить золото. Через дотримання їх ми здобудемо значно більшу нагороду, аніж золото; ми здобудемо любов, задоволення, захоплення, прославлення, подяку і радість у Богові навіки (Псалом 15:11).

Ось чому Бог наповнив Біблію повторюваними повеліннями славити Його, не боятися, завжди радіти і завжди дякувати, і всіма іншими повеліннями, які стосуються нас. Він хоче, щоб ми були щасливими. «Нехай же Бог надії наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви, силою Духа Святого, збагатилися надією» (Рим. 15:13). Сьогодні. Зараз. І навіки.

Автор: Джон Блум

Попередній запис

Віра і вдячність

Усі люди у щось вірять. Так, одні люди вірять, що Господь насправді «є, i тим, хто шукає Його, дає винагороду» ... Читати далі

Наступний запис

Вольове зусилля

«Не любіть світу, ні того, що в світі: хто любить світ, у тому немає любові Отчої. Бо все, що в ... Читати далі