Прагнення до Бога

Цар Давид на схилі років, Фредерік Лейтон

«Як прагне олень до потоку води, так прагне душа моя до Тебе, Боже. Прагне душа моя до Бога сильного й живого…» (Пс. 41:2,3), – а таке, чесно кажучи, мало хто зможе повторити стосовно себе. Звичайно, якщо бути відвертим, принаймні, перед самим собою. Бо всі ми шукаємо «свого, а не того, що угодно Ісусу Христу» (Флп. 2:21), і через те не зможемо повторити. Або зможемо, але не захочемо, а навіть і захочемо, навряд чи втілимо в життя. За біблійною аналогією: «Тому що не те роблю, що хочу, а що ненавиджу, те роблю» (Рим. 7:15).

То що, навіть не намагатися робити те, що угодне Христові? У жодному разі, тільки треба добре розраховувати власні сили задля виконання Христової місії покладеної особисто на кожного з нас: «Заповідь нову даю вам: щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного» (Ін. 13:34). Втім, сил цих вічно бракуватиме, адже без допомоги Спасителя ми не здатні не до чого доброго. Він так Сам сказав: «Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого» (Ін. 15:5).

Хоча, ясна річ, люди стосовно цього можуть мати зовсім іншу думку, навіть заперечувати існування особистісного Творця, передаючи дар творення безликій природі. Їхнє право. Тільки такі переконання не змінять реального стану справ, а якщо і вчинять на щось вплив, так це на сприйняття такими людьми майбутнього. Майбутнього, чий образ мало кому сподобається. Саме це мав на увазі Спаситель, коли розкривав учням події, що передуватимуть Його Другому пришестю: «Люди вмиратимуть від страху і чекання біди, що йде на всесвіт, бо сили небесні захитаються» (Лк. 21:26).

Зауважте, що Спаситель прямо не каже, що врешті-решт настане якесь вселенське лихо, що винищить заразом усе людство (чи майже все, як про це полюбляють писати фантасти). Люди «вмиратимуть від страху і чекання біди», тобто фактично божеволітимуть від прийдешніх лих, які не факт що настануть. Хоча тут можна припустити, що багато людей не сприйматимуть це всерйоз, а лише піддаватимуться масовому психозу, щоб отримати чергову порцію адреналіну, так би мовити «полоскотати собі нерви». Не більше того, хоча, звичайно, знаходяться ті, хто сприймає прийдешні чергові вселенські лиха цілком серйозно і починає вживати усілякі «заходи». От тільки питання, як можна пережити вселенську катастрофу, сховавшись в якомусь бункері чи лісі?

Але в подібних диваків завжди знайдеться цілком логічне пояснення. Логічне, можливо, для них, а не для оточення. Так що зазвичай переважна частина суспільства боїться не самих прийдешніх лих, а тих людей, які всерйоз сприймають неминучість цих лих. Втім, зважаючи на неадекватну поведінку деяких «персонажів», у такого побоювання є цілком логічне підґрунтя.

А от чого дійсно боїться переважна більшість суспільства, так це втрату власних богів, кумирів: здоров’я, грошей, соціального статусу, поваги суспільства, загалом те, на що люди покладають надію. Якби покладали всю свою надію на Бога, лише в Ньому шукали захист від будь-яких явних та уявних лих, як це свого часу робив цар Давид, то такого масового психозу, повальної епідемії страху просто не було. Навіщо перейматися про речі, які навряд чи колись стануться (та навіть і стануться – від нас у цьому плані мало що залежить), коли в нас є люблячий Небесний Отець: «Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш» (Пс. 90:1,3,4). Нам потрібно лише в це повірити, ну і, ясна річ, прагнути всіма силами до Бога. Так, як це робив цар Давид.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docПрагнення до Бога


Ваш коментар:

Попередній запис

Довіра Богові: Давайте не панікувати, а бігти до Нього

«Господь – Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь – Захисник життя мого, кого устрашуся? Коли нападуть на мене ... Читати далі

Наступний запис

Сподівання і довіра Богові

Кожен християнин стверджує, що він довіряє Господові. Насправді багато хто з дітей Божих не готовий зустріти ту чорну бурю, що ... Читати далі