5:2-6:3 – Частина третя

Третю частину Пісні Пісень єднають діялогічні елементи. У 5:2-8 Молода каже про себе, що спить, але її серце чуває, коли до її свідомости долинає голос Молодого. Триразове повторення дієслова «відчинити» виразно контрастує з триразовим підкресленням «замкнености» в 4:12. Заклик Молодого: «Відчини мені…» – є в цьому випадку не владним наказом, а зверненням самого кохання. Чотири вокативи («моя сестро», «моя подруженько», «моя голубко», «моя чиста») вказують на його виняткове право входити до Молодої.

Нетерплячий заклик Молодого викликає дивну реакцію його коханої. Замість негайно відчинити йому, вона починає ставити запитання. Пробуджена його голосом, вона усвідомлює свою ситуацію і, збентежена, помічає спочатку винятково побутові перешкоди, які унеможливлюють для неї виконати прохання коханого. Вона формулює два розповідні речення і два – запитальні. Ці зауваги виявляють її заклопотаність і тимчасово затримують прийняття якогось рішення.

5:4-6 – Пристрасть пожадання, яке відчуває Молодий, спершу виражена тільки словами, тепер знаходить вияв у нетерплячих зусиллях дістатися до коханої. Це розворушує почуття Молодої та спонукає її до дій. Так само, як голос Молодого дочекався відповіди вголос від Молодої, жест його руки викликає реакцію її рук.

Парадигма образів, пов’язаних із Молодою, не змінюється. Вона є водночас і замкненою домівкою, й особою, котра там мешкає, – подібно, як у другій частині, була і «Соломоновими ношами», й тією, кого на них несли (3:6-11); замкненим садком і його господинею (4:12-5:1).

5:7 – Відкриття Молодої, що її коханий пішов, хоча вона встала, щоби йому відчинити, дозволяє знову розгорнути мотив шукання. Самі пошуки показано дуже стисло, натомість опис зустрічі з міською сторожею – порівняно довгий (пор. 3:3), і поведінка сторожі – незрозуміла. Вона знаходить Молоду, б’є її, ранить і здирає з неї плащ. Ключа для вирішення цієї загадки, ймовірно, слід шукати у в. 7, де ту сторожу названо «сторожі міських мурів», а це натякає на зв’язок із метафорою Молодої як замкненого дому. Тоді рать сторожі може відповідати ролі лицарів довкруг «нош» (3:7). Як замкнений дім перебуває в парадигмі образів замкнености, які символічно описують Молоду, так сторожа належить до паралельної парадигми охорони.

5:8 – Молода, не маючи змоги самотужки шукати свого Молодого, звертається до третіх осіб – до дочок єрусалимських, – аби вони продовжили пошуки, і заклинає їх знайти Молодого та звістити йому, що вона з любови знемагає.

5:9 – Урочистий характер її прохання спонукає дочок єрусалимських поставити їй кілька запитань. Насамперед дочки єрусалимські хочуть довідатися, як виглядає Молодий, як вони можуть його розтинати? Потому вони хочуть довідатися про його переваги; чим він вирізняється чи кращий він за інших, що Молода заклинає їх його розшукати? Ці запитання вимагають відповіди, яку Молода дає в 5:10-16.

5:10-16 – Відповідь Молодої набуває форми пісні-похвали, аналогічної до тієї, в якій оспівував кохану Молодий (4:1-7). Початковий вірш вихваляє красу Молодого, починаючи від голови й закінчуючи ногами. Промениста краса цілої його постати і незвичні риси, які приписує йому Молода, знаходять вияв у лексиці. Спочатку описано голову як те, що надає індивідуальности цілій постаті: «Голова в нього з золота, із щирого». Йдеться не про окреслення кольору волосся Молодого, а про те, щоби показати, який він цінний і сяйливий в очах своєї коханої. Для опису голови й очей Молодого використано зорові метафори (сяйливість, колір, легкість голубки), натомість його щоки та губи показано з допомогою метафор, пов’язаних зі світом запахів. Добір метафор, як видається, має особливе значення для розуміння цього фрагмента поеми, який розгортається поступово аж до несподіваного закінчення в 6:2-3.

Молода порівнює очі Молодого з голубками (5:12), але то він спочатку застосував цю метафору до неї (1:15; 4:1); назвав її навіть «голубко моя» (2:14; 5:2). Молода каже, що бачить своє відображення в його очах; вони віддзеркалюють її присутність. Вона порівнює його щоки з «грядками бальзаму, немов квітники запашні». Також і в цьому випадку Молода послуговується метафорою, яку раніше було вжито щодо неї (4:10; 5:1). Вона каже, що його уста – це лілеї, та перед тим вона сама себе назвала лілеєю. Молодий використав метафору лілей, оспівуючи її груди (4:5), а вона каже, що він «пасе між лілеями» (2:16). Його уста є для неї лілеями, «з яких капає мирра текуча», як і її руки (5:5); натомість Молодий багато разів порівнює її з миррою вже в другій частині (3:6; 4:6; 5:1). Послуговуючись запаховими метафорами (5:13), Молода знову повертає враження поєднання, немовби присутности. Вона сама, її руки, пальці, груди та сам запах її тіла відбиваються завдяки цьому поєднанню на його зовнішності й наближаються до його уст.

5:14-16 – Після того довгого опису голови Молодого Молода переносить у своїй пісні увагу на його руки, груди та ноги. Цей опис коротший від попереднього, хоча кожну з цих частин його тіла порівняно з коштовним матеріялом. Можна провести своєрідну паралель Між 5:15б і 5:10а: обидва вірші стосуються цілої постати коханого і викликають враження розкоші. Ужита метафорика знову встановлює зв’язок між Молодою та Молодим, який раніше вже оспівував її зовнішність, порівнюючи запах її шат зі запахом Ливану (4:11), і називав її потоком, «що плине з Ливану» (4:15).

6:1 – Дочки єрусалимські проявляють посилене зацікавлення в пошуках Молодого. Запитання, які вони ставлять Молодій, мають аналогічну форму з тими, що були в 5:9. Дочки єрусалимські прагнуть дізнатися, куди пішов Молодий, хочуть з’ясувати напрямок його руху, щоби долучитися до пошуків, які провадить його кохана.

6:2 – Відповідь Молодої, здається, вказує на те, що її коханий усе-таки не пішов далеко. Вона розповідає про сад і повторює рефрен про взаємну приналежність. Молодий не є відсутнім, він перебуває у своєму саду; їхнього союзу не розірвано. Прославляючи Молодого у своїй пісні, Молода відкриває його присутність у собі, а свою – у ньому. Таким чином, фізична розлука дарує усвідомлення, що любовний союз охоплює геть усе, він безмежний і його неможливо легко розірвати.

Попередній запис

3:6-5:1 – Частина друга

Для другої частини Пісні Пісень найбільш характерним елементом є мотив одруження. Ця частина починається описом весільної процесії, містить пісню, яка ... Читати далі

Наступний запис

6:4-8:4 – Частина четверта

Межі четвертої частини Пісні Пісень визначають рефрени, вміщені в 6:3 й у 8:3-4. Сам текст складається з двох доволі довгих ... Читати далі