Розділи 16-19

Б. 16:1-33 – Роль Мудрости

Мудрість направляє людську свободу в річище розсудности, що є добром, бо приводить до повноти життя. Вірші 1-5 – праведний (вв. 1, 3) та осоружний Господеві (в. 5) – ось два основні способи життя, а не просто риси характеру чи вчинки. Образ Господа, який зважує духів, бере початок з єгипетської мудрости: у Книзі Мертвих описано суд над мертвими, коли серце мертвої людини зважують для того, щоб визначити, чи не переповнене воно гріхами. Вірші 6-9 – роль Мудрости в наших серцях полягає в тому, щоб направляти нас до цінностей союзу (любови та відданости) і допомогти нам зрозуміти, що вміння робити вибір – це не лише процес людського розуму, але Божий дар для нас.

Вірші 10-15 – ця секція про справедливого царя дає опис ідеального правителя (в. 11, використовуючи метафору терезів, за допомогою яких цар зважує справедливі вчинки, що є лише його прерогативою). Вірші 16-19 – слово «мудрість» вживається переважно з метафорами «багатство» та «путь». Смирення й гординя асоціюються, відповідно, з нестяжанням багатства та заволодінням чужим майном шляхом обману й насильства. Вірші 20-24 – учителі, що навчають мудрости, зважують свої слова і навчають своїх учнів робити те ж саме. Вірші 25-30 – про тих, хто чинить неправедно. Вірші 25 та 30 (інклюзія) попереджають про приховане зло. У віршах 27-29 наведено три приклади вчинків зловмисника. Вірш 26 слугує ілюстрацією до ситуації з доброю мотивацією; пор. Як. 5:1-6. Вірші 31-33 – текст завершується висновком про те, що лише довготерпеливі і негнівливі (старші люди є гарним прикладом цього, як показано у в. 31), роблять більше для здобуття міст, аніж воїни. У давнину люди кидали жереб, щоб знати своє майбутнє, але мудреці знають: що б не сталося – все в руках Господніх.

В. 17:1-20 – Переборюючи конфлікт

У віршах 8-11 показано різні аспекти людської природи. Вони об’єднані в один контекст лише за допомогою асоціятивних слів. Вірші 9-13 – перший та останній вірші розглядають поняття прощення й творять інклюзію: А-А’, свідчать про поведінку дурня і також є інклюзією: Б-Б’. Вірш 11 також говорить про прощення і дублює фрагмент А-А’.

Вірші 14-19 – мова йде про сварки. Вірші 14-19 (інклюзія) говорять про небезпеку ескалації конфлікту. Приповістки, розміщені в центральній частині, вказують на джерела сварок: незнання, як розпорядитися грішми, і недотримання закону (вв. 15-16, 18). Лише друзі допоможуть у складній ситуації (в. 17). Вірш 20 – Ті, хто продовжують йти шляхом насильства, запрошують у своє життя лихо та руїну.

Г. 17:21-26 – Безумний син

Вірші 21-22 – «Хто родить безумного» – мабуть, цю фразу потрібно розуміти буквально. Вірш 22 містить антитезу до вірша 21. Вірші 23-36 – корупція (пор. з віршем 15) – це тема, якої торкаються вірші 16 та 23 (інклюзія). Центральні вірші розкривають тему вчинків дурня. «Очі глупця аж на кінці землі»; у такому контексті ця фраза, найімовірніше, пов’язана з корупцією.

4) 17:27-20:4 – Мудрість – це звільнення

А. 17:27-18:21 – Вживання слів

Вірші 17:27 та 18:4 – це протиставлення, тому вони є інклюзією. Метафора «глибокі води» описує багатство і дає характеристику Мудрости (пор. Єр. 2:13; 17:7-8). Глибина, а не нагромадження пустопорожніх фраз – ось якість, притаманна мудрим. Центральні вірші наводять конкретні приклади ситуацій, коли треба вміти бути розсудним: наприклад, 17:28 стверджує, що дурень, який мовчить, здається мудрим, але ця думка завершена в 18:2 – тут сказано, що дурень, виявляючи свій дотеп, не змовчить.

18:5-8 – це коментар до віршів 17:27-18:4, де показано негативні приклади; і все ж, незважаючи на це, багато людей люблять пліткувати (в. 8).

Вірші 9-12 – ці вірші описують дійсно невблаганні наслідки немудрих учинків. Багатії покладаються на свої статки, а праведник вірить Господу («сильна башта», пор. «башта сильна» в Пс. 61:4). Вірші 13-15 – підсумовують викладене в попередніх віршах: вірш 13 пор. 17:27-18:4; вірш 14 пор. 17:22 та вірш 15 passim. Вірші 16-19 – описують мудрі рішення судочинства. Вірші 20-21 – отримати добрий чи поганий плід залежить від того, наскільки мудрими чи нерозумними є слова людини.

Б 18:22-19:14 – Убогі

Цей фрагмент має тематичне обрамленая. що показує роль жінки та сім’ї (18:22; 19:13-14). Між цими тематичними віршами ми читаємо приповістки про вбогих, які часто не отримують справедливого ставлення до себе, тому що вони не мають статків та впливових друзів. Вірші, які обрамлюють цей уривок, належать до цієї теми, тому що «жорстокі» родичі досить часто причиною бідности. Далі в цьому фрагменті ми зустрічаємо приповістки, що мають більш узагальнений характер – вони не пов’язані безпосередньо з контекстом – про прагнення людини до Мудрости, про те, які переваги має мудра людина (19:2-3,8) та про довготерпеливість і «гнів царський» (19:11-12). У видозміненій формі ця тема повторюється в 20:2-3. У цьому фрагменті пояснюється, як уникати гніву (особливо царського гніву, бо він деспотичний) за допомогою довготерпеливости.

В. 19:15-20:4 – Виконуючи волю Господа

На початку (в. 15), у середній частині (в. 24) та наприкінці (20:4) ми отримуємо попередження про лінощі, а між цими віршами йде мова про повчання й дисциплінування (19, 16, 23), а також описано насмішника (19:25-20:1).

Вірші 16-23 – початок та закінчення (інклюзія) цієї секції присвячена дисциплінуванню, йдеться про заповіді Божі / страх Божий. Вірш 25 – див. 26:15. 19:25-20:1 – також обрамлений за допомогою інклюзії (вв. 25 та 29) і розповідає про покарання насмішника. У центральній частині цього фрагмента змальовано ставлення насмішкуватої людини до життя. 20:1 – це додаток, в якому вино виступає в ролі зрадливого насмішника, тому що пиття вина (без міри) тільки погіршує будь-яку ситуацію. Щодо 20:2-3: див. 19:11-12.

Попередній запис

Розділи 13-15

2) 13:1-15:19 – Бажання: Здійснення бажань та виховання особистости У цьому тексті центральним образом є дерево життя. Здійснене бажання – ... Читати далі

Наступний запис

Розділи 20-22:16

5) 20:5-22:16 – Як відрізнити справедливість від несправедливости А. 20:5-21:31 – Справедливість та несправедливість 20:5-21:31 – Чеснота Вірші 6, 7, ... Читати далі