Розділи 10-12

Ця збірка складається з 676 Приповістей (переважно використано такий стилістичний прийом, як антитеза та паралелізм), присвячених багатьом проблемам. Вірші чи настанови, звернені до читача від другої особи, відсутні: переважають окремі приповістки. Приповістки, розташовані послідовно, іноді об’єднані спільною думкою чи асоціятивними словами. Укладач збірки, безперечно, був захоплений певною ідеєю чи словом, щоб об’єднати в збірку приповістки, які передають одну певну тему:

  • Пр. 10:2: Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює (← справедливість);
  • Пр. 10:3: Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине (← випробування);
  • Пр. 10:4: Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує (← працьовитість);
  • Пр. 10:5: Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній.

Перша збірка приповістей Соломона складається з двох частин (10-15; 16:1-22; 16), які пов’язані з девтерономістичними повчаннями 14:26-16:15. Вона датована тим часом, коли були проведені девтерономістичні реформи наприкінці періоду монархії після смерти царя Йосії. Нова вавилонська навала оточила юдеїв, вчиняючи насильство та загрожуючи їхнім життям (див. Ав. 1:1-4). У вирі цієї кризи група мудреців озвучувала вислови мудрости, що стосувалися моралі та закону, щоб довести, що справедливість переможе насильство і смерть, і що праведні з віри своєї будуть жити. Мудрість закликає людей до навернення до віри: їм потрібно прагнути справедливости й відкидати багатство, як цього навчав пророк Захарія. Це і є головна думка першої збірки. Мудрість позбавляє людей впливу насильства і спрямовує їхні бажання в річище взаємної любови та згуртованости. Тематично й структурно вся наша збірка складається з п’яти частин:

  1. Життя розумного чоловіка: 10-12;
  2. Бажання: Здійснення бажань та виховання особистости: 13:1-15:19;
  3. Роль Мудрости: 15:20-17:26;
  4. Мудрість – це воля: 17:27-20:4;
  5. Плід справедливости й убозтва: 20:5-22:16.

1) 10-12: Життя розумного

А. 10:1-32 Образ розумного чоловіка

Розумний син у цій частині зображений працьовитим робітником (в. 5). Вірші 1-5 – І знову ця секція розпочинається покликанням на поради матері та батька своєму синові (образ «розумний син»; «син» у в. 5 утворює інклюзію до в. 1. Тут змальовано основні характерні риси розумного сина:

  • справедливість виконує його праведні бажання та рятує його від смерти, і це не тільки його заслуга (вв. 2-3);
  • робота збагачує його та додає йому наснаги (вв. 4-5).

Вірші 6-11 – фраза «уста безбожним прикриє насильство» творить інклюзію між вв. 1 і 6. Наступні вірші утворюють схему паралельних виразів за типом АБАБ.

Дурень (цей персонаж зустрічається в Книзі Приповістей дев’ятнадцять разів) протиставляється образу розумного сина. Цей термін походить із єгипетських настанов мудрости й описує людину, яка балакає безпредметно і без міри. Єврейський корінь від якого походить єврейське слово, що означає «дурень», спочатку мало значення «бути першим» або «сильним», але протягом періоду монархії його використовували в іронічному контексті, щоб схарактеризувати базікало, набундючену чи наївну людину (Іс. 19:11; Пр. 10:14,21; 14:17; 16:1,22). Базікало (дурень) завжди буде рабом у мудрого (Пр. 11:29). Така людина безвідповідальна (Пр. 12:15) і нехтує батьківською порадою (Пр. 15:5). Навіть якщо товкти дурного товкачем, він не перестане бути дурнем (Пр. 27:22). Вірші 12-18 – слово «ненависть» має приховані відповідники, що утворюють інклюзію між вв. 12 та 18. Розумний обирає справедливе й праведне життя, і тому збагачується. Праведники уважно добирають слова, перш ніж щось сказати, тому їхні слова насичують тих, хто їх чує. Вірші 19-31 – цей фрагмент має очевидну концентричну структуру: А (вв. 19-21) та А’ (вв. 31-32) передають канву (розмови); Б (вв. 22-25) та Б’ (вв. 27-30) показують благословення та щастя праведників, тоді як В (в. 26) показує лінощі.

Б. 11:1-22 – Що для Господа гидке

Інклюзія між вв. 1 та 20-21 про гидоту та обман обрамлює цей фрагмент. Вірші 1-4 говорять про (нажиту нечесним шляхом) власність. Мудрість – це дар, якщо він вчасно приходить; її джерелом є смирення (Мих. 6:8). Мудрість звільняє справедливість від гордовитости і наставляє, як чинити приємне Господеві. Вірші 5-8 – Справедливість – це пряма дорога, а безбожник ідучи падає й гине, заплутуючись у власній злобі. Вірші 9-15 – Цей фрагмент показує, які наслідки може мати мова грішника чи праведника, поширюючись на місто чи цілий народ. Країна, яка прямує, розвиваючись і керуючись справедливістю, буде захищена. Вірші 16-21 – текст підкреслює, яку важливу роль відігравала честь у стародавньому суспільстві. Цей фрагмент починається змалюванням образу ласкавої жінки і завершується описом безбожних та лукавих серцем. Чеснота має добре серце (вв. 16-17) і праведність (вв. 18-21), вона перевірена часом. Вірш 22 – іронічна приповістка, що стоїть окремо від інших.

В. 11:23-27 ­– Щедрість та скаредність

Вірші 23-27 – життя як дерево. Воно може вродити як добрий, так і поганий плід. Ті, що шукають праведности, отримають благовоління, а ті, що шукають злого, знайдуть натомість лихо.

Г. 11:28-12:28 – Контекст свободи

Цей фрагмент обрамлений подвійною інклюзією: 11:28 // 12:3 та 11:29 // 12:4. Вірші, що утворюють серцевину, описують два варіянти ставлення до життя: праведник буде винагороджений (саме в цьому фрагменті йдеться про дерево життя, пор. з 3:18), а зловмисника буде покарано. 12:5-7 – наміри праведника й грішника (в. 5), і коли вони їх здійснюють (в. 6), кожен отримує відплату відповідно до його дій (в. 7). 12:8-14 – мудрий отримує повагу. Вірш 8 пояснюється на прикладах у віршах 9-14: скромні статки, нажиті завдяки невтомній праці, кращі за марну славу, здобуту обманом (яку символізує полювання з тенетами). 12:15-22 – тут ідеться про доречне й недоречне вживання слів: справедливий не звертає уваги на провокації дурня, бо слова справедливого зцілюють. Текст структурований двома паралельними фрагментами, кожен із яких складається з трьох віршів: А-А’ (вв. 23:26) розумний та дурний; Б-Б’ (вв. 24-27) працелюбство й лінощі та В-В’ (вв. 25:28), добре слово, що дає життя, і журба, яка веде до смерти. Показуючи на конкретних прикладах взаємозв’язок чесноти й життя, цей фрагмент свідчить про те, що шлях справедливости веде до життя.

Попередній запис

Розділи 8-9

8:1-36 – Месіянська мудрість Мудрість виконує обітниці, дані пророками. Ця глава складається з трьох частин. Так само як 1:20-33, Мудрість ... Читати далі

Наступний запис

Розділи 13-15

2) 13:1-15:19 – Бажання: Здійснення бажань та виховання особистости У цьому тексті центральним образом є дерево життя. Здійснене бажання – ... Читати далі