П’ята книга Псалтиря: Псалми 107-150

П’ята книга є найбільшою серед книг, на які традиційно ділиться Псалтир. Деякі групи в межах книги визначити легко, оскільки вони мають певні заголовки. Можемо навести приклад: низка з п’ятнадцяти «Пісень прочан» (Пс. 120-134), так званий «пасхальний Галлел, або «єгипетський Галлел» (Пс. 113-118) чи «фінальний Галлел» (Пс. 146-150). Ці групи псалмів є також очевидно літургійними і демонструють використання Псалтиря під час богослужень у період після вигнання та в синагозі. Перший подячний псалом у п’ятій книзі (Пс. 107) теж можна вважати літургійним.

Зважаючи на велику кількість текстів, які зібрано в цій останній книзі (щонайменше 44 псалми, згідно з МТ); така ж кількість у Септуагінті, але з відмінними розподілами: Пс. 114 і 115 МТ стали Пс. 113 у Септуагінті, тоді як Пс. 116 МТ поділено на Пс. 114 і 115 Септуагінти, а один Пс. 147 МТ ділиться на Пс. 146 і 147 у Септуагінті, нелегко запропонувати якусь схему їхнього безперервного читання. На редакційному рівні певні основні збірки відразу ж вирізняються; це згадані вище «Пісні прочан» (15 псалмів) та «алилуйні» псалми (у МТ Пс. 111; 112; 113; 117; 135; 146; 147; 148; 149; 150 мають виражений заголовок hallelujah).

Проте в межах цих двох груп можна зауважити різноманітність тем, які не завжди співзвучні з основною тональністю «сходження» до Єрусалиму (я розповім про важливість цього терміна пізніше) чи хвали, властивої «алилуйним» псалмам. Ми можемо також виокремити серію «Давидових» псалмів за їхніми заголовками Пс. 108; 109; 110; 122; 123; 124; 131; 133; 138; 139; 140; 141; 142; 143; 144; 145); цей заголовок часто супроводжується іншими вказівками, які можемо знайти і в інших місцях Псалтиря, як-от mizmor («псалом»), lamenaseah («провідникові хору»), maskil тощо. Але в цій серії також важко визначити чітку провідну думку.

Тому ми можемо продовжувати, лише дотримуючись тем або позначаючи чітко марковані одиниці. Дві згадані збірки, «Пісні прочан» та «алилуйні псалми», а також сліди в інших творах (напр., 107; 110; 135; 136) виразно відсилають до літургійної дії. Культ в Ізраїлі забезпечує той горизонт, у межах якого народ союзу не лише віднаходить свої духовні корені, але й також зводить докупи свою історію та своє щоденне життя. Тому є підстави в цьому місці розпізнати акти прослави й літургійні обряди, ідентифікувати низку подій та постійних факторів людського життя й Божого спасення, незважаючи на розмаїття історичних і літературних координат, що властиві різним псалмам.

Бог насамперед показаний як присутній в історії спасення, у фундаментальних подіях, пригаданих у різних псалмах (114; 117; 126; 135; 136), у Давидовій династії та реінтерпретації месіянських рядків псалмів, що її звеличують (110; 132), у святому просторі єрусалимського Храму (122; 134) та його культі (100; 118; 150), а також у просторі космосу (148; 150). Обличчя Бога, відображене в цій частині Псалтиря, є таким, як показано нам на багатьох інших сторінках Біблії: Бог – Творець, Спаситель, Визволитель, передбачливий і присутній усюди (111; 113; 116; 121; 124; 125; 127; 138; 139; 144; 145; 146; 147). Він радикально відрізняється від неживих та марних ідолів (115).

На противагу Йому з’являється інше обличчя: лице людських істот з усіма їхніми стражданнями та особистими й спільними небезпеками, що їм загрожують (Пс. 107; 108; 116; 123; 129; 137; 138), з жаданням справедливости у світі, сповненому гострої несправедливости (109; 120; 137:7-8; 139:19-24; 140; 141; 142; 149), з їхньою гріховністю й потребою прощення (130; 143), а також з їхньою правотою та любов’ю (112; 133), вірністю слову Божому (119), радістю та родинним щастям (127; 128) і насамперед – з їхньою хвалою, яку вони возносять у гимнах і молитвах, що наповнені чистою й беззастережною вірністю (131), які домінують у цій останній частині Псалтиря.

Попередній запис

Псалми 102-106

Псалом 102 Цей псалом належить до серії псалмів, знаної в християнській традиції як «покаянні псалми» (разом з Пс. 6; 32; ... Читати далі

Наступний запис

Псалми 107-114

Псалом 107 Цей місткий гимн подяки, який починається з літургійного заклику до прославляння Бога (вв. 1-3), розвивається в описі чотирьох ... Читати далі