Четверта книга Псалтиря: Псалми 90-106

Четверта книга Псалтиря не містить багато псалмів, але має значну поетичну та богословську вартість. Збірка, для якої характерне використання Божого імені YHWH, містить п’ять псалмів про Боже царювання (93; 96-99), що становлять найбагатшу збірку текстів у цьому літературному жанрі (див. Пс. 47). Еріх Ценґер вважає їх ключовими для цілої книги. Є також пара псалмів-«подячних гимнів» (105-106), що є частиною збірки, решта членів якої з’являться в наступній книзі. Тут містяться тексти високої літературної вартости, як-от Пс. 90 – зворушлива пісня про людську тлінність; Пс. 103 – палке оспівування любови Бога; Пс. 104 – дивовижна духовна пісня створінь та диптих контрастних зображень в історичних Пс. 105 і 106.

Існує гіпотеза (Майкл Ґоулдер), що цю книгу було зредаговано в період після вигнання як літургійний текст для осіннього свята Кучок, і кожен псалом прямо або опосередковано посилався на події з досвіду Виходу Ізраїля. Проте насправді найбільше, що можна сказати про цей текст, то це те, що єврейський заголовок Пс. 92, заголовки Псалмів 9-94 з Септуагінти та зміст Пс. 95 виказують певний стосунок до літургії Ізраїля, тоді як псалми, що стосуються царювання YHWH, використовувались у літургії синагоги і, мабуть, відображали певні аспекти її обрядів. Щодо заголовків, то про вірогідність деяких із них все ще точаться дискусії, а добрих десять псалмів залишаються «сиротами», тобто вони нікому не приписані; два приписано Давидові (101 і 103); Пс. 90 приписано Мойсеєві, а Пс. 102 – анонімному вбогому, «коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою».

На мою думку, неоднорідність змісту і навіть літературних жанрів робить заплутаним будь-який чіткий план організації для цієї збірки псалмів. З іншого боку, дві загальні вказівки таки допускають органічніше й триваліше читання. Насамперед низка псалмів про Ягве як царя, зі своєю характерною акламацією YHWH malak, вирізняється в особливий спосіб. Хоч першим прикладом таких псалмів є Пс. 47, немає сумнівів, як я зазначав вище, що більшість цих псалмів ми знаходимо в четвертій книзі Псалтиря (Пс. 93; 96-99).

Дискусія про їхнє походження породила різні гіпотези: це тексти мітологічного характеру, призначені для святкування Нового року, яке звершували на зразок схожого вавилонського торжества і дій для вираження циклічного повернення до Urzeit або первісного часу (Гюґо Ґресман); це тексти культового походження, що їх також промовляють на Новий рік, про відновлення сотворення божеством (школа «міту й ритуалу» та Зиґмунд Мовінкель); не есхатологічні тексти, призначені для окреслення ідеального часу, «коли Бог зійде на престол всесвіту і стане царем усієї землі» (Герман Ґункель). Це лише три із запропонованих пояснень.

По суті, безперечним для цієї групи псалмів є те, що вони призначені возвеличувати дві ролі YHWH: як Господа всього сотвореного і Господа історії, що їх Він вирішив привести до спасення за допомогою плану, позначеного справедливістю й милосердям. Невипадково ці псалми оточені іншими творами, в яких ідеться або про історію спасення (напр. Пс. 95; 104-106), або про цілий космос (Пс. 104).

Іншу настанову для системного читання четвертої книги, мабуть, потрібно шукати у двох домінуючих образах, які ми з ній бачимо. З одного боку, ці псалми подають портрет Бога як справедливого й святого правителя (Пс. 96-99; див. 94), як трансцендентного Господа (Пс. 93), Який все-таки діє в історії Ізраїля (Пс. 95; 100; 105-106), як захисника й батька вірних послідовників (Пс. 91; 103) і як дивовижного Творця (Пс. 104). З іншого боку, тут є людство, описане у своїй сотвореній слабкості та випробуваннях (Пс. 90; 102), у процвітанні вірности (Пс. 92; 101; 105) і у своїй гріховности (Пс. 95; 106). Бог і людські істоти тісно пов’язані узами любови й справедливости (Пс. 103).

Попередній запис

Псалми 84-89

Псалом 84 Друга низка псалмів синів Коревих починається тут (перша низка – це Пс. 42-49). Псалміст у цьому псалмі, як ... Читати далі

Наступний запис

Псалми 90-95

Псалом 90 Четверта книга починається з повчального міркування, проте воно також містить елемент благання через швидкоплинність людського існування. Контраст між ... Читати далі