Псалми 73-77

Псалом 73

Третя книга починається з другого з дванадцяти псалмів Асафа (першим був Пс. 50, решта десять – це Пс. 74-83). Псалміст порушує питання, яке звучить дуже по-сучасному: що робити, коли те, що тобі казали про Бога, не «синхронізується» з твоїм досвідом?

Існує очевидна невідповідність між ідеалами віри ізраїльтян та реальністю життя. У переказах ідеться про те, що «Поправді Бог добрий ізраїлеві» (73:1), проте псалміст уже побачив, що несправедливі процвітають і не відчувають «мук», навіть коли нехтують Богом (73:3-9). Як каже псалміст, легко спокуситися і йти кроками грішників (73:2-3), коли здається, що побожність і праведне життя приносять радше нещастя, ніж багатство чи славу (73:13-14).

Проте приходить момент одкровення, який переконує мовця в іншому. Прихід «у святиню Божу» (73:17) дає змогу псалмістові зробити висновок, що ті, хто перебуває далеко від Бога, не мають справжнього майбутнього (73:18-20), а ті, які заявляють, що Бог є їхньою спадщиною (або «долею»), можуть із упевненістю віддавати себе й своє майбутнє в Божі руки (73:23-26).

Псалом 74

Покоління вірних вірили, що Господь обрав мешкання в Храмі, який побудував Соломон на горі Сіон в Єрусалимі. Храм був основою релігійної діяльности, осередком благочестя й символом стабільности в Юді. Коли під час вавилонського завоювання Юди Храм було осквернено й спалено (74:4-7), ті, що вижили, були шоковані та дезорієнтовані через нездатність Бога захистити ні святиню, ні «громаду», яка в ній поклонялася (74:2). Здавалося, що Бог «відкинув їх навіки» (74:1). І все ж вони продовжували спрямовувати свої стражденні молитви до Бога, пригадуючи собі, що той, хто створив і їхній світ, і їхній народ (74:12-17), здатний відвернути хаос теперішньої ситуації.

Псалміст використовує образи, запозичені з мітології стародавнього Близького Сходу, щоб описати, як Бог «діяв серед землі спасення» (74:12), починаючи з найдавніших часів. Море, дракони та Левіятан (74:13-14) були відомі ханаанцям як потвори хаосу, яких треба було підкорити перед початком сотворення. Громада Ізраїля об’єднала старі міти зі своєю власною історією, щоб посилання на розділення моря в 74:13 також натякало на досвід Виходу, а розтрощення Левіятана в 74:14 нагадало народу Ізраїля про їхній час у пустелі на шляху до Обіцяної Землі. Перша половина 74:15 посилається на діяльність Бога в сотворенні світу, а друга – натякає на дивовижний спосіб, в який ізраїльтянам вдалося перейти пішки Йордан та зайти в землю Ханаан (див. І.Н. 3:14-17).

Молитва в 74:18-23, здається, апелює до гордости Бога. Бог має заслужену репутацію за дотримання обіцянок і визволення бідних та пригноблених, але псалмісти припускають, що репутація Бога постраждає, якщо Він не дотримається умов союзу (74:20), якщо тим, що зруйнували Юду, дозволено зневажати Боже ім’я (74:18-22), якщо Бог дозволяє осоромлювати знедолених.

Псалом 75

Важливо зауважити, що цей псалом переходить від людської мови до Божої, і навпаки. Спільнота промовляє до Бога в 75:2, Бог звертається до спільноти в 75:3-6, окрема особа (мабуть, хтось, хто представляє спільноту) говорить про Бога в 75:7-10, і Бог промовляє фінальне твердження в 75:11. Такий формат допускає, що колись цей псалом могли використовувати як літургійну молитву.

Образ, коли обвинувачені люди мають пити з чаші, відображає стародавній звичай, що мав на меті відділити невинних від винних. Чаша може виявитися «чашею спасення» (як у Пс. 11б, 13) або чашею гніву (як тут і в Іс. 51:17; Єр. 25:15; 49:12 та в інших місцях; див. також Пс. 11:6; 60:5). Слово «ріг» використовується як втілення влади й величности (75:5-6,11). Ті, що «піднімають» свої «роги», – це ті, що вихваляються власною силою чи самозвеличуються.

Термін, який перекладено як «піднімати», використовується для опису і людської дії, і Божої реакції. Цей псалом повторює звичну біблійну тему: коли Бог чинить правосуддя (належного часу, 75:3), ті, що звеличували себе, будуть опущені, а ті, що були смиренними, піднесуться (75:5-8,11).

Псалом 76

Як Іс. 2:2-4 та Мих. 4 1-3, так і цей псалом пов’язує спротив Бога супроти людського воювання з «Салимом», або Єрусалимом, сама назва якого нагадує про мир/shalom (76:3). Псалміст каже, що Бог, Який обрав Собі житло в Салимі (у Мирі), трощив і далі трощитиме знаряддя війни, символи людської гордовитости (76:4).

Псалміст дивиться і назад, і вперед у часі. Пригадування Божих перемог у минулому на користь Ізраїля та Юди (76:6-7) непомітно переходить в очікування Божої перемоги в майбутньому над усім людським «гнівом» (76:11). Порівняно слабкий «гнів» людства слугує лише тому, щоб «славити» безмежно більшу силу Бога (76:11). Той факт, що Бог навіював і буде далі навіювати страх князям земним, є достатньою причиною для нас, щоб «нести дари» тому, хто «страшний для князів земних» (76:12-13).

Псалом 77

Здається, цей псалом природно ділиться на дві частини: ламентацію або скаргу (77:2-10 або 77:2-11) та гимн хвали (77:11-21 або 77:12-21). Ці дві частини одного цілого пов’язані за допомогою використання слова «розважати» у віршах 4, 7 і 13. Ламентація – це розважання над теперішніми умовами страждальника. Гимн – це розважання над попередніми чудами, які вчинив Бог.

Агонія й страждання підштовхують до питань у 77:8-10. Божі прихильність, милість, ласка й співчуття зазвичай є суб’єктами гимнів хвали. Ласка (hesed) є тією характеристикою, яку всі свідки називають невід’ємною частиною Божої природи (див. Вих. 34:6), але нещастя псалміста змушує його зробити висновок, що в поточній ситуації Бог не чинить так, як Бог. Здається, Бог забув Свою найхарактернішу рису!

Проте все ще є надія! Перекази про сотворення (77:17) й Вихід (77:20-21) нагадують мовцеві, що Бог діяв раніше, не залишаючи «слідів» (77:20). Таким чином, псалміст має причини сподіватися, що Бог незримо діє також і в поточній ситуації.

Попередній запис

Псалми 68-72

Псалом 68 Цей псалом виглядає як композиція, що складається з дев’яти коротших пісень або фрагментів пісень, зосереджених навколо богослов’я Господнього ... Читати далі

Наступний запис

Псалми 78-83

Псалом 78 Цей псалом починається як вказівка мудрости, схожа на ті, що їх знаходимо в Пр. 1-9. Мета учителя мудрости ... Читати далі