Псалми 36-37

Псалом 36

Контекст. Цей псалом перебуває в межах, окреслених темами «чини добро» (34:15) та «справедливості, права і ласки» (33:5), що згадувалися до цього. Продовжуючи скарги на грішних ворогів у Пс. 35, псалміст здійснює ретельний аналіз характеру й поведінки безбожників та у вигляді гимну прославляє Господню справедливість, до якої зверталися в Пс. 35. Наявні важливі термінологічні зв’язки з Пс. 35: «слуга» (36:1 // 35:27), «серце» (36:2,11 // 35:25), «очі» (36:2,3 // 35:19,21), «слизький» (36:3 // 35:6), «ненавидіти» (36:3 // 35:19), «говорити» (36:4 // 35:20), «уста/рот» (36:4 // 35:21), «лукавство» (36:4 // 35:20), «чинити добро» (36:4 // 35:12), «задумувати» (36:5 // 35:4,20), «недобрий/зло» (36:5 // 35:12), «справедливість» (36:7,11) // 35:24,27,28), «суди, справа» (36:7 // 35:23), «упасти» (36:13 // 35:8), «прогнати» (36:13 // 35:5), «встати» (36:13//35:2,11).

Структура. Псалом має чітку структуру, де різні напрямки дискурсу позначають три частини:

І. Аналіз характеру грішника: вв. 2-5

ІІ. Опис милости, справедливости й закону Господнього у вигляді гимну: вв. 6-10

ІІІ. Прохання про ласку і справедливість Господа, та впевненість у тому, що грішники впадуть: вв. 11-13

Перша частина псалма є аналітичним описом (із драматичним самоцитуванням грішників у в. 2?). Ця частина об’єктивно говорить про Бога та грішників. Другій частині надає форми пряме звертання ю Господа. Цей гимн завершує визнання спільноти: «в Твоїм світлі побачимо світло» (в. 10). Висновок складається із прохань за тих, що знають Господа (в. 11), і за праведника (в. 12: «мене»). Останній вірш дає упевненість у падінні тих, що діють лихо (в. 13). Таким чином, прохання у вв. 5 і 6 виконано.

Аналіз характеру грішників встановлює, що основним джерелом усіх гріхів є відсутність «Божого страху». Неминучим наслідком безбожности є нездатність чинити добро. Цей аналіз має структурні та змістові паралелі в Пс. 14:1-3,5. Гимн, першим словом якого (у заголовку(І)) є Боже ім’я Ягве, виводить на універсальну площину: він оспівує милість, вірність, справедливість та суди Ягве, які наповнюють небеса і землю. Бог спасає людських істот і тварин. Божу турботу, таку, як і на небесах, людські істоти досвідчують, прибігаючи до святині. Самою суттю Бога є життя і світло для спільноти. Прохання про ласку й справедливість для групи тих, що знають Ягве, і особисте прохання запобігти зарозумілій переоцінці самого себе передують запевненням про падіння лиходіїв.

Цей псалом є твором sui generis. Поєднання рефлексії, гимну, прохання й вироку, а також лексика дозволяють зарахувати його до царини сапієнціяльної літератури. Незважаючи на стриманість щодо культових питань у стилі сапієнціяльної літератури, цей псалом позитивно говорить про Храм. Тому його можна датувати періодом до вигнання.

Псалом 37

Контекст. Додаткові теми «чинити добро» (вв. 3, 27) та «правди і права» (вв. 6, 28, 30) позначають алфавітний псалом 37. Тема «правди і права» була вперше представлена в Пс. 33:5. Псалом 36:7 звернувся до неї та розвинув її далі. Цей псалом має багато спільного з проголошенням теми «чинити добро» (Пс. 34:15) та її розвитком у Пс. 35 і 36. До словника, спільного для Пс. 36 і 37, належать слова «чинити добро» (37:3,27 // 36:4,5; пор. 35:12; 34:15), «добрий» (37:16 // 36:5), «недобрий/ зло» (37:27 // 36:5), а особливо зіставлення дієслів «коїти лихо» (37:8; пор. вірші 1, 9) і «чинити добро» (36:4), «вірність» (37:3 // 36:6), «серце» (37:4,15,31 // 36:2 // 35:25), «дорога» (37:5,7,14,23,34 // 36:5), «світло» (37:6 // 36:10), «бачити» (37:13,25,34,35,37 // 36:10 // 35:17,21,22), «простий/праведний» (37:14,37 // 36:11), «знати» (37:18 // 36:11), «дорогий» (37:20 // 36:8), «відступники»/«грішник» (37:38 // 36:2), «прибігати» (37:40 // 36:8). У тому ж семантичному полі перебувають «втішатись, тішитись» (37:4,11// 36:9).

Словник, спільний для псалмів 37 і 35, включає: «мир» (37:11 // 35:20,27), «скреготати зубами» (37:12 // 35:16), «Господь» (37:13 // 35:17,22,23), «тенета», «повалити/впасти» (37:14,24 // 35:8), «вбогий і нужденний» (37:14 // 35:10), «осоромитись» (37:19 // 35:4,26), «чигати/шукати» (37:25,32,36 // 35:4), «засудити»/«обстанути» (37:33 // 35:24). Іменник «беззаконник, грішник» з’являється 13 разів у Пс. 37 (вв. 10, 12, 14, 16, 17, 20, 21, 28, 32, 34, 35, 38, 40). Він використовується двічі в Пс. 36 (вв. 2, 12). Протилежний термін «праведник» використовується дев’ять разів у Пс. 37 (вв. 12, 16, 17, 21, 25, 29, 30, 32, 39); він також з’являється в 31:19; 32:10 і 34:16,22 після тривалої відсутности (від Пс. 14:4).

Структура. Найпомітнішим структурним елементом псалма є акростих. Початкові літери (майже) кожного другого вірша відповідають послідовності єврейського алфавіту. Порівняно з Пс. 25 і 34, де кожен вірш починається з наступної літери алфавіту, акростих у Пс. 37 розмежовує частини від трьох до шести піввіршів. Незважаючи на формальні обмеження послідовности віршів, які орієнтуються на алфавіт, псалом виявляє порядок, позначений формальними та змістовими критеріями. Вирішальне значення мають мовленнєві форми. Зміни напрямку звертання виявляють такі основні частини:

І. Звертання до Бога: настанови та їх обґрунтування: вв. 1-11

ІІ. Представлення ситуації: вв. 12-26

ІІІ. Звертання до Бога: настанови з деталізованим обґрунтуванням: вв. 27-40

Кожна з цих частин виявляє ретельно сформований внутрішній порядок, та водночас вони міцно пов’язані одна з одною. Наведемо деякі деталі: Боже ім’я YHWH з’являється в псалмі 15 разів, по 5 випадків у кожній з трьох частин (вв. 3, 4, 5, 7, 9; 17, 18, 20, 23, 24; 28, 33, 34, 39, 40). П’ять разів долю праведників описано як успадкування землі (вв. 9, 11, 22, 29, 34; тобто ці випадки поширені по всіх частинах псалма у вигляді хіазму за схемою 2-1-2). П’ять разів грішникам погрожують знищенням (вв. 9, 22, 28, 34, 38; ці випадки поширені не надто симетрично).

Псалом 36 містить прохання про порятунок від грішників. Прохання припускає силу цих грішників, проте псалом демонструє незворушну впевненість, що «там», тобто у святині, люди, які творять зло, вже впали. Вони настільки розчавлені, що ніколи більше не встануть (36:13). У Пс. 37 вчитель намагається передати цю впевненість комусь, хто обурюється успішним життям грішників. Щоб втамувати таке обурення, вчитель представляє ціле багатство богослов’я та риторики. Перша частина (вв. 1-11) наполегливо говорить «гнівливому» (вв. 1, 7, 8) не бути розлюченим через щасливе життя поганих людей. Власне, успіх грішників є лише короткотерміновим (вв. 2, 9, 10). Покірні й ті, що надіються на Господа, володітимуть землею (вв. 9б, 11а). Проте вчитель не лише показує зв’язок між дією та результатом, але говорить також про особистий людський зв’язок із Богом. Учитель захищає тих, хто уповає на Бога (вв. 3, 5), і описує ніжність досвідчення Бога (в. 4), яка нагадує глибокий мир в успадкованій землі (в. 11). Друга частина псалма (вв. 12-26) є просто описом ситуації у вигляді особистої розповіді про досвід псалміста (вв. 25-26). Господь сміється з дій грішників, які змовляються проти праведників (пор. Пс. 2:4; 59:9). Меч і лук, що їх грішники цілять у вбогого і тих, які ходять простою дорогою, обертаються проти них самих (вв. 12-15). Праведників та грішників прямо зіставлено та оцінено їхні дороги (вв. 16-24). Праведники дізнаються, що Бог підтримує їх (вв. 17, 24). Ламаються не лише луки беззаконників (в. 15), але й їхні рамена (вв. 15, 17). Грішники є ворогами Господа. Їхнє життя зникне, як і лук. Про це говорить центральний вірш псалма (в. 20), виступаючи як дещо інша версія порівняння з початку псалма (в. 2). Оскільки Господь бачить, що надходить день грішника (в. 13), Господь також знає дні невинних, спадщина яких триватиме повіки (в. 18). Псалом також говорить про нащадків праведників (вв. 25, 26). Тобто опис учителя містить пророчо-есхатологічні риси. Вони посилюються в третій частині, яка повертається до форми індивідуального звертання (вв. 27-40). Вірші 27 і 29 доповнюють паралельні твердження у віршах 3, 11, 22, що життя праведних триватиме вічно. Нащадків грішників буде знищено (в. 28).

Оскільки Бог любить правду (в. 28), люди мусять дозволити, щоб правда їх формувала, і дотримуватися її у всьому, що вони роблять. Мудрість, правда і Тора (вв. 30-31) складають тріо. Бог вирішуватиме пряму конфронтацію беззаконника й праведника на користь останнього (вв. 32, 33; пор. в. 12). У боротьбі за правду Господь не дозволить праведникам зазнати поразки. Останній уривок третьої частини (вв. 34-40) закликає своїх адресатів надіятися на Господа. Обіцянку землі пов’язано безпосередньо з адресатом висловлювання (в. 34). Така людина сама побачить падіння беззаконних, як про це дотепер мовив учитель, покликаючись на власний досвід (вв. 34, 35, 36 // вв. 25-26 // вв. 10-11). Після повторення настанови зберігати чесність та праведність, оскільки мирні люди матимуть майбутнє (в. 37), псалом завершується запереченням майбутнього для беззаконників та обіцянкою, що Господь спасе праведних (вв. 38-39). Визволення й допомога, що їх надає Господь, є справою досвіду, і цей досвід стає основою для надії, що Він визволить і спасе праведників від рук беззаконних, даючи їх майбутнє (в. 40).

Цей майстерно побудований псалом 37 збирає докупи богословські лінії із сапієнціяльної літератури, П’ятикнижжя й Пророків. До сапієнціяльнних тем належить нерозривний зв’язок між вчинками та наслідками, а також особиста побожність; до тем з оповідей П’ятикнижжя належать теми володіння землею та отримання благословення (вв. 22, 26). Тема «правди й справедливости» створює місток між сапієнціяльною літературою та профетизмом. Надія і майбутнє є пророчо-есхатологічними темами. Цей псалом, який, відповідно до свого жанру, представляє основну частину сапієнціяльного повчання (пор. Пр. 3:5-12; 24:1-22), був створений, мабуть, у період вигнання або після нього.

Попередній запис

Псалми 34-35

Псалом 34 Контекст. Цей псалом тісно пов’язаний із Пс. 33 (та з Пс. 31-32), а також із Пс. 35 і ... Читати далі

Наступний запис

Псалми 38-39

Псалом 38 Контекст. Псалом 38, слідом за Пс. 6 і 32, є третім церковним покаянним псалмом. Він пов’язаний із Пс. ... Читати далі