Псалми 34-35

Псалом 34

Контекст. Цей псалом тісно пов’язаний із Пс. 33 (та з Пс. 31-32), а також із Пс. 35 і 25. Стосовно зв’язку із Пс. 33 ми зауважуємо, що на заклик співати хвалу (33:1) у Пс. 34:2 відповідає одна людина. Твердження про те, що очі Господа на тих, хто Його боїться (33:18), повторюється в 34:16. Інша лексика, спільна для псалмів 33 і 34, це: «праведні» (33:1 // 34:16,20,22), «щасливий» (33:12 // 34:9), «звільнити» (33:16,19 // 34:5,18,20), «ім’я» (33:21 // 34:4), «поглянути» (33:13 // 34:6). Теми «страху Божого» (33:8,18 // 34:8,10,12) і «голоду» (33:19 // 34:11) також спільні для обох псалмів. «Спасти» з’являється в 33:16 і 34:7,19.

Псалми 32:10 і 34:20 взаємно контрастують: з одного боку, «муки нечестивих», а з іншого – «злидні праведника». До теми «очей Господа» неодноразово звертаються в Пс. 31-34 (31:23; 32:8; 33:13,14,18; 34:16).

Прикметник «добрий» з’являється чотири рази в Пс. 34 (вв. 9, 11, 13, 15) і щоразу використовується для представлення нової теми. Стосовно людських дій (34:15), він є постійною темою в Пс. 35-39 (35:12; 36:4,5; 37:3,16,27; 38:21; 39:3). Введення цієї теми відповідає введенню теми «справедливости (і права)» у Пс. 33:5 (пор. 35:[23],24,28; 36:7; 37:6; 40:10,11). Прикметник «добрий» як твердження щодо Бога (34:9) також є посиланням на Пс. 25:8. Крім теми доброти Бога, Пс. 25 і 34 тісно пов’язані і за формою, і за змістом. Обидва є алфавітними псалмами, в обох немає вірша, позначеного літерою waw, і кожен завершується додатковим віршем ре, що починається з одного й того ж дієслова. Таким чином, Пс. 25 і 34 є обрамленням для псалмів 26-33. У межах Пс. 34 наявна цезура в послідовності, але знову ж таки зв’язки між псалмами 34 і 35 показують, що пауза, на яку вказує Пс. 34, не є абсолютною. Натомість теми, до яких звертається Пс. 34, виходять за межі даного тексту аж до послідовности псалмів 35-41.

Структура. Незважаючи на зовні очевидну формальну схему алфавітного акростиха, ми можемо розгледіти концентричне впорядкування псалма:

  • Заклик до прослави Господа: вв. 2-4
  • Оповідь про порятунок: порятунок від усього: вв. 5-7
  • Присутність Господнього ангела: вв. 8
  • «Добрий» як дар і завдання: вв. 9-15
  • Присутність Господа: вв. 16-17
  • Оповідь про порятунок: порятунок від усього: вв. 18-20
  • Завершальне протиставлення: вв. 21-22,23

Центральна частина (вв. 9-15) також має концентричну будову:

  • Наказовий спосіб (із елементом «добрий»): в. 9
  • Наказовий спосіб: в. 10
  • Констатація факту (з елементом «ніякого блага»): в. 11
  • Наказовий спосіб: «Ходіть… остраху Господнього»: в. 12
  • Питання: «хто той» (з елементом «бачити щасливі»): в. 13
  • Наказовий спосіб: в. 14
  • Наказовий спосіб (із елементом «добро»): в. 15

Вражає те, що, на відміну від його контрастного відповідника Пс. 25, тут відсутнє звертання до Бога. Псалом говорить про Бога! Заклик хвалити й прославляти Господа (вв. 2-4) у центральній частині псалма обґрунтовує оповідь (вв. 5-7, 18-20) та повчання (вв. 9-15). Оповідь засвідчує особистий досвід порятунку завдяки Господу, але вона також вказує на багато інших історій порятунку завдяки близькому, присутньому Богу, Який чує і бачить. Досвідчення Бога, що спасає, спричинює повчання, яке адресоване «дітям». Це повчання про доброту Бога і страх Божий. Відданість Богу через «острах Господній» означає сповнене життя. Природним і неминучим наслідком досвідчення доброго Бога є чинення добра.

Незважаючи на формальні обмеження акростиха, цей псалом застосовує жанр індивідуальної пісні подяки та сапієнціяльного гимну. Через відсутність прямої мови молитви сапієнціяльний елемент домінує. Псалом 34, мабуть, походить із періоду вигнання або після нього.

Псалом 35

Контекст. Псалом 35 є ламентацією особи. Як такий, він перебуває в певній напрузі стосовно подячної пісні, що принаймні частково присутня в Пс. 34. Контрасти між цими двома псалмами підкреслює їхня спільна лексика: життя, яке упорядковує і рятує Бог у Пс. 34, протиставлене життю, якому загрожують вороги й гонителі в Пс. 35. Ті речі, за які Пс. 34 складає подяку і про що повчає, ще не є особисто пережитою реальністю в Пс. 35. Звісно, автор Пс. 35 визнає, що Господь рятує (34:5,18,20) і що його допомога спрямована на бідолах (34:7: пор. в. 3). Ця людина оспівує незрівнянність Господа, тому що Він рятує бідаків (35:10). Але досвідчення присутности Господнього ангела, яке надихає прославляти Бога (в. 8), і Його близькість (вв. 19, 16) у Пс. 34 є для псалміста в Пс. 35 об’єктом благання (35:5,6,22). Якщо Пс. 34 схематично зображує етику солідарности 34:15), то Пс. 35 оплакує несолідарних людей, які віддячують за добро злом (35:12) і руйнують мир (35:20).

Спільною є така лексика: «стримати/ триматися» (35:3,6// 34:15), «моя душа» або «моє життя» (35:3,4,7,9,12,13,17 // 54:3), «чигати/шукати» (35:4 // 34:15), «спасення», «спасти» (35:3,9 // 34:7,19), «засоромитись» (35:4,26 // 34:6), «зло», «моє лихо» (35:4,26 // 34:22), «усі його кості/уся моя істота» (35:10 // 34:21), «рятувати» (35:10 // 34:5,18,20), «бідак» (35:10 // 34:7), «зло/добро» (35:12 // 34:5), «радіти» (35:15,19,24,27 // 34:3), «левенята/багатії» (35:17 / 34:11), «ті, що ненавидять» (35:19 // 34:22), «мир» (35:20 // 34:15), «лукаве» (35:20 // 34:14), «рот свій»/«в устах у мене» (35:21 // 34:21, «очі наші»/«очі Господні» (35:21 // 34:16), «возносити»/«величати» (35:26,27 / 34:4), «сприяти/радіти» (35:27 / 34:13), «завжди» (35:27 // 34:2), «хвала» (35:28 // 34:2). Особливо вірші 27-28 Пс. 35 збирають докупи дуже багато слів із псалмів 32-34, а ключове слово «кості» (35:10) пов’язує з Пс. 31:11; 32:3; 34:21.

У кінці цей псалом повертається до початку: благання, щоб ворогів прохача було осоромлено, знаходимо у віршах 4 і 26. Проте це прохання обрамлює не лише Пс. 35, але також групу псалмів 35-40, оскільки 35:26-27 має близьку паралель у 40:15-17. Незважаючи на велику кількість зв’язків між Пс. 35 і попередніми текстами, Пс. 35 і 40 можна вважати обрамленням для четвертої частини першої книги Псалтиря.

Структура. Структура псалма є очевидною завдяки використанню в ньому звичного стилістичного засобу інклюзії. Ми визначаємо такий поділ:

І. Прохання про допомогу проти ворогів та гонителів: вв. 1-10 (// вв. 23-28)

ІІ. Опис нещастя й прохання: вв. 11-22

  1. Опис нещастя: вв. 11-16
  2. Прохання про порятунок із обґрунтуванням: вв. 17-22

ІІІ. Прохання про допомогу в правовій суперечці: вв. 23-28 (// вв. 1-10)

Перша частина псалма складається зі сформованих прохань та дуже короткого опису нещастя; розширена середня частина містить детальну оповідь про лихо і прохання, пов’язані зі скаргою. Таким чином, існує двократна послідовність прохання й скарги (вв. 1-10) та скарги і прохання (вв. 11-22). У другому уривку прохання розвиваються у свою окрему частину, яка проходить загалом паралельно до першої послідовности прохань і скарг (вв. 23-28).

Перша послідовність прохань і скарг показана за допомогою інклюзії. Прохання «скажи до моєї душі: Я спасіння твоє» (в. 3б) відповідає таким же елементам у визнанні довіри у віршах 9-10. Повернення дієслова «бути сильним» (в. 2а) у прикметникові «сильний» (в. 10) також потрібно вважати елементом інклюзії. За винятком вірша 7, вірші 1-8 є проханнями проти тих, що чигають на життя псалміста. Нещастя згадано експліцитно лише у вірші 7. Метафоричне формулювання є важким для конкретного тлумачення. Небезпеки, на які непрямо вказано в проханнях, – це війна (вв. 1-3, 5-6), а також більш загальні небезпеки від людей, які чигають на життя псалміста і замишляють йому зло (в. 4).

Розлога центральна частина псалма (вв. 11-22) складається з розширеного опису нещастя (вв. 11-16) та відповідних прохань (вв. 17-22). Прохання, у свою чергу, є обрамленими (в. 17 // в. 22). Їхнє обґрунтування на основі посилання на лукаві, руйнуючі мир слова ворогів і тих, що ненавидять псалміста, звертається до мотивів скарги (вв. 19-21 // вв. 11-12, 15). Прохання, які починаються у в. 22 після короткого визнання впевнености в тому, що мовця було почуто («Ти бачив, Господи!»), розширено з більшою інтенсивністю у вв. 23-27, які йдуть паралельно до віршів 1-10, і кульмінацією яких є обіцянка безперервно роздумувати вголос про Божу справедливість та прославляти Бога (в. 28).

Формулювання цього псалма є настільки відкритими, що ті надзвичайні нещастя, про які йдеться в скаргах, не до кінця зрозумілі. Наявна мова про війну, тому прохачем можна було б вважати царя (вв. 1-3). Але далі йдуть твердження про підступних свідків (в. 11); у цьому світлі мовцем мала би бути без вини звинувачена людина (пор. вв. 23-24, 27). Ми не можемо вийти за межі загальної класифікації цього псалма як ламентації особи. Під час кризи, спричиненої войовничими, жорстокими, несолідарними людьми, псалміст звертається до Господа по допомогу. Тричі він починає прославляти незрівнянного Бога (вв. 9-10, 18, 28). Незрівнянність Бога проілюстровано описом Божої ініціятиви на захист бідного (в. 10). З одного боку, мовець перебуває наодинці зі своїми ворогами й гонителям (в. 12), однак з іншого – він належить до «найтихіших на землі» (в. 20) і знає про тих, які тішаться його праведністю. Цей псалом жодного разу не посилається на Храм чи його культові обряди. Він може бути твором з періоду вигнання чи після нього. Протистояння між групами, які радіють із лиха псалміста, і тими, які радіють з приводу його праведности (вв. 26, 27), – цілком відповідають цьому періодові.

Попередній запис

Псалми 32-33

Псалом 32 Контекст. Псалом 32 – другий (після Пс. 6) із семи церковних покаянних псалмів (разом із Пс. 38; 51; ... Читати далі

Наступний запис

Псалми 36-37

Псалом 36 Контекст. Цей псалом перебуває в межах, окреслених темами «чини добро» (34:15) та «справедливості, права і ласки» (33:5), що ... Читати далі