Псалми 26-27

Псалом 26

Контекст. Цей псалом пов’язаний із Пс. 25 за допомогою таких елементів: «правда»/«обстанути» (25:9 // 26:1), «правота» (25:21 // 26:1,11), «покладатися» (25:2 // 26:1), «серце» (25:17 // 26:2), «милість і правда» (25:10 // 26:3), «очі мої» (25:15 // 26:3), «ненавидіти» (25:19 // 26:5), «грішники» (25:8 // 26:9), «моя душа» (25:1, 20 // 26:9), «мої ноги» (25:15 // 26:12), «визволити» (25:22 // 26:11), «зглянутися» (25:16//26:11).

Зміст цього псалма досить тісно пов’язаний із Пс. 24: святиня й культова практика відіграють важливу роль у них обох. Крім того, є важливі й вражаючі зв’язки на рівні лексики: «лицемірство» (24:4 // 16:4), «місце» для святині (24:3 // 26:8), «безвинні руки», «мити руки» (24:4 // 26:6), «слава» (24:7-10 // 26:8), «благословення/благословляти» = хвалити (24:5 // 26:12). Зв’язок між псалмами 26 і 24, можливо, можна пояснювати так: Пс. 26 треба розуміти як відповідь на навчання про участь у культі в Пс. 24:4-5. Умови для сходження на гору Господню й перебування у святому місці (24:4) були виконані тим, хто говорить у Пс. 26 (26:4,6).

Зв’язок між Пс. 25 і 26 є зв’язком часткової опозиції. На початку Пс. 26 псалміст говорить із повним усвідомленнями власної невинності, тоді як мова Пс. 25 – тиха й стримана. У Пс. 25 людина є свідомою свого гріха. Невинність або чесність не підвладні їй цілком і не є чимось таким, що ніколи не може бути втрачено. Ця особа молиться про невинність і чесність (25:20). Але кінець Пс. 26 також губить досить багато від тієї початкової потужності. У висновку ми знаходимо проголошення наміру ходити в невинності перед Богом і прохання про визволення й милість. Діялектику між поведінкою псалміста в минулому і тією, яка наступить у майбутньому, показано на початку та в кінці псалма; вона також є особливо очевидною в 26:4а і 5б: «я не сідаю» і «не пристаю». Мало того, погляд на минуле, пов’язаний з планами на майбутнє, надає форми всій частині, в якій псалміст говорить про своє ставлення й поведінку (вв. 4-8).

Псалми 25 і 26 також пов’язані за допомогою теми «ненависті». У Пс. 25:19 мовець скаржиться на люту ненависть з боку своїх ворогів. У Пс. 26:5 псалміст говорить про свою власну ненависть до зборища злочинців. Тут відбувається обмін ролями.

Структура. Структура Пс. 26 є й чіткою, і водночас складною. Прохання (вв. 1-2 і 9-11) обрамлюють визнання ненависти щодо злочинців й любови до святині YHWH (вв. 3-8). Це визнання становить основну частину псалма, яка ретельно насичена мовою молитви (вв. 1-11). Проте останній вірш не підтримує напрямку попереднього звертання; у ньому йдеться про Бога (в. 12). Схематично, структура виглядає так:

  • Прохання і самопрезентація (мова молитви: «я/ти»; «невинність»; «ходити»): в. 1а (//в. 11)
  • Прохання і самопрезентація: вв. 2-3 (//вв. 9-10)
  • Визнання ненависти й любови: вв. 3-8
  • Прохання і зображення грішників: вв. 9-10 (//вв. 3-4)
  • Самозобов’язання і прохання (мова молитви: «я/ти»; «невинність»; «ходити»): вірш 11 (//в. 1а)
  • Впевненість і обіцянка прославляти Бога: в. 12

Прохання про справедливіть (в. 1) і милосердя (в. 11) обрамлюють основну частину псалма. Вірші 1а і 11 є також подібними щодо лексики. Ці вірші побудовано у вигляді хіазму:

  • Прохання – визнання «ходив невинно» (в. 1) //
  • Обіцянка «ходити в невинності» – прохання (в. 11)

Незважаючи на такі відповідності, ці два вірші є різними. Запевнення особи в тому, що вона жила невинним життям (в. 1), змінюється на намір жити невинно. У кінці проблемою вже є не обстанути, але зглянутися. Прохання у віршах 2 і 9 не виявляють спільних рис у лексиці. Однак поза формальним фактом, що обидва є «проханнями», існують зв’язки між змістом віршів 2-3 і 9-10. Прохання у віршах 2 і 9 та самопрезентація у віршах 4 і 10 перебувають співвіднесені між собою: у вірші 2 мовець просить, щоб Бог його випробував. Таке суворе й ґрунтовне випробування відповідає проханню у вірші 9, щоб Господь не «губив» «душу» та життя прохача разом із грішниками й кровожерами. Зміст віршів 3 і 10 ставить їх в антитезу один до одного: той, хто молиться, оточений милістю й відданістю YHWH, тоді як руки грішників готові на злочин і «повні хабарів».

Визнання говорить про ненависть і любов (вв. 5, 8). Воно полягає насамперед у відкидані будь-якої спільности з лиходіями: останні описані в серії з чотирьох виразів. Жоден із них не є однозначним: «лукаві» чи «ті, що обманюють» є схожими виразами (= ідолопоклонники в Пс. 24:4; 31:7; щодо цього виразу пор. Йов. 11:11 – чи, може, тут висловлена ідея соціяльної несправедливости: пор. 12:3; 41:7; 144:8,11?); «підступні»; «злочинці»; «грішники». Їх усіх псалміст ненавидить (вв. 4-5). Тоді псалміст говорить про себе: він має невинні руки. У цій невинності він ходитиме навколо жертовника в Господній святині і при цьому оповідатиме хвалу YHWH та розповідатиме про Його чуда (вв. 6-7). Мовець полюбив Господню святиню і досі любить її (в. 8).

Цей псалом перераховує багато частин тіла людини: серце й нутро (в. 2), очі (в. 3), руки (в. 6), «душа» або життя (в. 9), руки й десниці (в. 10), нога (в. 12). У ньому є згадка про Храм і культові дії. І все ж інформацію з цього псалма нелегко конкретизувати. Його не можна просто тлумачити разом із літургіями входу (як псалми 15 і 24), тому що ситуація входу у святиню не є виразно окресленою. Проте псалом також не можна сприймати прямо як молитву священика чи левіта, яку він промовляв перед тим, як стати до служби, тому що минула й подальша поведінка того псалміста не є цілком священицькою; натомість вона поширюється на кожну особу в Ізраїлі. Цей псалом є молитвою того, хто свідомий своєї невинности перед Богом. Таке усвідомлення підтримано у визнанні, що ця невинність перед Богом має бути збережена. У такому збереженні особа залежить від милосердя й визволення YHWH. До людської невинности перед Богом належить не лише відвернення від зборища злочинців і повернення до Господньої святині, але й гучна подяка, проголошення Його чуд і прослава в колі тих, що збираються.

Посилання на Храм та його богослуження вказують на період до вигнання як на час походження цього псалма.

Псалом 27

Контекст. Цей псалом має багато спільних слів із Пс. 26: «моє життя» (26:9 // 27:1,4,13), «злочинці» (26:5 // 27:2), «серце» (26:2 // 27:3,8,14), «покладатися» (26:1 // 27:3), «жити» (26:4,5 // 27:4), «твій дім»/«дім Господній» (26:8 // 27:4), «вголос» (26:7 // 27:7), «зглянутися» (26:11 // 27:7), «губити»/«покинути» (26:9 // 27:10), «рівний» (26:12 // 27:11). «Моє тіло» (27:2) продовжує серію іменників, які позначають кінцівки й органи тіла людини, що вжиті в Пс. 26.

Структура. Псалом складається з двох частин, які можна чітко розгледіти в зміні напрямку звертання: вірші 1-6 говорять про Бога, а вірші 7-12 (окрім в. 10) звернені до Бога. Вірші 13-14 повертаються до розповіді про Бога. Перехід від мови визнання до прямого звертання до Бога, тематичний перехід від загроз ворогів і військової потуги (вв. 1-3) до загроз з боку брехливих свідків (в. 12) та різні жанри, розвинуті у двох частинах (вв. 1-6: пісня впевнености з присягою подяки; вірші 7-12: ламентація з мотивами довіри) призвели до обґрунтованого твердження, що цей псалом колись складався з двох незалежних молитов, які лише пізніше були об’єднані в одну цілість. Злиття в єдиний псалом могло здаватися слушним, тому що незалежні тексти мають спільну лексику: «спасення» і «Спаситель, мій Бог» (в. 1 // в. 9), «вороги» (в. 2 // в. 12), «моє серце» і в. 3 // в. 8; пор. в. 14), «стати» (в. 3 // в. 12), «шукати» (в. 4 // в. 8), «ховати» в. 5 // в. 9). До цього додається спільна орієнтація на Храм, хоча вона й виражена у відмінних мовних зворотах (вв. 4-5 // в. 8). Наполегливе благання про можливість бачити Божу красу в Храмі, у першій частині (в. 4) відповідає впевненому переконанню, що можна буде побачити доброту Господню на «землі живучих», у другій частині (в. 13).

Структура псалма схематично виглядає так:

І. Пісня впевнености з присягою подяки: вв. 1-6

  1. Визнання довіри: вв. 1-3
  2. Прохання про те щоб бачити Бога в Храмі: вв. 4-5
  3. Впевненість, що мовця було почуто, і присяга подяки: в. 6

ІІ. Ламентація з мотивами довіри: вв. 7-13

  1. Благання, щоб Бог змилувався, обізвався і був присутній: вв. 7-9
  2. Визнання довіри (перед спільнотою): в. 10
  3. Прохання, щоб Бог провадив і врятував від ворогів і брехливих язиків: вв. 11-12
  4. Визнання впевнености в тому, що мовець побачить Бога: в. 13

Заключна настанова (для тих, хто слухає чи читає псалом): в. 14

Ця пісня довіри перед лицем крайніх небезпек проголошує людську впевненість безпеці в Бозі. Канібалізм (пор. Чис. 23:24: Мих. 3:3; Пс. 14:4; Єр. 2:3; Іс. 9:19 як щось, що практикувалось під час війни!) і військові дії як два екстремуми людської брутальності не можуть налякати псалміста, тому що він почувається в безпеці в YHWH. Твердження про YHWH (в. 1; пор. Пс. 18:4) і небезпека війни, припущені тут, можуть бути вказівками, що вірші 1-6 є царською молитвою. Із присягою подяки (в. 6) пісня довіри підходить до свого стилістично правильного завершення. Згадки про Храм та літургія жертви є вказівками на те, що ця частина з’явилася в період до вигнання.

Ламентація (вв. 7-13) вживає вираз «шукати обличчя Господа» як спосіб посилання на присутність Бога в Храмі; проте, орієнтація на Храм не розвинута так сильно, як у першій частині псалма. Перед лицем брехливих свідків і жорстоких людей псалміст прибігає до YHWH, чию допомогу він вже досвідчив і кого він, таким чином, може назвати «Спасителю, мій Боже» (в. 9). Розвинену літургію Храму як місце молитви замінює коло родини: YHWH стає на місці батька й матері. На противагу молитві слуги про те, щоб Господній гнів був відвернутий (в. 9), визнання YHWH, чия присутність і любов триваліші за любов батька й матері, виражає безкрайню любов до Бога й близькість із ним (в. 10). Людина є дитиною Бога. Переконаність того, хто молиться, спирається на впевненість, що можна буде побачити доброту Господню на землі живих, а не в Храмі (в. 13; пор. в. 4). Ламентація не має згадок про Храм, і тому її, мабуть, варто датувати пізніше, аніж вірші 1-6.

Попередній запис

Псалом 25

Псалми 25-34 – Вступ Алфавітні псалми 25 і 34 обрамлюють наступний комплекс псалмів. Із характером цих двох псалмів як алфавітних ... Читати далі

Наступний запис

Псалми 28-29

Псалом 28 Контекст. Цей псалом поєднується з його попередником за допомогою таких слів: «взивати» (27:7 // 28:1), «скеля» (27:5 // ... Читати далі