Псалми 11-12

Псалом 11

Контекст. Цей псалом має лексичні зв’язки з Пс. 7 і 5: «Я надіюсь» (11:1а // 7:2а), Бог випробовує (11:4б, 5а // 7:10б), Бог справедливий (11:5,7 // 7:10,12), «праві серцем» (11:2б // 7:11), «насильство» (11:5 і 7:17). Особливо важливим є єврейське слово «робити», що встановлює тісний зв’язок між Пс. 11 і 7 (11:3 і 7:14; пор. також «стріли» у 11:2 і 7:14). Проте поза цими двома псалмами це саме дієслово надає форми серіям псалмів 5-7 і 11:14-15 (5:6; 6:9; 7:14,16; 11:3; 14:3; 15:2). Діялектику любови та ненависти знаходимо в 11:5б, 7а і в 5:5,6. Ми читаємо про «очі» Бога в 11:4 та 5:6, тоді як «святий храм» знаходимо в 5:8 і 11:4. Слово «безбожник», ужите в множині в Пс. 1:1,4,5,6; 3:8; 7:10, було інтенсивно використане в Пс. 9/10 (9:6,17,18; 10:2,4,13,15), і до нього знову звертаються в Пс. 11:2,5,6. У такий спосіб Пс. 11 є тісно пов’язаний із Пс. 5 і 7. У виразі «сини людські» (у пер. І. Хоменка – «люди») Пс. 11:4 звертається, як і в Пс. 8:5, до однієї з ключових ідей богословської антропології. Як і Пс. 9/10, він робить свій внесок у розвиток богословської антропології. Псалом 11 також пов’язаний із Пс. 9/10 за допомогою дієслова «казати», яке вводить пряму мову (11:1); у Пс. 9/10 воно є вступом до внутрішньої мови грішників (10:6. 11. 13). Дієслово «казати» розпочинає серії 9/10-14; 11:1; 12:4,6; 13:5; 14:1.

Структура. Цей псалом має дві частини: вірші 1-3 та 4-7. Кожна з них починається з Божого імени. У кожній частині розглянуто різницю між «безбожниками» й «праведниками» (вв. 2-3 і 5-6). Дієслово «дивитися» становить інклюзію в другій частині (вв. 4б, 7б). Єврейською слова «прибігати» (11а) й «дивитися» (11:4б, 7б) звучать дуже схоже. Мова від першої особи (в. 1) у псалмі не продовжується далі. «Я» особи, що молиться, відступає на користь об’єктивної вказівки. Важко зрозуміти першу частину псалма, тому що неясно, наскільки цитата прямої мови особи, що молиться, виходить за межі вірша 1. Проте жорстокі дії безбожників супроти «правих серцем» абсолютно очевидні. Безбожники не лише жорстокі; вони також діють під покровом темряви. Хоч прямі словесні зв’язки відсутні, вчинки безбожників описано подібно і в 10:2а, 8-10 (пор. 7:14). Руйнування основ приписано вчинкам безбожників. Перед ними праведник є безсилим (вв. 2-3). Чи мовлячи про «праведного», автор має на увазі людину? Чи може тут поставлена під сумнів сила праведного Бога (пор. Пс. 7:10,12)? Друга частина зрозуміла: від Господа, Який присутній у Храмі і має престол на небесах, Який любить правду і є праведним, але ненавидить тих, хто любить насильство, не приховається жоден людський вчинок. Бог знищує безбожних (в. 6), тоді як «праведники» (в. 7; пор. вірш 2) побачать лице Господа.

Псалом 12

Контекст. Цей псалом наводить новий аспект образу людей, які зрікаються Бога, – образу, що його вперше описано в Пс. 9/10 та 11: знищення людських стосунків через зловживання мовою. Наявні лексичні зв’язки з сусідніми псалмами: слова на позначення «бідних» та «нужденних» у 12:6 є також у 9:19. Заклик «устань» (9:20; 10:12; пор. 3:8; 7:7) відповідає словам Бога «я встану» у 12:6. Дієслова «спасти» й «зникнути» (12) відсилають до 7:2, 10. Вираз «люди» на початку і в кінці псалма (12:2, 9) також знаходимо в 11:4; він також трапляється постійно, починаючи з 8:4. Відповідь на 8:2,10, сформульована як безпосередня мова (12:6), дає ключ до розуміння псалма: люди не визнають Господа і своєю зарозумілою поведінкою руйнують будь-яку вербальну комунікацію між людськими істотами.

Структура. Псалом сконструйований симетрично. Після наполегливого благання про допомогу у вірші 2 описано, як люди руйнують своїми словами спільноту (в. 3). За цим іде прохання: нехай Бог знищить хвальків (в. 4). Кульмінацією першої частини є цитата зарозумілої промови, яку висловлюють люди (в. 5). Далі слідує цитата Божої промови, коли Він береться допомогти бідним (в. 6). Опис слів Бога, які, на противагу словам людей, є «очищеними» й «перелитими», функціонує як вираз впевнености. Контраст між людською та Божою промовами заявлений не лише в змісті, але й чітко позначений тим формальним фактом, що відповідні частини (вв. 4-6 і 7-8) не мають жодних спільних слів, за винятком дієслова «казати» й Божого імени YHWH. Прохання присутнє на початку псалма (вв. 2, 4); завершується він також проханнями (вв. 8-9): людські істоти є грішниками, які заявляють про себе словами, що руйнують спільноту. Бога просять прихистити від цих учинків бідних людей, які визнають Боже «очищене» слово. Елементи, типові для жанру індивідуальної ламентації, наявні в усій симетричній структурі псалма:

  • А Мова молитви (прохання й скарга); «люди»: вірш 2
  • Б «Уста», «серце», «язик» (скарга й прохання): вірші 3-4
  • В «Язик», «губи» (цитата слів людей): вірш 5
  • В’ «Я повстану … поставлю в безпеці» (цитата Божої промови): вірш 6
  • Б’ Божі слова (мотив довіри): вірш 7
  • А’ Мова молитви; «людська»: вірші 8-9
Попередній запис

Псалом 9/10

Починаючи з цього псалма, нумерація в єврейській та грецькій/латинській Бібліях відрізняється, оскільки єврейська Біблія читає цей псалом як два окремих ... Читати далі

Наступний запис

Псалми 13-14

Псалом 13 Контекст. Цей скрупульозно укладений текст посідає важливе місце в серії псалмів 9/10-12 у композиційному плані. Скарга до Бога ... Читати далі