Розділи 9:16-10:3 – Празник Пурім, закінчення

9:16-32 – Празник Пурім

Вірші 16-19 розвивають тему, розпочату в попередньому фрагменті (9:1-15) На тринадцятий день місяця Адара євреї «відпочили від ворогів своїх» та «позабивали» сімдесят п’ять тисяч чоловік. Вираз «відпочили від ворогів своїх» можливо означає ідеальну ситуацію миру і процвітання (пор. Втор. 3:20; 12:9). Мир і процвітання були прагненням євреїв, що жили в діяспорі. На чотирнадцятий день євреї в провінціях будуть святкувати день відпочинку, бенкетування та радости (пор. в. 15). Згідно з віршем 18, євреї, що жили в Сузах, святкували празник на п’ятнадцятий день того самого місяця Адара. Цей факт якраз пояснює, чому ці два свята відзначалися в поєднанні з перемогою євреїв у Перській імперії (в. 19). Євреї під час празника «посилали дарунки один одному», а також пригощали одне одного їжею (в. 19). Їхні подарунки символізували радість і означали, що ніхто не буде обділений і тому не зможе святкувати перемогу через нестачу їжі чи засобів існування.

Вірш 20 розпочинає новий фрагмент (вв. 20-28). Тут ставиться мета утвердити це свято і закріпити його щорічне святкування. Мордехай розсилає листи до всіх євреїв діяспори (в. 20), наказуючи їм відзначати чотирнадцятий та дванадцятий дні місяця Адара (в. 21). Ці дні люди завжди пам’ятатимуть, як дні, коли євреї «відпочили від ворогів своїх» і як місяць, коли їхня доля кардинально змінилася. Вірш 22 ще раз стверджує, що святкування передбачає радість, бенкетування та обмін дарунками й «дарунків убогим». Євреї радо сприймають те, що написав до них Мордехай (в. 23).

Вірші 24-25 слугують коротким підсумком сюжетної лінії Книги Естери. Було важливо нагадати євреям діяспори про історичне походження цього свята. Гамана визнано «ворогом усіх юдеїв» (пор. 3:10; 8:1; 9, 10, 24) для того, щоб «всі юдеї» (вв. 20, 30) могли радіти його смерті. Цей звіт міг бути частиною листа Мордехая.

Вірші 24, 26 та 28 також містять посилання на слово pur і чітко пояснюють походження назви празника Пурім (див. коментар на 3:7). Євреї урочисто обіцяють, що вони будуть відзначати свято Пурім для усіх поколінь повсюди (в. 28).

Вірші 29-32 утворюють новий і можливо самостійний підрозділ цієї оповіді, що розповідає про надходження ще одного листа до євреїв діяспори, щоб підтвердити (в. 31) попереднє письмове звернення Мордехая (в. 20). Тут підкреслено могутність цариці Естери (вв. 29, 31-32); наказ про святкування празника Пурім записано в книгу (в. 32).

Згадка про «царицю Естер, дочку Авіхаїловову», родички «юдеянина Мордехая» (в. 29) ще раз підкреслює важливу роль цариці в цій оповіді. Листи розіслані з побажаннями «миру та правди» (в. 30) і «з сильним домаганням» (в. 29). Автору, мабуть, спало на думку, що попередній лист Мордехая (в. 20) не досяг своєї мети, і він написав нового листа – життєствердного, сердечного, дружнього та щирого. Наприкінці лист Естери визнано «наказом» (в. 32).

10:1-3 – Похвала Мордехаєві

Заключну частину Книги Естери (10:1-3) можна вважати пізнішим доповненням, що має багато спільних рис із попередніми частинами. Можливо, один із редакторів цієї праці не задовольнився тим, якою мірою було підкреслено важливість ролі цариці Естери (вв. 29-32 (пор. 2Мак. 15:36), і додав слова похвали Мордехаєві. У будь-якому разі ця праця, що описує історичне підґрунтя свята Пурім, відома під назвою «Книга Естери», а не «Книга Мордехая».

Книга завершується відданням почестей Мордехаю (в. 3). Юдейський лідер стає другим можновладцем у цілій імперії; іншими словами, він стає головним адміністратором Перської імперії і виконує лише накази царя. Мордехай був «великий для юдеїв, і милий для багатьох братів своїх». Почесті, які він отримав, він залужив завдяки своїм методам управління, прагнення дбати про мир і добробут свого народу.

Наприкінці книги автор протиставляє два різних способи управління державою. Цар Артакеркс накладає непосильні податки на землю та на морські острови (пор. 10:1). Мордехай, навпаки, зосереджений на плеканні добробуту й миру серед свого народу. Якщо цар має авторитет серед підлеглих, то Мордехай отримує визнання і повагу від усіх своїх одноплемінників (пор. 10:3). Згадка про те, що Артаксеркс наклав податок навіть на «морські острови», також натякає на розширення його влади і кордонів правління.

Грецький текст Книги Естери

Грецька версія Книги Естери з’явилася близько 114 р. до Р. Хр. після Макавейських військових кампаній. Перемога Юди Макавейського над грецьким воєначальником Ніканором – подія, що відбулася тринадцятого числа місяця Адара (2Мак. 15:36) і була ключовим моментом у боротьбі за політичну й релігійну свободу єврейського народу. У цьому історичному та політичному контексті нещодавні переслідування справедливих (праведних) були повторно прочитані в аспекті протистояння між Гаманом та Мордехаєм. Ось чому Гамана вже більше не названо «аґаґ’янином», а «македонійцем». Одним із мотивів такого повторного прочитання був збіг термінів і дат: тринадцятий день місяця Адара, день боротьби, згідно з єврейським текстом Книги Естери, і день перемоги Юди Макавейського. Ще один важливий фактор, що мав вплив на грецьку версію, походить із апокаліптичної літератури, яка прагнула утвердити віру переслідуваного народу і підбадьорити євреїв на чинення опору.

Попередній запис

Розділ 9:1-15 – Вороги євреїв зазнають поразки

Останню частину книги можна поділити на три фрагменти: перший фрагмент описує сцену знищення ворогів євреями, яке відбувалося на тринадцятий та ... Читати далі

Наступний запис

Основна характеристика книги

Читачі-християни ніколи не ставилися з особливою прихильністю до Книг Макавеїв. Юдеї не вважають їх натхненними, не зважаючи на те, що ... Читати далі