Розділ 9:1-15 – Вороги євреїв зазнають поразки

Останню частину книги можна поділити на три фрагменти: перший фрагмент описує сцену знищення ворогів євреями, яке відбувалося на тринадцятий та чотирнадцятий дні місяця Адара (9:1-15); другий (9:16, 32) стосується листів Мордехая та Естери, в яких ідеться про правила святкування празника Пурім; третій фрагмент ще раз утверджує важливість становища Мордехая в Перській імперії (10:1-3).

Стиль, в якому побудовано оповідь цих глав, не відповідає літературному рівню цілої книги. У цьому наративі ми можемо бачити певні протиріччя (пор. коментар щодо вв. 1-3) і необґрунтовані повтори (пор. вв. 24-25). Ще один незвичайний аспект – опис різних варіянтів святкування Пуріму та дотримання певних правил (вв. 20-22, 29-32). На думку деяких богословів, уся заключна частина складається з доповнень, які були долучені до оригінального тексту в пізніші часи.

Глава 8 завершує оповідь про напружені стосунки між єврейською спільнотою та Перською імперією (8:10-12; 17). Два царських укази вступають у силу. Проте гл. 9 містить посилання лише на один указ на користь єврейської спільноти. Важливо відзначити, що відповідно до указу, який приготував Мордехай (8:10-12), євреї отримали дозвіл влади організовуватись і захищати себе від нападників, але не здійснювати нападів на своїх ворогів. Основний наголос у гл. 9 поставлений на наступальних діях євреїв. Згідно з цією оповіддю, євреї збираються в різних провінціях імперії, організовуються і планують «накласти руку на тих» (пор. 2:21; 3:6; 6:2), хто спричинив їхнє лихо.

Перську спільноту опанував страх, коли вони побачили агресивність євреїв (вв. 2-3). Виникнення цього страху може мати різні причини. З одного боку, навернення багатьох язичників (8:17) могло викликати почуття поваги та страху перед єврейською спільнотою. З другого боку, зміна можновладців в адміністрації Перської імперії та поява фігури Мордехая як лідера імперії – це фактори, що посилили страх персів (в. 3). Ми маємо також зазначити, що князі, сатрапи, начальники і царські урядовці – всі підтримували євреїв.

Фігура Мордехая вивищується у в. 4. Він зробив важливий внесок у розвиток Перської імперії, і слава про нього лине в усі її куточки (пор. 10:2-3).

Вірші 5-10 описують знищення євреями їхніх ворогів. Мета цього опису – підкреслити абсолютну перемогу євреїв. Вони страчують вісімсот чоловіків у замку Сузи (вв. 6, 15) і знищують 75 тисяч осіб у решті провінцій (в. 16). Серед убитих є десять синів Гамана в столиці імперії, які, мабуть, прагнули помститися за смерть свого батька (7:10) і бажали відновити своє право на власність і спадщину (8:1-2). Дуже важливо, що цей нарис не містить згадки про вбивства дітей та жінок (пор. 8:11). Така надзвичайна кількість убитих свідчить, що тут Книга Естери не оповідає про подію, що дійсно відбулася, а очевидно слідує правилам літературного жанру. Адже дуже важко повірити в те, що євреї могли знищити так багато людей, і це не викликало жодної реакції з боку імперської влади.

У трьох випадках оповідь демонструє, що навіть у своєму тріюмфі євреї не доторкнулися до власности своїх ворогів (вв. 10, 15, 16). Можливо, автор мав намір підкреслити важливі моральні цінності єврейської спільноти. У своїй агресії євреї мали на меті не збагачення, а самозахист. Все ж детальний аналіз Книги Естери, а особливо ця оповідь, дає підстави провести паралель між поведінкою євреїв та ставленням Саула до Аґаґа та Амалика (пор. 1 Сам. 15). Адже, після того, як Саул відідбрав власність в Амалика, наслідки для нього виявилися катастрофічними. Маючи на увазі таку перспективу, автор цієї глави, мабуть, додав цей етичний аспект до дискурсу.

Вірші 11-12 описують, як царю доповідають про кількість людей, вбитих євреями в столиці імперії, а також те, що цар каже цариці Естері. Важливо зазначити, що жоден звіт не містить згадки про втрати євреїв, а лише про втрати їхніх ворогів. Серед убитих були, мабуть, й ті, хто належав до царського почту (пор. 1,3-5). Проте цар зацікавлений лише в тому, щоб задовольнити Естеру та виконати її бажання.

Відповідь Естери на прихильне ставлення та зацікавленість царя дуже дивує. Без будь-якого очевидного мотиву цариця просить дати їй ще один день, щоб продовжити знищення ворогів євреїв. Спершу в указі про спротив, організацію та самозахист (8:10-12) ішлося лише про тринадцятий день місяця Адара, але тепер цариця просить про продовження дозволеного терміну. Мало того, вона вимагає повішення синів Гамана, які вже мертві! (в. 13). Насамперед це не вписувалося в прохання про продовження терміну дії помсти євреїв (8:13). У Перській імперії всі люди мали право захищати себе від нападу ворогів. Мотивацією для указу Мордехая (8:10-12) слугував попередній указ, виданий Гаманом (3:9-11). Євреям необов’язково потрібно було отримати офіційний дозвіл царя, щоб відбити напад, який здійснювався проти них у будь-який інший час протягом року. Але автор цього нарису лише зацікавлений у тому, щоб наголосити на другому указі на користь євреїв.

Причиною для прохання Естери пре повішення мертвих тіл синів Гамана було всенародне приниження мертвих (в. 14). Для такої дії був потрібен офіційний дозвіл царя (5, 14). Як тільки євреї, що проживали в замку Сузи отримали офіційний царський дозвіл, вони вбили ще три сотні чоловіків на чотирнадцятий день місяця Адара (в. 15).

Попередній запис

Розділ 8 – Указ Артаксеркса на користь євреїв

У гл. 8 йдеться про вивищення Мордехая (вв. 2:7-8) та прохання Естери про захист євреїв (вв. 3-6). Також ця глава ... Читати далі

Наступний запис

Розділи 9:16-10:3 – Празник Пурім, закінчення

9:16-32 – Празник Пурім Вірші 16-19 розвивають тему, розпочату в попередньому фрагменті (9:1-15) На тринадцятий день місяця Адара євреї «відпочили ... Читати далі