Розділ 8 – Указ Артаксеркса на користь євреїв

У гл. 8 йдеться про вивищення Мордехая (вв. 2:7-8) та прохання Естери про захист євреїв (вв. 3-6). Також ця глава описує зміст нового указу на користь євреїв (вв. 10-15) і додатковий коментар про реакцію жителів міста Сузи, кожної провінції та кожного міста стосовно їхньої долі (вв. 16-17).

Після смерти Гамана (7:10) цар віддає Естері його дім та надбання, безсумнівно, щоб відшкодувати їй усі збитки, які вона потерпіла. Далі цар викликає Мордехая, коли дізнається від Естери, що вона має родинні стосунки з єврейським лідером. Фраза «став перед цареве обличчя» ставить Мордехая у вузьке коло осіб, наближених до царя (пор. 1:14). Отримуючи царський перстень (в. 2), Мордехай розуміє, що посяде місце Гамана. Водночас Естера призначає його своїм адміністратором «над Гамановим домом», щоб він мав потрібні багатство і владу, яких вимагало його нове становище в Перській імперії.

Вірші 3-6 містять опис прохання Естери за спасення єврейської спільноти. Перше, що вона зробила, впала в ноги цареві (плачучи) (пор. в. 3), щоб домогтися скасування указу Гамана проти євреїв. Цариця плаче лише з цього приводу. Цар простягнув «до Естери золоте берло» (в. 4) у відповідь на такий емоційний стан цариці, що було знаком співчуття та щоб Естера могла підвестися на ноги (пор. 5:3; 6:6). Благаючи царя, Естера не має на увазі звинуватити царя в антиєврейській змові, адже указ був задуманий та написаний Гаманом (в. 5). Вона вживає деякі вислови, які підкреслюють царську гідність: «Якщо це цареві вгодне», «якщо знайшла я ласку перед обличчям його», «вгодна ця річ перед царевим обличчям», «вгодна я в очах його». Благаючи царя, Естера ставить за мету домогтися відкликання листів, які узаконювали вигублення євреїв, навіть якщо царські укази не могли бути відкликані, згідно з законами Перської імперії (в. 8; 1:19). Нарешті прохання Естери набуває більш особистого та інтимного характеру: цариця переймається тим, як їй дивитися на лихо, що спіткає «народ» та на «загибіль роду свого» (в. 6).

Цар уповноважує Естеру і Мордехая написати новий указ, «як добре в ваших очах» (в. 8). Указ буде запечатано царським перснем (пор. 3:10), і його не можна буде змінити. Царські писарі (в. 9) записують усе, що Мордехай наказує стосовно євреїв, щоб донести до сатрапів, правителів кожної країни, князів кожного народу (3:12). Указ має досягти всіх провінцій імперії, від Індії до Етіопії (1:1). Ці документи повинні бути донесені в письмовій формі до кожної країни її письмом (в. 9).

Дата написання цього указу досить цікава: двадцять третій день місяця Нісана. Від дати написання указу Гамана (3:12) до указу, підготовленого Мордехаєм, пройшло два місяці та десять днів, або сімдесят днів. Автор міг мати на увазі сімдесят років вигнання у Вавилонії (пор. Єр. 25:12; Дан. 9:2), щоб показати, що указ Гамана був таким же лихом, як і вислання єврейського народу, коли він потрапив до рук Навуходоносора (пр. 2 Цар. 25; Єр. 39:1-7; 52:3-11; 2Хр. 36:17-21).

Вірші 10-12 підкреслюють негайну потребу проголосити указ (в. 10) і його зміст (вв. 11-12). Цей указ давав євреям право захищати себе від будь-якого нападу (в. 11). Конфіскація майна їхніх ворогів також дозволена владою. Мало того, тут є згадка про можливий день масового знищення «тринадцятого дня дванадцятого місяця, він місяць адар» (пор. 3:7).

В указі є згадка також про «дітей та жінок» (в. 11), і це важко сприйняти сьогодні. Оскільки ця фраза також була використана в указі Гамана, Мордехай також міг вжити її, щоб виправдати заходи, застосовані раніше ворогами євреїв. Як тільки указ написано, гінці оповістили його в провінціях усієї імперії і в замку Сузи (в. 14). Мордехай виходить від царя у вбранні, кольори якого символізують імперію (в. 15). «Золота корона» (в. 15) була символом влади та аристократичного походження. Пурпуровий колір вісонового плаща символізував відмінність від інших (Дан. 5:7,29; 1Мак. 10:20,62,64; Лк. 16:19). Важливо вказати на символічне значення одягу головних героїв. Мордехай одягає волосяницю і посипає голову попелом, щоб підкреслити горе і почуття протесту (4:1); Естера одягає царське вбрання, щоб з’явитися перед царем і заступитися за євреїв; нарешті, цар визнає Мордехая і дає йому інший одяг (8:15).

Люди замку Сузи радіють, коли Мордехаю віддають пошану (в. 15; пор. 3:15). Для євреїв – це «світло, і радість, і веселість, і честь» (в. 16), «бенкет та свято» (в. 17). Мало того, багато язичників стали юдеями (в. 17).

Світло символізує процвітання (Пс. 27:1; 36:9) і достаток (Пс. 97:11; 139:12; Йов. 22:28; 30:26). Ця подія є релігійним святкуванням (пор. 9:19). Каяття язичників могло включати й тих, хто підтримував знищення євреїв, і тих, хто віддано сповідував юдаїзм як свою офіційну релігію. Страх, що опанував язичниками, можливо викликав в їхній пам’яті спогади про переживання ханаанців (І. Н. 2, 9), які жили на другому березі ріки Йордан (Вих. 15:16) та в Єгипті (Пс. 105:38) у дні Виходу і завоювання Обіцяної Землі.

Попередній запис

Розділи 6-7 – Смерть Гамана

6:1-14 – Гаман змушений віддати почесті Мордехаю Вислів «тієї ночі» (в. 1) є перехідною ланкою між гл. 6 та гл. ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 9:1-15 – Вороги євреїв зазнають поразки

Останню частину книги можна поділити на три фрагменти: перший фрагмент описує сцену знищення ворогів євреями, яке відбувалося на тринадцятий та ... Читати далі