Розділи 6-7 – Смерть Гамана

6:1-14 – Гаман змушений віддати почесті Мордехаю

Вислів «тієї ночі» (в. 1) є перехідною ланкою між гл. 6 та гл. 5. Коли Гаман думає про те, як повісити Мордехая, протягом безсонної ночі цар Артаксеркс приходить до розуміння, що він не належно нагородив Мордехая за порятунок свого життя (в. 2; пор. 2:21-22).

Тема царського безсоння досить часто зустрічається в Біблії (див. Дан. 6:18). У цьому випадку цей літературний прийом був використаний для того, щоб посилити напругу від очікування розв’язки і додати іронічного присмаку оповіді: іншими словами, тоді як у домі Гамана готують страту Мордехая, у царському палаці готується його возвеличення. Важливі події в житті імперії (Ездр. 4:15; пор. Мал. 3:16) були записані в «пам’ятковій книзі».

Іронічність оповіді посилюється, коли Артаксеркс запитує Гамана про те, що потрібно зробити для людини, якій цар бажає виявити пошану. Думаючи, що цар запитує про нього самого, Гаман відповідає згідно з особистими бажаннями та сподіваннями. Ось що потрібно вчинити з людиною, яку цар бажає вшанувати! Прохання Гамана відображає його амбіції та систему цінностей. Кінь, якого він просить, має бути не просто з царської конюшні, а саме той, на якому їздить цар. Це прохання може свідчити про наміри Гамана зайняти престол (пор. 1Цар. 1:33).

Переклад другої частини вірша 8 є складним, оскільки згадка про царські шати могла стосуватися як царя, так і царського коня. Текст швидше за все натякає на прикраси, що їх надягали на царських коней у Персії. Це вбрання нагадувало тюрбан, який прикрашав голову тварини і вплітався в її гриву. Ще один варіант перекладу може бути таким: «і коня, такого, якого осідлала ваша величність, коли царська корона була покладена на вашу голову».

Починаючи з в. 10, доля Гамана радикально змінюється. Наслідком його змови проти Мордехая, замість ганебної смерти (5:14), стає всенародне вшанування. Важливо відзначити, що царський указ Артаксеркса визнає Мордехая юдеєм (в. 10). З одного боку, автор ідентифікує Гамана «ненависником юдеїв» (3:10), а з іншого – цар наказує Гаманові виявити шану «юдеєві Мордехаєві» (6:10). Вірш 13 містить вираження упевненості та запевнення в тому, що голос єврейської спільноти у вигнанні почуто: якщо Мордехай належить до єврейського народу, Гаман не зможе перемогти його, натомість сам упаде поверженим перед ним.

Вірш 14 є перехідною ланкою від гл. 6 до гл. 7. Тоді як Зереш та її друзі ведуть розмову з Гаманом, царські скопці приїздять за ним, щоб узяти його на бенкет, який влаштовує Естера. Це був стародавній звичай – супроводжувати гостей на святкування (пор. Лук. 14:17).

7:1-10 – Гамана повішено

Смерть Гамана описана в новій главі. Ворога юдеїв страчено на тій самій шибениці, яку він наказав спорудити для того, щоб убити вождя юдеїв. Падіння цього персонажа описане в різних сценах. Тепер Гаман не виявляє жодної ініціативи. Навпаки, він узагалі не бере участи в розмові, а наприкінці його засуджено до страти (7:1-10).

У оповіданні не вказано, коли саме відбувається бенкет (в. 1). Найімовірніше, бенкет відбувався в другій половині дня, а не вночі, оскільки події, що розгорталися, повинні були відбуватися протягом певного часу. Згадка про «другий день» стосується «другого бенкету», який приготувала Естера (пор. 5:8).

Коли цар звертається до Естери, щоб дізнатися про її бажання, вона просить дарувати життя їй та її народу, оскільки вже було видано царський указ про вигублення євреїв. Звертаючись до царя з цим проханням, вона демонструє, що їй відомо про указ проти євреїв, оскільки вона використовує слова, вжиті в царському указі: «вигубити, повбивати й винищити» (в. 4, пор. 3:13). Вона також натякає, що їй відомо про економічну ситуацію, пов’язану з євреями. На запитання Артаксеркса: «Хто то він, і де той, що його серце наповнило його відвагою чинити так?» – Естера чітко відповідає: «Ненависник та ворог – це злий Гаман!» (в. 6). Коли цар чує її відповідь, він занепокоєний, бо йому було невідомо, що план знищення євреїв також включав і царицю. Мало того, він не може звинувачувати Гамана за указ, який сам видав і підписав.

У вірші 7 іронія оповіді досягає своєї кульмінації: ворог євреїв благає царицю, впавши до її ніг, тому що єдина людина, яка може врятувати йому життя, належить до народу, який він хотів знищити. У відчаї Гаман не зумів виконати правила етикету в царському гаремі чи правила протоколу поведінки з царицею, і це стало мотивом до його засудження.

Фінальні вірші описують драматичну розв’язку. Як тільки Гамана засуджено до страти, його повішено в його власному домі, де він приготував шибеницю для Мордехая. Він помирає з накритим лицем, оскільки в стародавні часи всім, засудженим на смерть, накривали обличчя (в. 8). І з цією стратою «лютість царева втихла» (в. 10).

Попередній запис

Розділи 4-5 – Естера – заступниця

4:1-17 – Естера обіцяє заступитися за свій народ Оповідь розвиває сюжетну лінію, яка розпочалася в попередній главі, коли Гаман будував ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 8 – Указ Артаксеркса на користь євреїв

У гл. 8 йдеться про вивищення Мордехая (вв. 2:7-8) та прохання Естери про захист євреїв (вв. 3-6). Також ця глава ... Читати далі