Розділи 4-5 – Естера – заступниця

4:1-17 – Естера обіцяє заступитися за свій народ

Оповідь розвиває сюжетну лінію, яка розпочалася в попередній главі, коли Гаман будував плани про знищення єврейського народу. Ця глава може бути поділена на два розділи: перший розділ (вв. 1-3) описує реакцію Мордехая та єврейської спільноти на план її знищення, який був затверджений царським указом; другий (вв. 4-17) – презентує низку діалогів між Естерою та Мордехаєм (вв. 8-11).

Мордехай і єврейська спільнота у вигнанні переживають почуття приниження, каяття і спротиву. Жест «роздирання на собі одежі» (в. 1) – традиційний спосіб вираження почуття горя (пор. Бут. 37:29; 2Цар. 18:37; Йов 7:5). Одягання «веретища та посипання голови попелом» було демонстрацією смирення (2Сам. 13:19), каяття (Дан. 9:3) чи трауру (Іов. 2:8). «Крик» Мордехая (в. 1) – це крик протесту, а не жалобний плач. Текст Септуагінти правильно тлумачить цей вираз і додає фразу: «безневинний народ знищується!». Мордехай прийшов «аж під царську браму» (в. 2), висловлюючи свій протест, але царські закони забороняють йому пройти далі.

Євреї на околицях переживають ті самі почуття, що й Мордехай. Спільнота відповідає «плачем та жалобою», одяганням «веретища» і посипанням «попелу» (в. 3). Крім того, що люди сумують і плачуть, вони ще й відмовляються від їжі. Текст Книги Естери не містить безпосередньої згадки імени Бога, проте мова йде про піст – релігійну практику, що, як правило, супроводжувалася молитвою (пор. 1Сам. 7:6; Ездр. 8:21,23; Неем. 9:1; Йоіл 2:12; Йона 3:8).

Друга частина (вв. 4-17) передає спілкування між Мордехаєм та Естерою в трьох сценах (вв. 4:5-9,10-17). Кожна сцена передбачає зв’язок із попередньою і ще раз розкриває тісні взаємини між головними героями. Цариця посилає одіж Мордехаю, щоб він міг увійти в палац, але її прийомний батько відмовляється від цієї пропозиції. Він намагається продовжувати демонструвати велике горе, яке переживає, і свій протест проти цієї ситуації, оскільки те, що її спричинило, не подолано (в. 4). Тоді цариця відправляє одного зі своїх скопців дізнатися про те, що відбувається з Мордехаєм. Під час розмови, яка відбувається на міському майдані, Мордехай висловлює свій розпач і протест і просить царицю клопотатися перед царем за свій народ (в. 8). У фінальній сцені (вв. 10-17) доволі драматично описано відповідь, яку дає Естера Мордехаю (вв. 11:13-14:16).

Дуже важлива деталь, яка стосується перського царського протоколу проявляється в першій реакції Естери. Цариця відмовляється прийняти прохання Мордехая, тому що аудієнція в царя відбувалася під контролем. Відповідь Мордехая пряма й тверда (вв. 13-14). Він демонструє свій авторитет на противагу боязкій реакції цариці. Згідно з оповіддю, Мордехай ставиться до Естери як до двоюрідної сестри та прийомної дочки, а не як до цариці Персії (2:7; 10:22). Він нагадує їй, що царський указ, спрямований проти всіх євреїв, а тому і проти неї (в. 13).

Вірш 14 цитують дуже часто, тому що саме в ньому утверджується надія. Якщо Естера не втрутиться, щоб врятувати євреїв, то рятунок прийде в інший спосіб. Мордехай міг мати на увазі якогось іншого можновладця імперії або іншого єврея, спроможного завоювати царську милість, або ж він міг просто передбачати збройне протистояння єврейської спільноти для самозахисту. Проте його заклик: «А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства!» – ототожнює Естеру з надією Мордехая. У словах «з іншого місця» (в. 14) окремі коментатори вбачають алюзію до імени Бога. Смілива фраза «а якщо я загину, то загину» (в. 16) показує одностайність цариці зі своїм народом.

Тема непокори порушується ще раз у поведінці Естери. Цариця бажає говорити з царем, щоби благати його за свій народ, хоч це «не буде за законом» (в. 16). Отже, моральний імператив є важливішим, ніж підпорядкування законам імперії.

5:1-14 – Естера влаштовує бенкет

Ця глава поділена на два головних фрагменти. Перший фрагмент (вв. 1-8) описує стратегію Естери завоювати прихильність царя та привернути його увагу, щоб заступитися за єврейський народ. Другий (вв. 9-14) – підкреслює особливості особистости Гамана. Головна тема книги, а саме переслідування і, як результат, спасіння євреїв, на якийсь час відходить на другий план, і автор зосереджується на конфлікті між Мордехаєм та Гаманом (вв. 5-7).

Для такої важливої події Естера одягає найкраще вбрання (в. 1) і знаходить ласку в очах царя, який сердечно зустрічає її. Коли цар простяг до неї золоте берло, очевидний знак царської абсолютної влади (в. 2), це було демонстрацією його доброго ставлення, яке цариця мала прийняти. Офіційним дозволом ставити безмежні вимоги царю є його слова: «Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде дане тобі» (в. 3) – гіперболічне висловлювання, яке використовувалося в східному придворному етикеті (Ест. 5:6; Мр. 6:23).

Естера не скористалася двома ситуаціями, які давали можливість заступитися за свій народ (вв. 4-8). Під час бенкету, який вона влаштувала на честь царя, він віддає наказ, щоб усі бажання Естери беззаперечно виконувалися (в. 5). Потім вони п’ють вино (в. 6), знову цар звертається до цариці, обіцяючи, що її прохання буде задоволене. У відповідь на таку обіцянку Естера лише просить царя та Гамана прийти на ще один бенкет, який вона влаштовує на їхню честь наступного дня (в. 8).

Оповідь не уточнює, чому Естера не розповідає царю про те, про що вона дійсно хоче просити його під час аудієнції. Цариця, мабуть, довго чекала більш сприятливого та інтимного моменту, щоб поговорити про таку делікатну справу, як царський указ. Причина, чому вона запросила на бенкет Гамана, тут також не пояснюється. Автор, мабуть, хотів заінтригувати читача, описуючи таку ситуацію. Мало того, падіння Гамана відбувається в розпал бенкету, який влаштувала цариця. У кожному разі, ми тут бачимо певну іронію: тоді як євреї дотримуються посту в передчутті свого переслідування і можливого знищення, інші люди в імперії веселяться на бенкетах.

Після того як Гаман покидає бенкет із царською сім’єю, радість святкування перетворюється на гнів і незадоволення. Біля царської брами Гаман бачить Мордехая, котрий не встає і навіть не робить жодного руху, щоб продемонструвати свою шану. Гаман продовжує гніватися, аж поки не повертається додому. Там він радиться зі своїми друзями та дружиною Зереш про те, що йому робити з Мордехаєм. Вони вважають, що єврея потрібно вбити.

Автор наводить дуже цікаву промову, проголошену Гаманом у присутності своєї жінки та друзів. Для нього немає нічого важливішого за багатство і дітей, він прагне займати високе політичне й соціальне становище та насолоджуючись підтримкою царської сім’ї (вв. 11-12). Його успіхи – це показники його ваги в суспільстві. Мало того, згідно з його промовою, багатство для нього є навіть важливішим за дітей. Порада, яку дає Зереш і друзі, пов’язана з гнівом Гамана та його ворожим ставленням до Мордехая. Лідера євреїв потрібно не просто вбитим, а публічно принизити. Шибеницю в п’ятдесят ліктів заввишки (близько сімдесяти п’яти футів), мають бачити мешканці всього міста Сузи (в. 14). Мало того, смерть Мордехая повинна стати публічним довгоочікуваним актом, що продемонструє, яка перспектива розгортається перед цілою єврейською спільнотою.

Попередній запис

Розділ 3 – Змова проти євреїв

Третю главу Книги Естери можна поділити на два підрозділи: перший (вв. 1-6) показує конфронтацію між Гаманом та Мордехаєм, тоді як ... Читати далі

Наступний запис

Розділи 6-7 – Смерть Гамана

6:1-14 – Гаман змушений віддати почесті Мордехаю Вислів «тієї ночі» (в. 1) є перехідною ланкою між гл. 6 та гл. ... Читати далі