Дії, описані в першому розділі, можна поділити на три акти, як у драмі. Перший акт (вв. 1-9) відбувається при дворі царя Артаксеркса. Читач дізнається про події, які передували прибуттю Естери в царський палац. Другий акт (вв. 10-12) – це наказ царя та непослух цариці Вашті. Третій акт (вв. 13-22) описує наслідки поведінки цариці.
Ледь помітний іронічний тон, який ми відчуваємо на самому початку книги, далі стає очевидним. Попри те що цар Персії був багатим та хоробрим, він був слабкою людиною. Його жінка виявляє йому непокору в присутності підлеглих, він потребує поради навіть у сфері інтимних стосунків і сімейних справ. Врешті-решт Артаксеркс потрапив під вплив Мемухана та за його порадою (вв. 16-17) видав доволі кумедний наказ.
Нарис починається описом двох великих бенкетів. Цар Артаксеркс справив першу гостину «для всіх своїх князів… старших та правителів округ» (в. 3), а другу «для всього народу, що знаходився в замку Сузи» (в. 5). Із цих двох віршів ми дізнаємося про економічну владу імперії та про життя царя. Автор зацікавлений у тому, щоб показати велич палацу і могутність володаря, тому що пізніше цей важливий фактор помітно вплине на процес порятунку та звільнення євреїв (8:1-17).
Як і в інших історичних книгах Біблії, оповідь починається зі слів «і сталося за днів…» (в. 1) і «за тих днів…» (в. 2). Таким чином автор адаптує зразки єврейської літератури для наведення історичних підстав святкування празника Пурім, що було особливим завданням книги.
Вірш 1 визначає час та місце розвитку сюжету. Цар Антаксеркс правив імперією, яка простягалася «від Індії до Етіопії». Цю імперію започаткував Кир (539-529), Камбіс (529-522) та Дарій (521-486).
Перший бенкет відбувся в акрополі чи в замку Сузи (вв. 2-4). «Третій рік правління» (483 р. до Р. Хр.) був дуже важливим періодом для Артаксеркса, оскільки він уже розгромив Єгипет і готувався до подальших військових кампаній. Наприкінці цього святкування цар влаштував ще один бенкет, який тривав упродовж семи днів.
Це була надзвичайна подія, якщо брати до уваги той факт, що на бенкет запрошено «весь народ» (в. 5), який перебував у замку Сузи, і гості пили із золотих кубків (вв. 7-8).
Цариця Вашті з’являється вперше у в. 9. Тоді як цар справляє свій бенкет у власних палатах, цариця теж справляє бенкет для жінок. У святкуваннях у Перській імперії брали участь як чоловіки, так і жінки (пор. Неем. 2:6). Однак у цій оповіді потрібно було розмежувати цілі, що їх ставив автор, розвиваючи сюжетну лінію. Ім’я «Вашті», яке не траплялося в небіблійних джерелах, могло бути почесним званням, яке надавали будь-якій жінці царського роду. Воно також могло бути пов’язане з перським словом зі значенням «найкраща», «кохана», «бажана». Друга частина першого епізоду (вв. 10-12) змальовує контрастну ситуацію, сповнену іронії. Цариця Вашті привселюдно виявляє непокору і нехтування царем Артаксерксом. На сьомий день бенкету сп’янілий від вина (в. 10) цар Артаксеркс, продемонструвавши свою політичну владу та економічну спроможність, забажав похвалитися красою цариці. В арамейському тлумаченні Біблії є згадка про «царську корону», і тлумачення цього фрагмента передбачає, що цариця має постати перед царем без одягу, лише з короною на голові. Але масоретський текст не підтримує цієї думки. Якою б не була описана ситуація, цариця спровокувала царський гнів, знехтувавши його наказом (в. 12).
У в. 7 є згадка про сім скопців, що були офіційними представниками царя і виконували адміністративні та військові функції. Царська «корона» (в. 11) – це блакитно-білий тюрбан, прикрашений перлинами та дорогоцінним камінням.
Третя секція (вв. 13-22) описує наслідки відмови цариці. Категорична відмова Вашті засмутила царя, змусила знітитись його радників через серйозні наслідки для цілої імперії, які міг спричинити цей її вчинок. Оповідь підкреслює безпорадність царя та його славнозвісної адміністративної системи проти сильної волі цариці та акту особистої гідности.
Артаксеркс радиться з мудрецями, «знавцями закону та права» (в. 13). Це могли бути астрологи, які тлумачили події, керуючись знаннями про рух зірок, і вони дали цареві пораду (пор. Бут. 41:8; Дан. 2:27; 5:12). Мудреці також були знайомі з законами і правилами функціонування уряду. Мемухан від імені царських радників, що всі були чоловіками, висловив рекомендації царю: якщо царицю не буде покарано через її непокору, її вчинок стане прикладом поведінки для жінок у цілій імперії (в. 17). Цариця повинна бути повержена. Таким чином верховенство чоловіків утвердиться не лише в царському палаці, але також і в інтимній сфері.
