Розділ 2 – Естер – цариця

2:1-18 – Естеру проголошено царицею

Вірші 1-18 показують, як Естера стає царицею Перської імперії. Цей нарис можна поділити на три частини, відділені двома авторськими відступами-тлумаченнями. По-перше, місце цариці Вашті має бути зайняте (вв. 1-4); далі Естера представлена як одна з претенденток на місце цариці (вв. 8-11); врешті-решт, цар покладає царську корону на голову Естери (вв. 15-18). Вірші 5-7 пояснюють присутність Мордехая та Естери в замку Сузи і показують взаємини між цими двома персонажами. Вірші 12-14 розкривають деякі звичаї перського гарему.

Оповідь про те, як Естеру обрано царицею імперії, є дуже простим, без жодних інтриг та напруженого очікування. Тут можна провести чітку паралель із циклом казок «Тисяча й одна ніч». Незважаючи на те що підтвердити історичну цінність цієї відомої легенди дуже важко, подібні ситуації могли відбуватися досить часто в стародавні часи (пор. Цар. 1:1-4).

Після того як гнів царя згас, «згадав він про Вашті, і що вона зробила» (в. 1). Деякі біблісти вважають, що монарх міг шкодувати про своє суворе покарання для Вашті, але вже не міг скасувати царський наказ. Вибір нової цариці передбачав влаштування своєрідного конкурсу краси в цілій імперії для пошуку «паннів уродливого вигляду» (вв. 2-3). Дівиць привезли до «жіночого палацу», чи гарему, у замку Сузи. Критерій вибору цариці був лише один – «що вподобають її царські очі».

Вірші 5-7 раптово переривають оповідь і вводять двох нових головних героїв: Мордехая й Естеру. Мордехай, якого забрали в полон до Вавилону за наказом царя Навуходоносора, походив із коліна Веніяминового (2 Цар. 24:10-16; 2Хр. 36:10). Його ім’я – це єврейська форма імени Мардук, що має зв’язок з іменем вавилонського бога Мардука. У генеалогії Мордехая є згадка про кілька його дальніх родичів. Кіш був батьком царя Саула (1Сам. 9:1), а Шім’ї «чоловіком із Саулової родини» (2Сам. 16:5). Автор протиставляє родичів Мордехая предкам Гамана, який був нащадком Агага, одного з Саулових ворогів (пор. 1Сам. 15; Ест. 3:1).

Згадка про батька Мордехая, який носив класичне єврейське ім’я Яір (пор. Чис. 32:41; Втор. 3:14; І. Н. 13:30; Суд. 10:3), і особливо згадка про вигнання, яке відбулося в 597 р. до Р. Хр., – це факти, що з історичного погляду дуже важко пов’язати. Якби Мордехай був одним із тих, хто потрапив у заслання, тоді б у часи царювання Артаксеркса йому мало би бути 120 років. Естері, яка була на двадцять чи тридцять років молодшою за свого дядька та прийомного батька, мало б на той момент виповнитися 90 чи 100 років, і її поважний вік став би на заваді перемозі в конкурсі краси. Саме Яір міг бути висланий, а не Мордехай, який міг народитися в діяспорі. Згадка про те, що Кіш «був узятий разом з Єхонією, царем Юдиним» є доказом того, що родина Мордехая мала гідне соціальне становище та шляхетне походження (пор. 2 Цар. 24:12).

Єврейське ймення Гадасса (в. 7) навіює спогади про пахощі миртового куща. Естера – не єврейське ім’я; царицю назвали ним, можливо, у день її коронування. Вірші 10-11 підкреслюють, що Естера підкоряється Мордехаю ще й через дядькове занепокоєння долею своєї племінниці та прийомної дочки. Рішення Естери не виявляти «ні про народ свій, ні про місце свого народження» є необхідною умовою для здійснення плану. Ми не повинні забувати про те, що книга Естери належить до періоду переслідування євреїв.

До того часу цар узяв Естеру, приготування дівчини тривало близько дванадцяти місяців (в. 12). Протягом усього цього періоду вона дотримувалась суворої дієти, за її тілом доглядали, плекаючи її красу. Як тільки цей підготовчий етап було завершено, дівчину долучили до групи жінок, які постали перед царем. Коли ж настала її черга, «цар покохав Естер понад усіх жінок, і вона мала прихильність та ласку перед його обличчям» (в. 17), тому він зробив її царицею замість Вашті. Щоб відсвяткувати цю подію, цар влаштував бенкет на честь молодої цариці «для всіх своїх князів та своїх слуг» (в. 18). Мало того, на знак доброї волі царя було зменшено податки у всіх провінціях імперії.

Батько Естери носив ім’я Амінадав [Авіхай] – ім’я доволі поширене в СЗ, що було як чоловічим, так і жіночим (пор. Чис. 3:35; 1Хр. 2:29; 5:14; 2Хр. 11:18). Місяць Тевет (Адар) на сьомий рік царювання Артаксеркса відповідає грудню-січню років 479-478. На завершення великодушність царя (в. 18) передбачала відпочинок та роздачу подарунків і їжі (пор. Бут. 43:34; Єр. 40:5).

2:19-23 – Мордехай викриває змову проти царя

Коли Мордехай викриває змову проти царя (в. 21), він розповідає про це цариці Естері (в. 22). Вона у свою чергу інформує про це царя. У цьому фрагменті знову підкреслюється покірність Естери Мордехаю (в. 20; пор. 2:10; 4:8-17). Вірші 19-23 пояснюють послідовність подій, описаних у гл. 6.

Вірш 19 є одним з найважчих для перекладу в Книзі Естери. Згідно з Вульгатою, «дівиці були зібрані вдруге». Цей факт видається незрозумілим у тому сенсі, що Естера вже була обрана царицею імперії. Важливо відзначити, що метою першого відбіркового туру (вв. 2-3) було обрати царицю, а не збільшити гарем чи кількість наложниць.

Присутність Мордехая при «дворі» царя чи при царській брамі (вв. 19 та 21) має вказувати на офіційну посаду, передбачену для нього після того, як Естеру проголошено царицею. Як офіційна особа, а не звичайний відвідувач царського палацу, він мав усі можливості для того, щоб викрити цю змову. Розслідування, яке відбулося після його призначення, призвело до страти учасників змови через повішення (в. 23). На думку стародавніх істориків, за часів Ксеркса засуджених на смерть страчували, саджаючи на палі, але в Книзі Естери (5:14; 7:9) кілька разів згадується слово «шибениця».

Попередній запис

Розділ 1 – Цариця Вашті нехтує царем Артаксерксом

Дії, описані в першому розділі, можна поділити на три акти, як у драмі. Перший акт (вв. 1-9) відбувається при дворі ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 3 – Змова проти євреїв

Третю главу Книги Естери можна поділити на два підрозділи: перший (вв. 1-6) показує конфронтацію між Гаманом та Мордехаєм, тоді як ... Читати далі