Літературний аналіз

Сюжет Книги Естери складається з цілої низки подій, в яких інтриги та напружене очікування виконують особливу функцію (4:11-5:2,4,8,14; 6:6). Дуже часто ми також спостерігаємо тут використання іронії, яка особливо виявляє себе в серії контрастів. Доля Гамана, безжального переслідувача євреїв, особливо іронічна: він запропонував вшанувати замість себе свого ворога Мордехая (6:6-9) і був повішений на шибениці, яку наказав приготувати для свого суперника (7:9-10).

Конкретні дії головних дійових осіб більш промовисті і очевидні, ніж їхні почуття і мотиви. Улюблений стилістичний прийом автора – повтори. Крім того, помітною є його пристрасть до дублювання подій, об’єктів і характерів: у творі описано два царських бенкети (1:3,5), два списки по сім імен (1:10,14), другий дім (2:14), друга група претенденток на титул цариці (2:19); Естера пропонує два бенкети (5:5; 7:1). Гаман обговорює своє занепокоєння з жінкою та друзями з двох причин (5:14; 6:13), Естера ризикує своїм життям двічі, з’являючись перед царем (5:2; 8:3).

Оповідь розкриває низку тем, що засвідчують біблійну інтертекстуальність. Автор, безперечно, знайомий із твором Йосипа Флавія, оскільки ми знаходимо спільні риси в обох нарисах. Головні герої переживають кризові конфліктні ситуації. Незважаючи на своє скромне походження, вони посідають владні, престижні посади в чужоземній країні і, перебуваючи на цих посадах, діють успішно, рятуючи свій народ від смертельної небезпеки. Ще один можливий вплив у плані тематики – розповідь про Пасху та звільнення Ізраїля з єгипетського рабства. У Книзі Естери євреїв врятовано від смертельної небезпеки так само, як їхніх предків звільнено в часи Виходу. Естера діє як новий Мойсей: незважаючи на перебування при царському дворі, вона пам’ятала про своє походження і при нагоді відгукнулась на благання свого народу.

Аналіз структури цього твору дозволяє виявити принцип паралелізму і протиставлення подій, тем, героїв та висловлювань. Цей літературний прийом має назву хіазм.

Безсоння царя є центральною подією цілої оповіді. Згідно з Ест. 6:1, цар Артаксеркс не може заснути і просить принести й почитати йому книгу, в якій описана історія Перської імперії. Читання цього твору свідчить про те, що Мордехай відданий імперії і його варто нагородити. Ця подія змінює напрямок наративу і проводить лінію розподілу між першими та останніми п’ятьма частинами. Перші п’ять частин показують, що єврейська спільнота міста Сузи перебуває в смертельній небезпеці, тоді як останні п’ять частин оповідають про звільнення народу, яке сталося завдяки втручанню цариці Естери.

До паралельних тем і подій додані ще й інші деталі. Ми дізнаємось про три бенкети, (пор. 1:3,5; 5:4; 6:14; 8:17; 9:17), про які згадується в хроніках царів (2:23; 10:2). Згадка про хроніки є центральною частиною твору (6:1) оскільки майбутнє цілого єврейського народу радикально змінилося після того, як цар Артаксеркс щоночі просив почитати йому ці оповідання, коли він не міг заснути (пор. 6:1-3). Організація тексту у формі хіазмів також стилістично підкреслює дію божественного провидіння.

Наведена діаграма ілюструє структуру книги, що побудована на хіазмах:

  • А. Початок: Читач знайомиться з перським царським двором і самим царем (1:1-22).
  • Б. Перший царський указ (2:1-3:15).
  • В. Конфлікт між Гаманом та Мордехаєм (4:1-5:14).

Х. Центральна частина книги. Криза (6:1-3).

  • В’. Перемога Мордехая над Гаманом (6:1-7:10).
  • Б’. Другий царський указ (8:1-9:15).
  • А’. Підсумок: Посада Мордехая при царському дворі (10:1-3).

Структурний аналіз дозволяє побачити, що в першій частині компоненти А, Б та В описують небезпеку, що постала перед єврейською спільнотою, а друга секція частин А’, Б’ та В’ розповідає про звільнення народу та визнання Мордехая. Епізод, який став початком порятунку євреїв, розташований у центральній частині твору. Таким чином, безперечно, показно важливість Божого провидіння.

Грецькі доповнення до Книги Естери

Грецький переклад (Септуагінта) Книги Естери містить цілу низку додатків, які не мають відповідників у єврейському тексті. Ці доповнення, що додають до 167 віршів масоретського тексту ще 107, ми також знаходимо в латинській Вульгаті. Їх можна систематизувати в шість секцій:

  • (А) Сон Мордехая (11:2-12:6): цей епізод розповідає про дві важливі події: апокаліптичний сон та розкриття змови щодо вбивства царя.
  • (Б) Указ Артаксеркса (13:1-7): ці вірші – текст указу Артексеркса, спрямованого проти ворогів імперії, підбурених Гаманом.
  • (В) Молитви Мордехая та Естери (13:8-14:19): вони підкреслюють релігійний аспект книги; це молитви за звільнення євреїв.
  • (Г) Естера з’являється перед царем (15:1-16): цей додаток описує, як Естера з’явилась перед царем, а також містить важливе богословське твердження: «Бог зробив дух царя м’яким».
  • (Ґ) Указ Артаксеркса на користь євреїв (16:1-24): цей текст наводить зміст царського указу, виданого на користь євреїв.
  • (Д) Тлумачення сну Мордехая (10:3-11:1) співвідносить сон Мордехая із оповіддю Книги Естери. Це доповнення містить додаток із деталями історії написання книги та дату написання її грецької версії.

З-поміж грецьких додатків додаток В має особливу релігійну цінність. Єврейський читач, який володів грецькою мовою, міг використовувати ці молитви для посилення релігійного компоненту. Ці молитви підкреслюють доброту Господа щодо Ізраїля та містять згадку про Авраама і звільнення з єгипетського полону (4,17f-g. 17у). Інші доповнення додають містичну ноту до цього нарису, щоб підкреслити, яку владу Господь проявляє в історії.

Попередній запис

Короткий зміст

Події, описані в Книзі Естери, відбуваються в місті Суза (Неєм. 1:1), одній зі столиць Перської імперії, у роки правління Ахашвероша, ... Читати далі

Наступний запис

Історичні аспекти

Деякі богослови вважають Книгу Естери історично достовірним нарисом, тоді як інші розглядають її як вимисел, витвір художньої уяви автора. Між ... Читати далі