Сюжет Книги Естери складається з цілої низки подій, в яких інтриги та напружене очікування виконують особливу функцію (4:11-5:2,4,8,14; 6:6). Дуже часто ми також спостерігаємо тут використання іронії, яка особливо виявляє себе в серії контрастів. Доля Гамана, безжального переслідувача євреїв, особливо іронічна: він запропонував вшанувати замість себе свого ворога Мордехая (6:6-9) і був повішений на шибениці, яку наказав приготувати для свого суперника (7:9-10).
Конкретні дії головних дійових осіб більш промовисті і очевидні, ніж їхні почуття і мотиви. Улюблений стилістичний прийом автора – повтори. Крім того, помітною є його пристрасть до дублювання подій, об’єктів і характерів: у творі описано два царських бенкети (1:3,5), два списки по сім імен (1:10,14), другий дім (2:14), друга група претенденток на титул цариці (2:19); Естера пропонує два бенкети (5:5; 7:1). Гаман обговорює своє занепокоєння з жінкою та друзями з двох причин (5:14; 6:13), Естера ризикує своїм життям двічі, з’являючись перед царем (5:2; 8:3).
Оповідь розкриває низку тем, що засвідчують біблійну інтертекстуальність. Автор, безперечно, знайомий із твором Йосипа Флавія, оскільки ми знаходимо спільні риси в обох нарисах. Головні герої переживають кризові конфліктні ситуації. Незважаючи на своє скромне походження, вони посідають владні, престижні посади в чужоземній країні і, перебуваючи на цих посадах, діють успішно, рятуючи свій народ від смертельної небезпеки. Ще один можливий вплив у плані тематики – розповідь про Пасху та звільнення Ізраїля з єгипетського рабства. У Книзі Естери євреїв врятовано від смертельної небезпеки так само, як їхніх предків звільнено в часи Виходу. Естера діє як новий Мойсей: незважаючи на перебування при царському дворі, вона пам’ятала про своє походження і при нагоді відгукнулась на благання свого народу.
Аналіз структури цього твору дозволяє виявити принцип паралелізму і протиставлення подій, тем, героїв та висловлювань. Цей літературний прийом має назву хіазм.
Безсоння царя є центральною подією цілої оповіді. Згідно з Ест. 6:1, цар Артаксеркс не може заснути і просить принести й почитати йому книгу, в якій описана історія Перської імперії. Читання цього твору свідчить про те, що Мордехай відданий імперії і його варто нагородити. Ця подія змінює напрямок наративу і проводить лінію розподілу між першими та останніми п’ятьма частинами. Перші п’ять частин показують, що єврейська спільнота міста Сузи перебуває в смертельній небезпеці, тоді як останні п’ять частин оповідають про звільнення народу, яке сталося завдяки втручанню цариці Естери.
До паралельних тем і подій додані ще й інші деталі. Ми дізнаємось про три бенкети, (пор. 1:3,5; 5:4; 6:14; 8:17; 9:17), про які згадується в хроніках царів (2:23; 10:2). Згадка про хроніки є центральною частиною твору (6:1) оскільки майбутнє цілого єврейського народу радикально змінилося після того, як цар Артаксеркс щоночі просив почитати йому ці оповідання, коли він не міг заснути (пор. 6:1-3). Організація тексту у формі хіазмів також стилістично підкреслює дію божественного провидіння.
Наведена діаграма ілюструє структуру книги, що побудована на хіазмах:
- А. Початок: Читач знайомиться з перським царським двором і самим царем (1:1-22).
- Б. Перший царський указ (2:1-3:15).
- В. Конфлікт між Гаманом та Мордехаєм (4:1-5:14).
Х. Центральна частина книги. Криза (6:1-3).
- В’. Перемога Мордехая над Гаманом (6:1-7:10).
- Б’. Другий царський указ (8:1-9:15).
- А’. Підсумок: Посада Мордехая при царському дворі (10:1-3).
Структурний аналіз дозволяє побачити, що в першій частині компоненти А, Б та В описують небезпеку, що постала перед єврейською спільнотою, а друга секція частин А’, Б’ та В’ розповідає про звільнення народу та визнання Мордехая. Епізод, який став початком порятунку євреїв, розташований у центральній частині твору. Таким чином, безперечно, показно важливість Божого провидіння.
Грецькі доповнення до Книги Естери
Грецький переклад (Септуагінта) Книги Естери містить цілу низку додатків, які не мають відповідників у єврейському тексті. Ці доповнення, що додають до 167 віршів масоретського тексту ще 107, ми також знаходимо в латинській Вульгаті. Їх можна систематизувати в шість секцій:
- (А) Сон Мордехая (11:2-12:6): цей епізод розповідає про дві важливі події: апокаліптичний сон та розкриття змови щодо вбивства царя.
- (Б) Указ Артаксеркса (13:1-7): ці вірші – текст указу Артексеркса, спрямованого проти ворогів імперії, підбурених Гаманом.
- (В) Молитви Мордехая та Естери (13:8-14:19): вони підкреслюють релігійний аспект книги; це молитви за звільнення євреїв.
- (Г) Естера з’являється перед царем (15:1-16): цей додаток описує, як Естера з’явилась перед царем, а також містить важливе богословське твердження: «Бог зробив дух царя м’яким».
- (Ґ) Указ Артаксеркса на користь євреїв (16:1-24): цей текст наводить зміст царського указу, виданого на користь євреїв.
- (Д) Тлумачення сну Мордехая (10:3-11:1) співвідносить сон Мордехая із оповіддю Книги Естери. Це доповнення містить додаток із деталями історії написання книги та дату написання її грецької версії.
З-поміж грецьких додатків додаток В має особливу релігійну цінність. Єврейський читач, який володів грецькою мовою, міг використовувати ці молитви для посилення релігійного компоненту. Ці молитви підкреслюють доброту Господа щодо Ізраїля та містять згадку про Авраама і звільнення з єгипетського полону (4,17f-g. 17у). Інші доповнення додають містичну ноту до цього нарису, щоб підкреслити, яку владу Господь проявляє в історії.
