Короткий зміст

Події, описані в Книзі Естери, відбуваються в місті Суза (Неєм. 1:1), одній зі столиць Перської імперії, у роки правління Ахашвероша, чи Артаксеркса, також відомого під іменем Ксеркса І (Езр. 4:6). Цей твір розповідає про походження свята Пурім (Ест. 9:16-32), встановленого на честь спасення єврейської спільноти в період переслідування та національної кризи.

Коротко зміст книги можна представити так:

І. Бенкетування та інтриги в палаці: Ест. 1:1-2:23,

  • а. Цариця Вашті ігнорує Артаксеркса: 1:1-22,
  • б. Естера проголошена царицею: 2:1-18,
  • в. Мордехай розкриває змову проти царя: 2:19-23.

ІІ. Переслідування євреїв: Ест. 3:1-5:14,

  • а. Гаман має намір знищити євреїв: 3:1-15,
  • б. Естера обіцяє заступитися за свій народ: 4:1-17,
  • в. Естера запрошує царя та Гамана на бенкет: 5:1-14.

ІІІ. Спасення та звільнення євреїв,

  • а. Гаман змушений вшановувати Мордехая: 6:1-14,
  • б. Гаман повішений: 7:1-10,
  • в. Артаксеркс проголошує закон на користь євреїв: 8:1-17,
  • г. Євреї розбивають своїх ворогів: 9:1-15,

ІV. Установи щодо свята Пурім: Ест. 9:16-10:3,

  • а. Свято Пурім: 9:16-32,
  • б. Возвеличення Мордехая: 10:1-3.

Канонічність

Євреї, як і християни ставили під сумнів канонічність Книги Естери. Ймовірно, підставою для таких сумнівів була нестача в ній чітких посилань на ім’я Бога.

Однак у І ст. по Р. X. юдейська спільнота почала визнавати Книгу Естери. У Талмуді (В. Batra 14а-15а) і творі Йосипа Флавія (Ant. 11) ця книга згадана як частина канону. Крім того, релігійну цінність книги визнав і так званий «синод в Явне (Ямнії)» (90 р. по Р X.), адже вона містить історичні свідчення про часи переслідування і розкриває історію встановлення популярного єврейського празника. До того ж після руйнування єрусалимського Храму в 70 р. по P. X. євреї могли захоплюватися героїчними вчинками Мордехая та Юдити, які послужили взірцем поведінки в критичних ситуаціях.

Християни мали певні застереження щодо канонічности Книги Естери: вважалося, що релігійні цінності, про які вона розповідає, є й без того доволі зрозумілими. Крім того, у ній відсутнє ім’я Бога (грецький текст долучає серію важливих доповнень, в яких не лише згадується ім’я Бога, але також і підкреслюється релігійне значення книги). Мало того, ім’я Естери не згадується в НЗ, воно також не з’являється в стародавніх переліках канонічних книг. Зрештою, мета Книги Естери полягає в тому, щоб показати «історичне підґрунтя» празника Пурім, який не входить до християнського календаря. Усі ці фактори спричинили те, що східні Церкви дуже неспішно долучали цю книгу до біблійного канону. Західні Церкви підтвердили канонічність Книги Естери ще до IV ст. по Р. X.

Серед Кумранських сувоїв не було виявлено жодного фрагменту Книги Естери. Деякі богослови вважають, що це прояв історичної випадковости: книга могла бути відома в цій релігійній спільноті, проте сувої з текстом Книги Естери просто могли не зберегтися в печерах. На думку інших богословів, причиною богословського заперечення книги з боку єврейської спільноти була відсутність у ній згадування Божого імени. Цілком можливо, що відсутність імени Бога та початкова відмова Естери, коли Мордехай просить її заступитися за євреїв, були тими факторами, які заважали релігійним діячам сприйняти цю книгу. Фактично, кумранський релігійний календар включав лише свята, описані в П’ятикнижжі Мойсея, але Пурім не належить до них.

Книга Естери є частиною Святого Письма, але ми знаходимо її в різних місцях Писання, залежно від критеріїв канонічної організації тексту – хронологічних, логічних та богословських.

Масоретський текст: Талмуд: Септуагінта:
Малі пророки Малі пророки Йова
Псалми Рути Мудрости
Йова Псалми Сираха
Приповістей Йова Естери
Рути Приповістей Юдити
Пісня Пісень Проповідника Товита
Проповідника Пісня Пісень Малі пророки
Плач Єремії Плач Єремії Ісаї
Естери Даниїла Єремії
Даниїла Естери Варуха
Ездри Ездри Плач Єремії
Неемії Неемії Лист Єремії
Хронік Хронік Єзекіїля

 

Празник Пурім

Твір Йосипа Флавія (Ant. 11. 6. 13 [Loeb 11. 269-296, особливо 281, 286, 292, 295]) містить згадку про це свято, яке відзначалося чотирнадцятого та п’ятнадцятого числа місяця Адара (лютий-березень), що знаменувало звільнення євреїв у період правління Мордехая в часи Перської імперії. У 2Мак. (пор. 15:36) є посилання на свято Ніканора, яке святкувалося в тринадцятий день місяця Адара, «один день перед днем Мордехая». Талмуд, у свою чергу, описує церемоніяльні деталі свята Пурім, як-от вияв піднесення, радості та масові народні гуляння. Крім того, у свято відбувалися бенкетування, пиятика та обмін подарунками між родичами й друзями. Читали також Книгу Естери. Таким чином, свято Пурім відзначали як у релігійному, так і світському аспектах.

Спроби приписати єврейське походження назві свята Пурім виявилися марними, адже сама її форма зраджує її неєврейське походження. Слово пурім, в однині має форму пур у значенні «жереб» і може бути віднесене до вавилонського поняття puru, яке широко побутувало в такому ж значенні.

Висувалося гіпотез про походження свята. Окремі дослідники пов’язують історію Естери з вавилонськими мітами і святкуваннями: Мордехай та Естера можуть асоціюватися з божествами Мардоком та Іштар, Гаман та Вашті – з еламськими богами Хумманом і Машті. Проте більш імовірною є гіпотезою, що пов’язує цей празник із новорічними святкуваннями в Перській імперії. У Книзі Естери змальовані різноманітні ритуали й традиції, поширені під час новорічних святкувань у Персії та інших античних культурах.

Автор і дата написання твору

Визначення дати написання Книги Естери залежить від текстуального аналізу книги. З лінгвістичної точки зору, події, описані в ній, могли відбуватися в перський чи в ранній еліністичний період. Це припущення має три важливі підстави. Єврейська мова, якою написана Книга Естери, має дуже мало спільних ознак з єврейською мовою текстів, відкритих у Кумрані. Книга Естери не відображає грецького впливу, який був характерною рисою еліністичного періоду; крім того, книги, з якими вона має літературну та мовну схожість, належать до перського періоду. До цього лінгвістичного аргументу потрібно додати ще той факт, що цей нарис демонструє симпатію до перського царя, поклоніння йому та, мало того, розповідає про єврея, якому було відведене важливе місце в імперії. Зазначені обставини могли існувати в період перської гегемонії. Таким чином, 400 р. до Р. Хр. є найбільш ймовірною датою написання цілої книги.

Автор, який залишається невідомим протягом цілої розповіді книги, був швидше за все євреєм, обізнаним із перською мовою, звичаями й традиціями, і водночас демонстрував повагу до стародавніх традицій єврейського народу.

Попередній запис

Розділи 12-16 – Смерть Олоферна, перемога над ворогом

12:1-20 – Юдита готується до «найвеличнішого дня» Будучи юдейкою, Юдита дотримується законів ритуальної чистоти продуктів харчування, усамітнюється для молитви, виконує ... Читати далі

Наступний запис

Літературний аналіз

Сюжет Книги Естери складається з цілої низки подій, в яких інтриги та напружене очікування виконують особливу функцію (4:11-5:2,4,8,14; 6:6). Дуже ... Читати далі