Розділи 23-26 – Левити та священики

23:1-32 – Левити

Частина, присвячена левитам, має чітку внутрішню структуру: після вступу у віршах 1-5, де міститься указ Давида про розподіл обов’язків левитів (вірші 3-5), перша частина (вірші 6-23) представляє родовід сімей левитів, тоді як вірші 24-32 подають опис їхніх обов’язків. Різну інформацію про вік левитів (порівн. вірші 3,6-7,24,27 із Чис. 4:3; 23:29, і так далі) можна пояснити звертанням до текстуальних змін чи справжніх варіяцій, які з’являються в різні періоди стосовно прийняття левитів на службу; навіть перебільшена кількість левитів (вірш 3) порівняно з Чис. 4:58 є частиною процесу ідеального возвеличення, якому Хронікар піддає усю Давидову епоху. Роль левитів (порівн. Перша Книга Хронік 6) затьмарює навіть постать Мойсея (вірші 14-15), чиїх синів більше не вважають священиками (як у Суд. 18:30; 1Сам. 2:27), а радше левитами. У віршах 24-32Хронікар відкрито підтверджує новизну обов’язків левитів (див. також 1Хр. 15) і, на противагу богослов’ю П’ятикнижжя (порівн. вірш 25 і Числа 3-4), приписує їх прямо Давидові. Чітко відрізняючи завдання левитів від завдань священиків, Хронікар особливо наголошує на двох абсолютно нових функціях левитів, які можна буде побачити в подальших главах: придверні (вірші 28-29 та 1Хр. 26) та співці (вірші 30-31 та 1Хр. 25); спів вважається настільки важливим, що вірш 5 абстрактно приписує Давидові навіть виготовлення музичних інструментів.

24:1-31 – Священики і левити

Ця глава є чітко поділена на дві частини: вірші 1-19 присвячено священикам, тоді як вірші 20-31 становлять новий список левитів, який не узгоджується з тим, що подано в 1Хр. 23:6-24: це точно є пізнішою вставкою в працю Хронікаря, яка відображає змінену історичну ситуацію. Хоча Хронікар визнає богословську першість священиків (вірш 5), він таки симпатизує левитам, яким він виділяє більше місця. Частина, присвячена священикам, зосереджує свій інтерес на системі розподілу духовенства на двадцять чотири черги, яку, знову ж таки, Хронікар датує заднім числом епохою Давида. Насправді ця система з’явилася лише після повернення із вигнання, коли збільшення кількости священиків викликало необхідність ротації черг служби в Храмі, яка була досягнута саме завдяки розподілу духовенства на двадцять чотири черги. Книга Неемії 11:10-14 вже свідчить про розподіл на чотири черги (порівн. 1Хр. 9:10-13), яких у Неем. 12:1-7,12-20 стає двадцять дві. Розподіл на двадцять чотири черги стає нормативним для юдаїзму другого Храму в часи НЗ (порівн. Лк. 1:5).

Упорядкування священицьких черг передбачає примирливу спробу вирішити конфлікт між нащадками Евіятара, якого Соломон відлучив від священства (1Цар. 2:26), та чистокровними нащадками лінії Садока, які, повернувшись із вигнання, заявили про приналежність до його сім’ї. Обидва пов’язані із Аароном через двох синів Елеазара та Ітамара (порівн. вірші 2-6); метою створення такого розподілу на класи могла бути спроба згладити розбіжності серед різних священицьких сімей.

25:1-31 – Музиканти

Співцям-левитам приділено особливу увагу, оскільки їхній розподіл на двадцять чотири черги (вірші 9-31) повторює розподіл священиків (Перша Книга Хронік 24). Список співців – історично неправдоподібний і відсутній у текстах юдаїзму в подальшому; він представлений радше як ідеальний розподіл, запропонований Хронікарем. Останні дев’ять синів Гемана, яких перераховано у вірші 6, насправді формують, якщо їх читати єврейською мовою, гру слів із можливим початком псалма, які можна було б перекласти таким чином:

  • Даруй мені заступництво,
  • Господи, даруй мені заступництво, ти мій Бог.
  • Я звеличував і прославляв (Твою) поміч;
  • У нещасті я промовляв, даруй мені щедро проникливість.

Зазначимо, що у віршах 1-3 Хронікар використовує дієслово «провіщувати», аби описати діяльність співців; співця Гемана у вірші 5 названо «прозорливцем» (порівн. 2Хр. 35:15). По-перше, це виражає спогади бурхливої діяльности, яка є властивою для пророчих груп (порівн. 1Сам. 10:5); по-друге, роллю співців вважають створення псалмів, які розглядають як твори, що їх надихнув Бог для співу під час літургійних служінь. Понад те, асоціювати спів із пророкуванням означає вважати його привілейованим вираженням поклоніння і шляхом до розуміння Божої волі через поклоніння.

26:1-19 – Придверні

Утретє, після 1Хр. 9:17-26 та 16:37-43, Хронікар подає список вартових дверей: на противагу Ездр. 2:42,70; 7:24; 10:24; Неем. 10:28; 11:19, вони асимільовані між левитами; це є знаком еволюції придверних у часи Хронікаря і більшої ваги, яка надається їхнім функціям. У віршах 14-19 йде мова про їхні обов’язки, що передбачає уже збудований Храм, як він існував у часи Хронікаря; ми бачимо теоретичну та ідеальну презентацію, яка відображає типову модель організації поклоніння – так, як її уявляє Хронікар. Зауважимо, що у вірші 17 (порівн. 1Хр. 24:4 та 25:1) службу в Храмі порівняно з військовою службою.

26:20-32 – Інші функції левитів

У цьому уривку представлено два списки, в яких йдеться про левитів, що наглядали за скарбами, та про їхні обов’язки (вірші 20-28), а також про правителів та суддів, яких також вибрано серед левитів (вірші 29-32). У жодній іншій частині Біблії суддів не названо левитами; хоча інститут суддів, як він представлений у тексті, звісно ж, є автентичним та належить до Давидової епохи, їхній статус левитів є, звичайно ж, творінням Хронікаря, у часи якого зростання ролі левитів поширювалося і на громадське життя.

Попередній запис

Розділи 18-22 – Давидове царство, підготовка до будівництва Храму

1Хр. 18-20 – Давидові військові кампанії Ці три глави збирають в одну перикопу увесь матеріял стосовно війн Давида; у дуже ... Читати далі

Наступний запис

Розділи 27-29 – Давид і Соломон

27:1-34 – Військова та громадська служба Ця глава складається з чотирьох частин: списки військових начальників (вірші 1-15), родоначальників (вірші 16-22), ... Читати далі