Розділи 15:25-22:40 – Царі Ізраїлю за часів правління Аси Юдейського

Тут наратив повертається до Єровоамового сина Надава (пор. 14:20), щоб оповісти його історію, а також історію подальших ізраїльських царів, які вступали на престол за час сорокарічного правління Аси Юдейського. У фрагменті від 15:25 до 16:28 описано криваве падіння двох ізраїльських династій (Єровоама і Баші), семиденне царювання Зімрі і піднесення Омрі як засновника нової династії. Правління сина Омрі, Ахава, служить антуражем для низки знаменитих пророчих оповідей, пов’язаних здебільшого з Іллею. Ці оповіді займають основний обсяг наративу між гл. 17 та кінцем правління Ахава в 22:40.

Надав

Розповідь про правління Надава (15:25-32) стисла, але дуже важлива для девтерономістичного тлумачення монархії. У в. 26 вперше зафіксовано оцінку царя Півночі як невіддільний елемент «рамки царювання». Ця оцінка – негативна: Надаву закинуто, що він поводиться як його батько Єровоам, а отже, продовжує розтління народу. Подібну оцінку в тій чи іншій формі буде дано й кожному наступному цареві Ізраїлю; єдиний виняток, який годі пояснити, – Шаллум у 2Цар. 15:13-15. Важлива розповідь про Надава і тим, що вона завершує першу схему «пророцтва – здійснення», яка стосується північної династії. Вбивство Башою Надава та решти дому Єровоама потрактовано як здійснення пророчого вироку, що його виніс Єровоамові Ахійя в 14:6-16. Схожі схеми «пророцтва – здійснення» охоплюють і династії Баші та Омрі, а також, у дещо інший спосіб, династію Єгу.

Династія Баші

Історію недовговічної династії Баші викладено в 15:33-16:14. Після негативної оцінки у в. 34, у 16:1-4 йде пророцтво, яке осуджує Башу і проголошує кінець його династії: маємо тут виразний перегук із пророцтвом Ахійї в 1Цар. 14. Насильницьку смерть сина Баші Елі та його родини від руки Зімрі у в. 12 подано як здійснення пророцтва. Характерна риса цієї розповіді – полемічний наголос на гріхах Баші у в. 7 і знову у в. 13; у другому випадку йдеться також про гріхи його сина Елі. У цьому можна вбачати пізніше прагнення наголосити, що Баша був злим царем сам собою, а не тільки тому, що ходив дорогою Єровоама, як зазначено в оцінці в 15:34 та в пророцтві в 16:2. Суттєво, що в 16:1-4 про Ізраїль двічі сказано: «народ Мій». Це неабияк відкриває нам очі на девтерономістів, які після падіння Північного царства творили свої писання в Юді: тяжко картаючи Башу за невірність, вони, однак, підтверджували, що Ізраїль і далі залишається особливим Божим володінням.

Династія Омрі

Із періоду внутрішніх війн переможцем вийшов Омрі, який приніс у Північний Ізраїль таку-сяку стабільність. Він збудував нову столицю і заснував династію; його син Ахав одружився з іноземною царівною. З політичного чи економічного погляду правління Омрі можна було б визнати успішним, та з погляду девтерономістів він був гіршим за попередників (16:25-26).

Ахав

Згідно з оцінкою в 16:30-33 Ахав тяжкістю гріхів перевершив навіть свого батька. Окрім того, що він ходив у гріхах Єровоама, Ахавові поставлено на карб одруження з Єзавеллю і поклоніння Ваалові; це нагадує осудження Соломона в 11:1-8. Ахавова дружина Єзавель, родом із Сидону, поклонялася Ваалові згідно з тамтешнім звичаєм, а її батька Етбаала назвали на його честь. У в. 34 зловісною нотою звучить прадавнє страхітливе прокляття, яке послав Єрихонові Ісус Навин (І. Н. 6:26) і яке здійснилося в часи Ахава.

Попередній запис

Розділи 14:21-15:24 – Царі Юди за правління Єровоама

Може видатися несподіваним, що текст повертається до часів правління Рехав’ама, останнього з царів, згаданих у 1Цар. 21-24. Прийом повернення – ... Читати далі

Наступний запис

Розділи 17-19 – Ілля і Ваал

Оповідь про Ахава набирає драматичної напруги в 1Цар. 17 з появою пророка Іллі. Вражає контраст із уже звичним ритмом «рамок ... Читати далі