Перше прочитання

Згідно з Талмудом Книга Рути йшла першою в третій частині єврейської Біблії, «Писаннях»; однак новіша юдейська традиція ставить її поруч з іншими чотирма книгами – Піснею пісень, Плачем Єремії, Книгою Проповідника та Книгою Естери – для читання з нагоди певних свят. Книгу Рути читають під час свята П’ятдесятниці, яким завершуються жнива. Ймовірно, Книгу Рути пов’язали з цим святкуванням через те, що її сюжет розгортається в антуражі жнив, містить потужний мотив плідности, показує, що перемога й радість восторжествує.

Проте в грецькому Старому Заповіті (Септуагінті) Книгу Рути розміщено після Книги Суддів, тож вона опиняється серед книг другої частини єврейської Біблії, «Пророків». Це розміщення – продиктоване, мабуть, тим, що зміст і Книги Рути, і Книги Суддів стосується того самого періоду – було перейнято і в латинській Біблії (Вульгаті), й у християнській традиції. Первісним, однак, можна вважати те розміщення Книги Рути, яке вона має в єврейській Біблії.

Юдейська традиція приписує авторство Книги Рути Самуїлові, проте нещодавні дослідження пропонують різні дати укладення книги в проміжку від раннього монархічного періоду до періоду після вигнання. Як аргументи на користь того чи іншого датування наводять і розміщення Книги Рути в єврейській Біблії, і лінгвістичні спостереження, і те, що вона виступає проти своєрідного «націоналізму» та партикуляризму в еру Ездри та Неемії. І все ж брак певности щодо датування та авторства Книги Рути не є суттєвою перешкодою для належної оцінки її змісту та ідеї.

Персонажі книги – це Елімелех з Віфлеєму, його жінка Ноомі, двоє їхніх синів Махлон та Кілйон, їхні жінки-моавитянки Орпа та Рута, а ще родич Елімелеха Боаз. Імена персонажів характерні саме для цієї книги: вони особливо значущі в її контексті. Ім’я «Елімелех» – «царем є мій Бог» – вказує на період, коли Ізраїль не мав царя-людини. Значення імені «Ноомі» пов’язане з утіхою та приємністю: власниці цього імени випала гірка доля в житті, та врешті-решт усе обернулося великою втіхою. Ім’я «Махлон» натякає на кволість, «Кілйон» – на знищення або виснаження: носії цих імен померли молодими, не залишивши потомства. Ім’я «Орпа» пов’язане з єврейським словом, що означає потилицю, або із семітським словом, що означає хмару. У оповіді Орпина любов та послух своїй свекрусі не дозволяють розглядати її в негативному світлі, на що, здавалося б, натякає ім’я.

Ім’я «Рута», ймовірно, виводиться зі слова зі значенням «товариство» або ж з іншого, зі значенням «збадьорення». Усе своє життя Рута присвячувала свекрусі. Значення імені «Боаз» виведено із єврейського вислову, що означає «у ньому сила». В оповіді Боаз постає заможним, авторитетним і владним чоловіком; він – людина великої моральної та духовної сили, міцно опертої на силу Бога. Оповідь засвідчує, що жоден із персонажів не заслуговує осуду: усі вони якнайкраще користають із того, що їм дано для спільного життя.

Книга Рути, як і Книга Йони, представляє ширший світогляд, ніж Книги Ездри та Неемії. Вона породжує дух універсалізму, здатний руйнувати бар’єри відчуження та упереджености; вона щиросердно вітає доброту, хоч би де вона трапилася. У Книзі Рути бути чужоземцем не означає щось само собою погане чи відразливе. Люди скрізь є творіннями Божими, тож до них усіх треба ставитися доброзичливо.

Книга Рути – гарна історія: вона противиться всякій спробі побачити в ній лише якусь одну мету. Хоч із якого боку на неї поглянемо, неминуче зауважимо незламну стійкість і людяність. У ній не пропущено нічого, що є суттєвим для досконалого людського життя та поведінки. Сама історія універсальна і трансцендентна у своїй самодостатності. Це прекрасна і сильна оповідь про Бога – причину всіх причин; оповідь, актуальна для всіх часів і всіх обставин.

Як читати Книгу Рути

Книга Рути перейнята тим, щоб якнайчіткіше висвітлити значення спільноти і вплив, який вона справляє на людське життя та існування. Її мета – якомога виразніше показати, що силою, яка оберігає міцні та здорові людські взаємини у всіх життєвих перипетіях, є те, що німецька мова влучно передає словом Gemeinschaftstreue – «вірність спільноті». Щоб уможливити для читача якнайлегше і якнайприємніше сприйняття цієї ідеї, автор вдається до оповідного жанру. Отож читачеві слід підходити до Книги Рути, усвідомлюючи, що автор пропонує щось значуще та цікаве, подане у вигляді історичної оповіді.

Можна порадити читачеві перед тим, як переходити до коментаря, прочитати усю Книгу Рути, щоб вловити її хід думки. Це неважко: книга дуже коротка. Тоді поданий нижче коментар виявиться тим, чим його задумано: супутником на шляху до кращого розуміння тексту через вивчення його розділ за розділом.

Попередній запис

Святилище Михи, гріх Веніямина, Уроки Книги Суддів

17:1-18:31 – Святилище Михи Ця секція книги Суддів містить декілька незалежних нарисів, об’єднаних в один твір за допомогою майстерних редакторських ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 1

1:1-5 – Родина Елімелеха та Ноомі Перший вірш Книги Рути в загальних рисах повідомляє нам про період, коли жила сім’я ... Читати далі