Самсон

13:1-16:31 – Самсон

Народження Самсона обрамлене формулою: «А Ізраїлеві сини й далі робили зло в Господніх очах» (13:1а). У відповідь на такі вчинки Господь від дає їх у руки филистимлян на сорок років (13:1б). У таких ситуаціях можна було би передбачити, що сини Ізраїлю знову заквилять до Господа і Господь знову пошле їм спасителя. Але в ситуації із Самсоном, здається, що його поодинокі напади на гнобителів-филистимлян відбуваються винятково на підставі особистої неприязни.

Обставини народження та виховання Самсона та Самуїла дуже схожі. Самсонова мати була неплідною (13:1-7; пор. 1Сам. 1:11). І Самсон, і Самуїл були привсячені служінню Богу (13:2; пор. 1Сам. 1:11). Вони обидва стали суддями Ізраїлю (18:31; 1Сам. 7:15).

У оповіданні про Самсона є кілька важливих елементів, які вказують на те, що ми маємо тут справу більше з легендарними подіями, аніж з історичним нарисом. В оповіданні є згадка про Самсонового батька на ймення Маноах, але немає згадки про ім’я його матері, хоча саме вона двічі зустріла ангела Господнього. Справа в тому, що в біблійні часи кілька легендарних оповідей про великих людей були складені згідно з аксіомою: «Велике часто починається з незначного». Народження Ісака, патріярха Ізраїлю, є типовим прикладом (Бут. 18:9-15). Він народився, коли його мати постаріла і в неї припинилися місячні. Народження Мойсея, великого законодавця Ізраїлю відбулося в той час, коли єврейські хлопчики-немовлята гинули від рук єгиптян (Вих. 2:1-10), які намагалися таким чином скоротити населення ізраїльтян. Коли надія втрачена, лише Бог може звільнити умить. «Чи для Господа є річ занадто трудна?» (буквально – чудесне) (Бут. 18:14; пор. Іс. 7:11).

Коли мати Самсона зачала дитину, їй порадили вести аскетичний спосіб життя (Суд. 13:4). Вона мала утримуватися від усіх міцних алкогольних напоїв та інших ритуально заборонених продуктів харчування. Складається враження, що оповідач натякає, що для того, щоб діти стали порядними громадянами, зразкове життя їхніх батьків мусить початися ще під час зачаття дитини. Чому ж не береться до уваги дисциплінована поведінка батька заради життя дитини? Біблійне вчення наголошує, що вплив матері на дітей, як правило, набагато більший, ніж вплив батька, особливо, коли діти ще юні.

Правитель без Божого проводу

Незважаючи на те, що Самсона виплекали за всіма правилами, він не виправдав сподівань. Він використав силу від Бога лише для того, щоб отримати особистий контроль над филистимлянами, а не для того, щоб вести ізраїльтян на бій за своє звільнення. Приводи для нападів Самсона на филистимлян жодним чином не були пов’язані з утисками ізраїльтян, вони були особисті і стосувались лише його особистого життя.

Мораль історії про Самсона

Існує багато причин і ще більша кількість інтерпретацій, які намагаються пояснити, чому історія Самсона ввійшла до книги. Далі ми наводимо декілька можливих прикладів з часу коли Ізраїль полишив Господа та служив іншим божкам. Відплатна справедливість Ягве не залишала вибору – вони мусили підпорядковуватися филистимлянам. Але Бог, що карає, також і милує. Ізраїльтяни не звернулися до Господа про визволення від гніту филистимлян, але, попри це, Бог все ж таки дав їм тимчасове полегшення через Самсона, який своїм прикладом показував ізраїльтянам: якби вони жили як назореї, то могли би розгромити филистимлян. Наприклад, Самсон, призначений допомагати Ягве, був наділений неймовірною силою, тому він голіруч розгромив филистимлян. А якби знайшлися ще такі люди, як він? Бог відповідає на молитви, і це правда, бо коли Самсон був спраглий, він помолився Господеві, і Бог напоїв його водою. Коли Самсона схопили филистимляни, осліпили і викликали для розваг, він помолився Богові, і Бог відновив його втрачену силу, дав йому міць та змогу здійснити правосуддя і знищити за один раз найбільшу за усе його життя кількість филистимлян. Для наступних поколінь життя Самсона стало прикладом того, як вірність Ягве може принести успіх.

Усе ж історія Самсона – це життєвий урок, проілюстрований його власною безрозсудністю. Історія Самсона показує, як великий чоловік, обраний Богом з народження, обрав неправильний шлях, нехтуючи традиції старших поколінь, батьківські поради та здоровий глузд. Він кохав филистимлянок, дочок ворога, якого Бог «призвав», щоб створити загрозу ізраїльтянам (14:1-3; 16:4-1). Це було абсолютним нехтуванням заповіді Господа, яка забороняла ізраїльтянам одружуватися з іноземними жінками (Пор. 1Цар. 11:1-2). Самсон звелів своїм батькам доставити для нього одну з філістимських жінок лише тому що, «вона люба очам моїм» (14:3). Чи часто ми чуємо, як діти зневажливо відповідають своїм батькам, зверхньо відхиляючи добрі батьківські поради?

Багато вчених-біблістів досліджували і тлумачили історію Самсона. Інтрига цієї історії змушує деяких дослідників сприймати Самсона як реальну особу, тоді як інші ставляться до нього як до легендарного героя. У деяких з його загальновідомих подвигів простежується етимологічний компонент. Наприклад, коли мова йде про надприродне знищення Самсоном филистимлян за допомогою щелепи, стає зрозуміло, чому те місце було назване Рамат-Лехі – «пагорб щелепи». Коли Самсон страждав від спраги, він заголосив до Господа, і у відповідь отримав джерело, що заструменіло зі щілини в скелі. Завдяки цьому випадку і походить назва популярного місця Ен-Гаккоре – «Джерело взиваючого» (15:19). Ця оповідь також вписується в рамки деяких поширених тем, однією з котрих є тема про неплідну жінку. Історія про Самсона є одним з найвиразніших прикладів редакції, яка за допомогою інтерпорляцій перетворює відомі народні легенди на уроки важливі для Ізраїлю.

Посилення релігійного та політичного хаосу

Разом із погіршенням політичного керівництва прискорювався і релігійний занепад. Редактори показують, як неспроможне управління останніх суддів Ізраїлю призводило до дедалі більшого релігійного та соціяльного занепаду. Історія Міхая, ймовірно, мала намір показати наскільки життєво важливим було керівництво для такого теократичного (керованого Богом) народу, яким був Ізраїль. Без сильної влади з високими моральними стандартами Ізраїль занурився в політичний, релігійний та соціяльний хаос.

Попередній запис

Їфтах, Три менш значних судді

10:6-16 – Пролог до другої частини Книги Суддів Соціяльні, релігійні та політичні умови і далі погіршувалися. Ізраїльтяни продовжували захоплюватися божками ... Читати далі

Наступний запис

Святилище Михи, гріх Веніямина, Уроки Книги Суддів

17:1-18:31 – Святилище Михи Ця секція книги Суддів містить декілька незалежних нарисів, об’єднаних в один твір за допомогою майстерних редакторських ... Читати далі