1:1-18 – Богословське обрамлення

Ця глава слугує вступом до усієї книги. З гл. 22 по 24 вона утворює богословське обрамлення, що відточує послання усієї книги, а також кожної секції книги.

Перша глава Книги Ісуса Навина насичена богословськими принципами Второзаконня. Вождь, який є наступником Мойсея, так само, як і народ, повинні жити згідно із принципами слова Божого, Книги Закону Мойсея (6:24; 10:12-13; 28:1-2; 29:9; 31:12-13; пор. Пс. 1:2; 119:165; Езр. 7:10). Покора слову Божому супроводжується успіхом та процвітанням. У Книзі Второзаконня винагорода транслюється на отримання Обіцяної Землі та життя в ній. Певні частини девтерономічного писання, які розповідають про падіння двох царств, насправді показують і другу сторону медалі: непокора Божому слову означала втрату землі, вигнання і смерть (2 Цар. 17:14-23; 18:11-12; 21:8-15).

Звернімо увагу на те, скільки разів у тексті вживається слово «земля», на слова, похідні від слова «земля», а також на вживання дієслів, що показують взаємодію того, хто дає і хто отримує. Ми знаходимо слово «давати» майже щоразу поряд зі словом «Край», і в кожному випадку, за винятком двох, Бог є виконавцем дії. Господь – головна дійова особа, Той, хто дає народу землю. Саме в цьому місці Книги Ісуса Навина треба поставити важливий богословський наголос. Безперечно, володіння землею цілковито залежить від Бога, котрий ініціює дарування людям землі; адже це відповідає Божій особистій відданості Божому слову: «…Я присягнув був їхнім батькам дати їм» (в. 6). Вірші 3-5 вочевидь перегукуються з Втор. 11:24-25, показуючи зв’язок між книгами Второзаконня та Ісуса Навина, як між обіцянкою та її виконанням.

Для того, щоб володіти землею і панувати на ній назавжди, від народу та його правителя вимагається просто бути вірним і покірним відповідно до Книги Закону Мойсея. Божий дарунок землі, покора Богу і Божому Слову є ключовими елементами союзу між Господом та Ізраїлем. Ось чому девтерономічна історія обумовлена певними обставинами (див. Втор. 30:20). Успішне завершення історії залежить від виконання Божих обіцянок та від послуху і відданости народу своєму Господеві.

Тут теми Божого слова і землі поєднані з темою лідерства. Саме від якостей лідера залежить, чи буде народ залишатися вірним Господеві, чи буде мати можливість зайняти землю і залишатися жити на ній. Служіння лідера визначається Божою присутністю в його житті, щоб бути «сильним та відважним»: (вв. 6, 7, 18; пор. Втор. 1:38; 3:28; 31:7-8) і збереженням та дотриманням ним Закону Мойсея (вв. 7-8). Народ виконує Божий наказ через слово свого правителя: «Усе, що накажеш нам, ми зробимо…» (в. 16).

У цій главі, що має справді девтерономічне спрямування, лідерство визначене на умовах Мойсея. Лідерство Ісуса Навина – це продовження лідерства Мойсея, якого в І. Н. 1 і в решті книги визнають як «раба Господнього», ‘ebed YHWH 8:31,33; 11:12,15; 16:6; 13:8; 14:7; 18:7; 22). В 1:1 Ісуса Навина називають «слугою» Мойсея (mesharet). Як Господь був з Мойсеєм (вв. 5:17; пор. Вих. 3:12; І. Н. 3:7), так само Господь буде з Ісусом Навином (вв. 5, 9, 17; пор. 6:27). Люди повинні коритися Ісусу Навину так само, як вони корилися Мойсею. Так само, як і Мойсей (1:14-15; 13:8; 14:3), Ісус Навин розподілятиме землю між поколіннями (1:6; 13:6-7) і проведе народ через води (в. 2).

Глава структурована таким чином, щоб позначити порядок субординації авторитетів за допомогою трьох прямих дискурсів (а) вв. 2-9, накази Господа Ісусу Навину і визначення його покликання бути лідером; (б) вв. 11-15, накази Ісуса Навина народу і визначення мети для народу; (в) вв. 16-18, реакція народу, котрий обіцяє підпорядковуватися владі Ісуса Навина. У цій главі загалом ми знаходимо три обітниці від імени трьох героїв дискурсу (від імени Господа, Ісуса Навина та народу), що зобов’язуються виконати їх успішно, взявши Обіцяну Землю.

Слово «усі» (kоl), що зазвичай вживається в Книзі Второзаконня та в девтерономічній літературі, відображає богословський аспект сукупности та єдности, що переважає в праці автора Девтерономіста. Ми знаходимо вислови «ввесь народ цей» (вв. 2, 14), «всім тим Законом» (вв. 7, 8), та «щоб щастило тобі в усьому» (вв. 7-8).

Вірші 5-9 перегукуються зі вченням Втор. 17:18-20, де сказано, що саме цар зобов’язаний дотримуватися Закону Мойсея (пор. 1 Цар. 2:2-4; 9:1-9). Тут беруть початок певні обставини, за яких Ісус Навин змальований як царська особа. На думку деяких біблістів, ця постать чіткіше конкретизована в особі царя Йосії (порівняйте І. Н. 8:30-35 з 2 Цар. 23:1-3; І. Н. 1:7 з 2 Цар. 22:2; І. Н. 5:10-12 з 2 Цар. 23:21-23). Йосія був правителем, протягом царювання якого, на мою думку, була здійснена перша суттєва девтерономічна літературна обробка Книги Ісуса Навина.

Вірші 1-9 мають сильний присмак сапієнціяльної літератури і відображають літературну структуру, що описує місію, притаманну девтерономічним текстам: (а) настанова бути сильним та непорушним; (б) опис місії; (в) обіцянка божої підтримки.

Вірші 3-4 показують межі та розміри Обіцяної Землі. Тут та в інших частинах книги кордони і межі радше відображають богословське та пастирське бачення, а не прагнуть історичної та географічної точности. Ми майже впевнені, що ті географічні межі, про які йдеться в Книзі Ісуса Навина, відображають географію часів Давида та Соломона, а не певного періоду завоювання.

У цій главі, особливо у вв. 2-9, ми маємо ключові елементи, за якими книга поділена на підрозділи: захоплення землі на захід від ріки Йордан (вв. 3-5 відображають гл. 2-12) і розподіл тієї землі (вв. 6-9, відображають гл. 13-21); тему вірности Господеві та Божому слову знаходимо у вв. 7-8 (відображену особливо яскраво в останніх трьох главах книги, 22-24). Девтерономічний характер І. Н. 1 також наголошено цитатами з Книги Второзаконня, поданими саме в цій главі: вв. 3-5 = Втор. 11:24-25; в. 4 = Втор. 1:7; вв. 5, 6, 9 = Втор. 31:6-8:23; вв.7-9 = Втор. 17:14-20.

Попередній запис

Оригінальні історичні контексти

Незважаючи на те, що Книга Ісуса Навина звертається до спільноти, яка готова вперше взяти у володіння Обіцяну Землю, перші читачі ... Читати далі

Наступний запис

2:1-24 – Приклад Рахав

І. Н. 2-12 – Боротьба за землю У гл. 2-8 ми вперше натрапляємо на розгорнуті повідомлення про завоювання різних міст; ... Читати далі