Святий страх

Ще одна мотиваційна сила – це благочестивий страх. Про цю чесноту Павло говорить конкретно, щоб утримати нас на шляху святості: «Очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху» (2 Кор. 7:1).

Святість зростає в страху Божому. Цю єдину істину видно упродовж усього Нового Заповіту.

Павло пише іншій церкві: «Зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння» (Фил. 2:12). Для того, щоб слухняно виконувати заповіді Божі, потрібні повага, трепет і святий страх. Про дотримання заповіді жити свято Петро пише: «…в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання» (1Пет. 1:17).

Автор Послання до Євреїв закликає нас прагнути до святості такими словами: «Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом» (Євр. 12:28). Страх Божий – прийнятний спосіб служіння Йому.

Багатьох бентежить необхідність мати страх Божий. Хіба не звільнилися ми від страху?.. Яке місце тепер займає це слово в нашому лексиконі?

Бог є любов. Він наш Татусь. Проте про страх важливо говорити, бо про нього часто говориться в Новому Заповіті.

Деякі люди скоротили його значення, кажучи: «Це означає тільки поклоніння Богові». Всесвітньо відомий учитель одного разу сказав мені це в зеленій кімнаті, коли я готувався проповідувати на національній конференції в Південній Африці. Я запитав його у відповідь на його інтерпретацію значення страху Божого: «Навіщо Павлу чотири рази говорити в Новому Заповіті про страх і трепет, якщо йдеться про поклоніння?» Трепет дещо більше, ніж поклоніння.

Єдине визначення грецького слова tromos (трепет) за словником Стронга – «тремтіння від страху». Таким чином, написано, що ми повинні здійснювати своє спасіння, тремтячи від страху. У цьому слові також є присутніми ноти глибокої поваги і здорового жаху – трохи більше, ніж наше звичайне уявлення про поклоніння.

Що стосується значення цього слова, ви можете сказати: «Це старозавітне вчення. Нам нічого боятися Бога, бо Він дав нам дух не страху, але любові». Люди, які вимовляють такі слова, плутають дух страху із страхом Божим.

Коли Мойсей привів Ізраїль на Сінай, і Бог явив Свою присутність, народ ізраїльський побіг назад і закричав Мойсеєві, просячи його благати Бога не показувати їм Свою велич. Дивіться, що Мойсей відповідає народу: «Не бійтеся, бо Бог прибув для випробування вас, і щоб страх Його був на ваших обличчях, щоб ви не грішили» (Вих. 20:20).

Звучить так, немов Мойсей суперечить сам собі: «Не бійтеся… Бог прибув, щоб страх Його був на ваших обличчях». Але він просто розрізняв боязнь Бога і страх Господній. Між ними величезна різниця. Навіщо Богові хотіти, щоб ми Його боялися? Неможливо мати близькість з людиною, якої боїшся, але Бог пристрасно хоче мати з нами близькість.

У людини, що страшиться Бога, є що ховати, тому вона Його боятиметься. Перше, що зробили Адам і Єва, згрішивши проти Бога, – сховалися від Його присутності (див. Бут. 3:8). З іншого боку, людині, що має страх Божий, нічого ховати, вона, навпаки, страшитиметься розлуки з Богом!

Тому первинне визначення страху Господнього – жахатися віддалення від Бога. Боятися Бога – означає обожнювати Його. Ми безмежно цінуємо і шануємо Його більше, ніж когось і щось інше.

Святий страх дає Богові місце слави, яке Він заслуговує, ми тремтимо перед Ним в якнайглибшому благоговінні. Ми міцно прив’язуємося до Його серця, виконуючи Його бажання перш за всіх інших, включаючи свої. Ми любимо те, що любить Він, і ненавидимо те, що ненавидить Він. Важливе для Нього стає важливим для нас. От чому написано: «Усі, що бояться Господа, ненавидітимуть зло» (Пр. 8:13, пер. з англ.).

У Книзі Вихід (20:20) сказано, що благочестивий страх утримує нас від гріха. В унісон цим словам у Книзі Приповістей написано «страх Господній відводить від злого» (Пр. 16:6). Павло також пише, що страх Божий – це сила, яка допоможе нам піти від гріха (див. 2Кор. 7:1).

Ці біблійні цитати стали реальними для мене, коли я побував у в’язниці, відвідуючи одного знаменитого телевізійного євангеліста. У 1980-х роках він був найвідомішим служителем у світі. Його провина була в тому, що він скоїв злочини проти уряду нашої країни, крім того, він скоїв перелюб.

Цей чоловік провів в ув’язненні майже п’ять років, але на початку свого терміну в тюремній камері він пережив зустріч з Ісусом, що перевернула все його життя. Він був глибоко зворушений однією з моїх книг і попросив мене відвідати його.

Ніколи не забуду нашу зустріч у в’язниці. Він тримав мене у своїх обіймах, із сльозами на очах, приблизно одну хвилину. Потім він схопив мене за плечі і із захопленням запитав: «Ти сам написав цю книгу, або вона тільки вийшла під твоїм ім’ям?»

«Ні, я сам написав. До єдиного слова».

Він у хвилюванні вимовив: «Нам так багато є про що поговорити, а в нас тільки дев’яносто хвилин». Він відразу ж сів і розповів свою історію.

У його розповіді прозвучала така фраза: «Джоне, у в’язницю я потрапив не через суд Божий. Я тут по Його милості, бо якби я продовжував жити так, як я жив, я потрапив би в пекло навіки». Мене шокували його слова і уразили його щиросерда прямота і упокорювання.

Приблизно через хвилин двадцять після початку його розповіді я поставив йому питання, що хвилювало мене. Я знав, що він палко любив Ісуса на початку свого служіння. Я хотів знати, як він втратив свою пристрасть.

Нарешті, я запитав його: «Коли ти втратив любов до Ісуса? В який момент?» Я шукав ознак охолодження і втрати любові до Господа, особливо як служитель.

«Я не втрачав її», – твердо відповів він.

Я був шокований і дещо спантеличений його відповіддю. Як він міг так говорити?

Я випалив йому у відповідь: «Що ти маєш на увазі? Ти скоїв перелюб і шахрайство, ти сів у в’язницю. Як ти можеш говорити, що ніколи не переставав любити Ісуса?»

Знову подивившись мені прямо в очі, він сказав без щонайменшого коливання: «Джоне, я весь цей час любив Ісуса».

Я мовчав. Я був упевнений, що моє обличчя відбивало сильне замішання. Потім він сказав: «Джоне, я любив Ісуса, але не боявся Його».

На декілька митей запанувало мовчання. Він витримав паузу, щоб його слова осіли. Мене переповнювали емоції. Потім він порушив мовчання та із сумом додав: «Джоне, мільйони американців живуть точно так, як і я. Вони люблять Ісуса, але не бояться Бога».

Попередній запис

Дві непереможні сили

Заповіді Господні не обтяжливі, бо наша нова природа разом із силою благодаті дає нам можливість дотримувати їх. Але давайте будемо ... Читати далі

Наступний запис

Вигаданий Ісус

Для мене настав життєствердний момент, бо ця зустріч викликала в мені голод отримати ще більше відповідей. Як людина, що любить ... Читати далі