“Плащаниця дозволяє нам зазирнути в таємницю страждань, освячених жертвою Христа, мук, які стали джерелом спасіння для всього людства. Плащаниця це одночасно і образ любові Бога, і людського гріха. Вона закликає нас побачити найглибшу причину рятівної смерті Ісуса. Це свідоцтво безмежного страждання приводить до того, що любов Того, хто “так полюбив… світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного” (Ін. 3:16), стає відчутною і відкривається нам в усій своїй незмірній величі. Перед такими муками віруюча людина не може не вигукнути з глибоким переконанням: “Господи, Ти не міг полюбити мене сильніше!” – і разом з тим вона усвідомить, що причиною цих мук є гріх: гріх кожної людини.
Плащаниця закликає всіх нас зобразити у своїх серцях образ Божої любові і видалити з неї страшну реальність гріха. Споглядання цього вимученого Тіла допомагає сучасній людині звільнитися від поверховості та егоїзму, котрі дуже часто формують її ставлення до любові і гріха. У безголосому посланні Плащаниці людина чує луну Божих слів і багатовікового християнського досвіду: повір у Божу любов – найбільший скарб, подарований людству, і бережи себе від гріха – найбільшого нещастя людської історії”
Папа Римський Іоан Павло ІІ, Турин, 24.05.1998 р.
