Хронологія Туринської Плащаниці

Про використання плащаниці при похованні Ісуса Христа повідомляють всі чотири євангелісти.

Після Воскресіння Христового про похоронні пелені, які побачив у порожній гробниці апостол Петро, повідомляють євангелісти Лука та Іоанн. За деякими припущеннями, після того, як учні Христові знайшли Плащаницю пасхального ранку порожньою в гробі, вони забрали її і заховали.

Так, згідно з переданням, Плащаниця якийсь час зберігалася в апостола Петра, а потім передавалась від учня до учня. У творах І-ІІІ ст. про неї практично не згадується, бо це була надто дорогоцінна святиня і відомості про неї могли бути приводом для пошуків її язичницькою владою, що неодмінно призвело б до її знищення. Під час досить поширених тоді гонінь знищувались усі предмети християнського культу, особливо книжки і в першу чергу Євангелії, які переховувались у потаємних місцях і вносились для читання на молитовні зібрання лише на короткий час.

Приблизно в ІII ст. Плащаниця потрапляє в Едесу.

525 р. – Під час ремонтних робіт у храмі Софії (Мудрості Божої) в Едесі знову знайдено нерукотворний портрет Ісуса, названий Мандиліоном (хустиною).

944 р. – візантійські війська під час походу проти арабського султана Едеси заволодівають Мандиліоном і 16 серпня урочисто привозять його в Константинополь. Тут виявляється, що це насправді складена Плащаниця.

1080 р. – імператор Олексій І Комнін у листі до Роберта Фландрського згадує, що “серед найдорогоцінніших реліквій Спасителя в нього зберігаються Похоронні Полотна, знайдені в Гробі після Воскресіння”.

1147 р. – Людовік VII, король Франції, вшанував Плащаницю під час свого візиту до Константинополя.

1171 р. – за свідченням єпископа Вільгельма Тірського, імператор Мануїл І Комнін показав йому і латинському королю Єрусалиму Амальрику Плащаницю, яка тоді зберігалася в базиліці Буклеона в Константинополі.

1201 р. – Микола Мазарит, який врятував Плащаницю від вогню під час бунту імператорської гвардії, повідомляє, що “похоронні Ризи Господні… ще зберігають духмяний запах помазання”. Мазарита вразило те, що Христос на Плащаниці цілком голий – такого не міг собі дозволити жоден християнський художник того часу.

1204 р. – Робер де Кларі, літописець IV Хрестового походу, дає свідчення про зникнення Плащаниці з Константинополя під час розгрому міста: “І серед інших був монастир, відомий під іменем Пресвятої Діви Марії Влахернської, де зберігалась Плащаниця, якою наш Господь був огорнутий. Кожну п’ятницю ця Плащаниця виносилась і піднімалась для поклоніння так, що можна було побачити Лик нашого Господа. І ніхто, чи то грек чи франк, не знав, що сталось з цією Плащаницею після погрому і пограбування міста”.

1353 р. – лицар Жофрей де Шарні помістив Плащаницю в побудованому за його велінням храмі Господнього Благовіщення у своїй феодальній власності Лірі у Франції.

1356 р. – Жофрей де Шарні передає Плащаницю канонікам у Лірі.

1389 р. – єпископ П’єр д’Аркіс забороняє виставлення Плащаниці для загального огляду.

1418 р. – Маргарита де Шарні, родичка Жоффрея,  забрала Плащаницю з церкви в Лірі та взяла її з собою в скитання по Європі, через розпал Сторічної війни. У результаті скитань вона знайшла пристановище в герцогів Савойї.

1453 р. – Маргарита де Шарні заповідає Плащаницю Анні, дружині князя Людовика ді Савойя.

З 1453 p., окрім короткочасних перерв, саван знаходився в містечку Шамбері.

1502 р. – Плащаниця була перенесена в спеціально побудовану для неї каплицю в замку Сен-Шапель, столиці герцогства.

1506 р. – Папа Юлій II встановлює Свято Плащаниці 4 травня і формуляр Богослужіння Літургії вшановування Плащаниці, водночас дозволяє виставлення Плащаниці для загального огляду, які супроводжуються урочистими богослужіннями.

1532 р. – Пожежа, яка сталася в ніч з 3 на 4 грудня в Сен-Шапель у Шамбері зруйнувала каплицю і частково пошкодила саму Плащаницю: вогонь обпалює полотно вздовж складки, краплі розплавленого металу срібної раки, в якій зберігалася Плащаниця, проникають через декілька шарів тканини.

1534 р. – черниці із Шамбері обновили підпалені частини, використовуючи трикутні латки, які помітні і сьогодні, та підшили саван голландським полотном.

Собор Іоанна Хрестителя в Турині, де зберігається Плащаниця

1578 р. – князь Емануїл Філіберт ді Савойя переносить Плащаницю в Турин, з метою скорочення паломницького шляху архієпископу Мілану св. Карлу Барамео. 14 вересня Святе Полотно зустрічало ціле місто в атмосфері великого торжества. З того часу воно залишається в італійському місті Турин.

Чотири століття перебування стародавньої реліквії в Турині пройшли відносно спокійно. Приблизно кожні 30 років Плащаниця виставлялася для загального огляду у зв’язку з урочистостями дому Савойя чи з нагоди річниць. Такі виставлення розпочалися в тому ж 1578 році, коли вона вперше була вийнята з футляру для її вшанування Карлом Барамео.

1694 р. – 1 червня Плащаниця остаточно переноситься і розташовується в капелі, побудованій архітектором Джуаріно Джуаріні при кафедральному соборі в Турині. У цьому ж році поправляються латки з метою зміцнення полотна.

1898 р. – Перше фотографування Плащаниці, яке здійснив Секондо Піа. Захоплююче відкриття фотонегативу, який з неймовірною точністю детально виявляє фігуру Людини з Плащаниці. Починаються дослідження, перш за все в області судової медицини.

1939-1946 рр. – під час Другої світової війни Плащаниця переховується в абатстві Монтеферіні.

1969 р. – З 16 по 18 червня проводяться офіційні дослідження реліквії комісією, скликаною кардиналом Мішелем Пелегріно. Перше кольорове фотографування.

1973 р. – Перше виставлення Плащаниці перед телекамерами (23 листопада).

Відеозйомка Плащаниці в 1973 році

1978 р. – У зв’язку з 400-ю річницею перебування в Турині, Плащаниця виставляється для загального огляду з 26 серпня по 8 жовтня. Це було найбільш тривале документоване виставлення, що дозволило побачити плащаницю більш як 4 мільйонам прочан. Після закриття виставки багаточисельні італійські та зарубіжні вчені, у своїй більшості зі США, одержали у своє розпорядження саван на 120 годин для інтердисциплінарних досліджень.

1980 р. – 13 квітня приватне виставлення Плащаниці для Папи Римського Івана Павла II, у зв’язку з його відвідуванням Турина.

1983 р. – 18 березня вмирає Умберто II ді Савойя. Відповідно до заповіту, саван був пожертвуваний Ватикану, але на підставі папського рішення реліквія залишається в Турині. Переоформлення акту власності здійснене 18 жовтня 1983 р.

1992 р. – 7 вересня проводиться офіційний огляд Плащаниці експертами різних країн, їм було запропоновано висловити свою думку і рекомендації щодо якнайкращого способу консервації і зберігання Плащаниці.

1997 р. – Пожежа, що бушувала в ніч з 11 на 12 квітня, у значній мірі пошкодила капелу, де знаходилась Плащаниця, і поширилася на кафедральний собор. Бажаючи врятувати Плащаницю, пожежники були вимушені розбити молотом броньоване куленепробивне скло. 14 квітня комісія, з кваліфікованих і досвідчених спеціалістів, яку скликав кардинал Джованні Сальдаріні, дослідила стан Плащаниці і встановила, що вона не постраждала і не одержала пошкоджень.

* * *

У ХХ ст. Плащаницю виставляли для загального огляду в 1931, 1933, 1969, 1973, 1978, 1998, 2000 роках, що були присвячені певним визначним ювілеям та святкуванням Церкви.

В останній раз Туринська Плащаниця була виставлена з 10 квітня по 23 травня 2010 р. Тоді вперше можна було побачити автентичне Полотно після його реставрації в 2002 р.

У дні Зимової Олімпіади 2006 року, що проходила в Турині, у підземній частині Туринського собору за допомогою комп’ютерної графіки було виставлене віртуальне зображення Плащаниці, а також влаштована експозиція присвячена її історії.

Сучасне зберігання Плащаниці

У наш час Плащаниця зберігається під постійним і надійним комп’ютерним контролем тиску, температури і вологості повітря, у розгорненому вигляді в коробі з прозорого куленепробивного скла товщиною 39 мм. і вагою 1100 кг, наповненого інертним газом та схованого від прямого сонячного проміння. Плащаниця має своє постійне розташування в Капелі плащаниці, що була прибудована до собору святого Іоанна Хрестителя в Турині в 1668-1694 рр., але є закритою для відвідувачів і прочан.

Підготував Михайло Лукін

Попередній запис

Історія Плащаниці

Плащаниця в наші дні Якщо Туринська Плащаниця є тою самою, яку, за свідченням євангелістів, купив Йосиф ... Читати далі

Наступний запис

Післямова

Папа Франциск молиться біля Туринської Плащаниці "Плащаниця дозволяє нам зазирнути в таємницю страждань, освячених жертвою Христа, ... Читати далі