Світло світу

В Одкровенні Івана Богослова, в описі кар, які спіткають нечестиве людство, є цікаве зауваження: «Четвертий ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому палити людей вогнем. І палила людей сильна спека, і вони хулили ім’я Бога, Який має владу над цими покараннями, і не напоумилися, щоб віддати Йому славу. П’ятий ангел вилив чашу свою на престіл звіра: і зробилося царство його темне, і вони кусали язики свої від страждання, і хулили Бога небесного за страждання свої і за кари на них; і не розкаялись у ділах своїх» (16:8-11). Що є спільного в цих двох покараннях? – Попри всі страждання, що спричинялися ними, люди не «напоумилися…  і не розкаялись у ділах своїх».

Попри страждання люди залишалися у своїх гріхах, а все через те, що вони настільки звикли до них, буквально зрослися з ними, що гріх (чи то конкретна духовна вада, чи то просто «сузір’я» усіляких гріховних вад) став їх другою натурою. І такий сумний, і слід зауважити, вкрай трагічний, стан справ не є виключно ознакою «останніх часів», він був притаманний людству всю його історію: «Бо згрубіло серце людей цих, і вухами туго чують, і очі свої стулили, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх» (Мф. 13:15).

Між іншим, Христос наводив слова пророка Ісаї, який жив за 8 століть до Його втілення… Дійсно, «що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем» (Еккл. 1:9). Так що не варто зайвий раз нарікати на наші «гріховні часи», вони і раніше були не менш гріховними. Хіба що раніше людей було менше, і, відповідно, через це коїлося менше гріхів, а також новини тоді дізнавалися лише з газет і чуток, що вимагало більше часу для їх поширення, тепер же ми дізнаємося новини часто просто в реальному часі, що, ясна річ, не йде на «користь» сучасному світу. А також не дає пересічним обивателям сприймати його через «рожеві» окуляри.

Але годі з цими «окулярами» та постійною ностальгією за  «старими добрими часами» та скаргами на часи нинішні, які з часом плавно перетворюються на «старі добрі». Краще задумаємося, що робити з цим світом, як його звільнити (хоча б на малу дещицю) з уз гріха? Адже ми, послідовники Христові, за Його словом повинні бути «сіллю землі» та «світлом світу» (див. Мф. 5:13,14), і згідно цього повинні преображати цей світ, щоб він… звісно не став раєм, а просто не перетворився на пекло. Принаймні за нашого з вами життя.

«Отже, станьте, підперезавши стегна ваші істиною‚ і зодягнувшись у броню праведности, і взувши ноги в готовність благовістити мир; а понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого; і шолом спасіння візьміть, і меч духовний, що є Слово Боже. Усякою молитвою і благанням моліться у будь-який час духом …» (Еф. 6:14-18), – таку пораду дає нам Біблія у вирішенні питання з преображення світу цього. За нами залишається «мале» – слідувати їй, щоб на нас виповнилися слова Христові: «Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:16).

А світ побачить, можете в цьому не сумніватися.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docСвітло світу


Ваш коментар:

Попередній запис

Що таке пихатість?

На цих днях, коли я повинен був покарати одного підлітка за його пихатість, він спробував мене переконати, що це не ... Читати далі

Наступний запис

Пихатість. Більш докладно

Чи доводилося Вам колись спілкуватися з людиною, яка свідомо намагалася Вас принизити? Можливо, хтось – начальник, адміністратор або навіть родич ... Читати далі