Фактично, смоква – це перше дерево, назву якого згадує Біблія. У Бутті 3, після оповіді про те, як Адам і Єва з’їли заборонений плід, ми читаємо, що очі їм відкрилися і вони пізнали, що нагі. «Зшили вони фігове листя, і зробили собі оперезання» (Бут. 3:7). Фігове дерево – і є смоківниця.
Смоква – одна з шести рослин, згадана у Второзаконні 8:7-10, уривку зі Святого Письма, де Бог описує плодючість обіцяної землі: «Бо Господь, Бог твій, веде тебе в землю добру, у землю, де потоки вод, джерела й озера виходять з долин і гір, у землю, де пшениця, ячмінь, виноградні лози, смоковниці і гранатові дерева, у землю, де оливкові дерева і мед, у землю, у якій без убогости будеш їсти хліб твій і ні у чому не будеш мати нестачі, у землю, в якій камені – залізо, і з гір якої будеш висікати мідь. І коли будеш їсти і насичуватися, тоді благословляй Господа, Бога твого, за добру землю, яку Він дав тобі».
Упродовж століть чимало народів і культур вважали смокви сильними ліками проти багатьох недуг: від раку до запору, від цинги до геморою, від гангрени до чиряків, від проблем із печінкою до клімактеричних симптомів.
Коли цар Єзекія смертельно занедужав, його відвідав пророк Ісая, який передав йому такі слова від Господа: «Так говорить Господь: зроби заповіт для дому твого, бо ти помреш, не видужаєш» (Іс. 38:1).
Єзекія обернувся обличчям до стіни, помолився і заплакав, нагадавши Господеві, що він ходив перед Ним у правді і з вірним серцем, чинячи те, що добре в очах Божих. Господь послав Ісаю до Єзекії з такими словами: «Так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої, і ось, Я додам до днів твоїх п’ятнадцять років, і від руки царя Ассирійського спасу тебе і місто це і захищу місто це» (Іс. 38:5-6). Ісая також порадив таке: «Нехай принесуть пласт смокв і обкладуть ним нарив; і він стане здоровим» (Іс. 38:21).
Смокви століттями використовували в лікуванні раку шкіри. Плоди, а також екстракти з них містять бензальдегід. Японські дослідники особливо багато експериментували з бензальдегідом, видобутим зі смокв, шукаючи ліків від раку, і досягли непоганих результатів.
Також Біблія розповідає, як одного разу люди Давида знайшли єгипетського воїна, котрий не їв і не пив три дні і три ночі. Ми читаємо, що «дали йому частину зв’язки смокв і дві зв’язки ізюму, і він їв і зміцнився» (1 Сам. 30:12).
Смокви мають високий вміст волокон, магнію, калію, кальцію, марганцю, міді, заліза і вітамінів С та В. Упродовж століть їх рекомендували для зміцнення і підживлення кишок.
За біблійних часів плоди смокви зазвичай споживали сушеними, а також збивали їх у коржі. Однак попереджаю вас, що сушені смокви часто мають високий вміст цукру і сильний проносний ефект, тож не раджу з’їдати багато плодів водночас.
Свіжі смокви бувають різного кольору – від пурпурово-чорного до золотисто-жовтого. Купуючи їх свіжими, перевіряйте, чи вони пахучі, тверді і не мають м’яких або брунатних плям. Свіжі чи сухі, смокви найкраще зберігати в холодильнику. Якщо купуєте сушені, подивіться, що до них могли додати. Деякі люди мають алергію на сульфіти, які часто застосовують для збереження сушених смокв та інших фруктів.
За біблійних часів, як і нині, асорті з сушених фруктів було популярним десертом. Сушені смокви, абрикоси і родзинки можна замочувати на ніч, зранку трохи покип’ятити зі шматочком кориці і подавати холодними з невеликою кількістю помаранчевого чи лимонного соку.
Ісус та смоківниця
За біблійних часів люди, які мандрували пішки, традиційно їли плоди з дерев, що росли вздовж дороги. То були дикі дерева, за якими ніхто не доглядав.
Якось Ісус та Його учні зголодніли і помітили віддалік смоківницю. Але, наблизившись до дерева, вони не знайшли на ньому жодного плоду – тільки листя. Ісус прокляв смоківницю і разом з учнями попрямував далі до Єрусалима. Наступного ранку, коли вони проминали те саме дерево, учні зауважили, що воно висохло від самого кореня (див. Марка 11). Зазвичай в Ізраїлі листя і плоди на смоківниці з’являлися одночасно, і якщо плодів не було, це означало, що дерево не сповняло свого завдання. Ісус прирівняв брак плодючости до браку справжнього духовного зростання і життя тих, хто Його відкинув.
Безперечно, Ісус не був проти смоківниць чи самих смокв. Він був проти будь-якого аспекту творіння, що не сповняло призначеної йому мети.
Гранати популярні в Ізраїлі
Гранати росли в Ізраїлі тисячі років. Вони були серед тих плодів, що їх принесли дванадцять вивідувачів, яких Мойсей послав до Ханаану.
Гранати мають насичену барву, але їх також вважають одними з найважчих для споживання плодів – через велику кількість кісточок усередині. Згідно з юдейською традицією, у цілком дозрілому гранаті є 613 насінин – стільки ж, як і законів, котрі Бог дав Ізраїлеві[1].
Однак гранат – солодкий соковитий плід, і чи не найкраще їсти його свіжим, повільно висмоктуючи кожну зернину.
Також доступний гранатовий сік. Його зазвичай називають «гренадін». На Близькому Сході роблять прохолодний напій з гранатового соку і газованої мінеральної води.
Гранати мають високий вміст калію, а також вітамінів В і С, міді та магнію. Вони добре джерело волокон.
[1] Ibid.
