Нещодавно я чув таку історію.
Мама спитала у своєї дворічної донечки:
– Що ти хотіла б на сніданок – рогалик чи миску пластівців?
Дівчинка відповіла:
– Шоколад.
– Ні, – відказала мама. – Не можна їсти шоколаду на сніданок. То рогалик чи пластівці?
Дівчинка ж знову відповіла:
– Шоколад.
Трохи розсердившись, мама сказала:
– Ні, люба. Шоколаду ти не їстимеш аж до обіду. То що ти хочеш – рогалик чи пластівці?
І дівчинка, усміхнувшись, вигукнула:
– Обід!
Видається, що вже змалку ми стаємо ласунами. Солодкість – це один із головних смаків, які фіксують рецептори язика. Ми почуваємося нещасними, коли цілком позбавлені солодощів.
Які солодощі їв Ісус? Що Він споживав на десерт?
Відповідь на обидва запитання проста: фрукти.
Фрукти: основа раціону ізраїльтян
Фрукти були основною їжею Ісуса, як і всіх ізраїльтян впродовж тисяч років.
Пославши дванадцятьох вивідувачів до Ханаану, Мойсей наказав їм принести деяких із плодів того краю. У Числах 13:24 читаємо: «і прийшли до долини Есхол, і оглянули її, і зрізали там виноградну гілку з одним гроном ягід, і понесли її на жердині двоє; взяли також гранатових яблук і смокв».
Який родючий виноградник! Гроно, яке двоє чоловіків мусили нести на жердині, направду мало бути дуже великим!
Виноград, смокви і гранати – це три плоди, які часто згадано в Біблії. Вони мають сильне символічне значення, а також практичне використання. А ще у Святому Письмі сказано про яблука, абрикоси, ягоди, дині, фініки і родзинки.
Виноград – багате джерело поживних речовин
Біблія містить більше згадок про виноград і виноградну лозу, ніж про будь-який інший плід і рослину, за винятком оливок та оливкових дерев.
Виноград – це перша культивована рослина, про яку написано в Біблії. Його згадано ще в розповіді про Ноя (Бут. 9:20-21). Залишивши ковчег, Ной посадив виноградник. Він доглядав не тварин, а виноградну лозу. Століттями, від липня до жовтня, в Ізраїлі їли виноград, який разом із хлібом був основою звичайного раціону. Найраніше виноград дозрівав на півдні країни – ще в липні, а на півночі Галилеї стиглим ставав аж у жовтні[1].
Пурпуровий і червоний виноград багатий на антоціян, різновид флавоноїдів, що діє як антиоксидант. До групи хімічних речовин, відомих як ОРС, належить екстракт із виноградних кісточок та екстракт із соснової кори. Ці фітонутрієнти розчинні у воді, і клінічні дослідження підтверджують, що вони можуть бути в 50 разів сильнішими антиоксидантами, ніж вітамін Е, і в 20 разів – ніж вітамін С. Також здатні перетинати гематоенцефалічний бар’єр і таким чином захищати мозок та спинні нерви від шкоди, якої завдають вільні радикали. Ще екстракт із кісточок винограду допомагає відновити сполучну тканину і захистити печінку від численних токсинів[2]. До того ж може послабити біль і набряк варикозних вен, омолодити шкіру та загоїти синці.
Доведено, що виноград бореться з карієсом і спиняє віруси. Він містить багато кавової кислоти – речовини, яка має сильні протиракові властивості.
Також виноград є багатим джерелом резвератролу – іншого сильного фітонутрієнта. Найвищу його концентрацію має червоний виноград, особливо з холодних вологих регіонів, таких як Франція і Канада. Резвератрол міститься у виноградному листі і шкірці ягід. Найбільше його в червоному вині і пурпуровому виноградному соку. Білий виноград, а також сік і вино з нього мають низьку концентрацію цього фітонутрієнта.
Резвератрол – це антиоксидант, що кількома способами допомагає захищати серце і кровоносні судини: він зменшує щільність тромбоцитів, підвищує рівень доброго холестерину і гальмує окислення поганого. Також послаблює запальні процеси. Дослідження на тваринах показують, що резвератрол може сповільнити розвиток і прогресування раку[3].
Насамкінець, резвератрол діє як інгібітор ЦОГ-2 – коли ензим ЦОГ-2 загальмовано, зменшується ракова активність, а також запалення. Це особливо корисно для тих, хто страждає від артриту.
Ще один фітонутрієнт у винограді – елагова кислота, яка має антимутагенні та антиканцерогенні властивості. Доведено, що вона сповільнює штучно викликаний рак печінки, легенів, шкіри і стравоходу в гризунів. Елагова кислота захищає і нашу ДНК[4].
У винограді багато бору – мінералу, що, як відомо, допомагає боротися з остеопорозом. У ньому також чимало калію, цинку і вітамінів А, В та С. Ті, хто дотримується дієти, будуть раді дізнатися, що в склянці сирого винограду лише 55 калорій, тільки 0,3 грама жиру і зовсім немає холестерину.
У давні часи ізраїльтяни робили виноградний мед – продукт, подібний на наші джеми й желе, але без штучних консервантів і цукру. Ви можете виготовити його нині, дотримуючись цього простого рецепта: помийте чотири склянки винограду, покладіть у миску, додайте пів склянки води і варіть суміш приблизно 20 хвилин або поки вона загусне. Відцідіть виноградні кісточки. Зберігайте суміш у стерилізованих банках у холоді. Природні цукри у винограді стають концентрованими, тож що солодшим був виноград, то солодшим виявиться виноградний мед.
Виноград клали в коржі з борошна, як і родзинки. І чавили його не тільки для того, щоб робити вино. Споживали також свіжий сік та оцет. Кисле вино і оцет, виготовлені з винограду, давали римським солдатам, аби запобігти діяреї і зміцнити їх перед битвою[5]. Коли Ісус висів на хресті, Йому подали на губці кисле вино з гісопу (Ін. 19:28-30).
Родзинки
Виноград не тільки споживали свіжим і переробляли на сік, а й сушили і їли у вигляді родзинок.
Дослідники з Університету Тафтса розробили метод аналізу кожного харчового продукту задля визначення його загальної антиоксидантної спроможности. Зразки продуктів розтирають у рідинних хроматографах, а після того спостерігають, як швидко і ефективно «гасяться» вільні радикали, коли їх додають до суміші. Найвищу антиоксидантну здатність мають фрукти й овочі. А серед них перші два місця посіли чорнослив і родзинки!
У Старому Завіті читаємо, що Авигея передала Давиду великі запаси харчів, у тім числі й зв’язки родзинок (1 Сам. 25:18). Також родзинки приносили цареві Давиду, коли він утікав від Авесалома (2 Сам. 16:1).
Окрім високої концентрації антиоксидантів, родзинки мають багато заліза, калію, вітамінів В, дієтичної клітковини і вуглеводів.
Однак існує одне застереження: у родзинках значно вища концентрація цукру, ніж у свіжих плодах. Також вони схильні нагромаджувати більше пестицидів. Аби уникнути проблем, я раджу споживати органічні родзинки.
[1] Fred Wight, Manners and Customs of Bible Lands.
[2] Balch, Prescription for Nutritional Healing.
[3] Linger, The Natural Pharmacy (Rockland, Calif.: Prima Publishing, 1999). 146
[4] Gaynor, Gaynor’s Cancer Prevention Program.
[5] James Duke, Herbs of the Bible(Loveland, Colo.: Interweave Press, 1999).
