Гірка правда

«Люди воліють знати правду!» – таке гасло можна почути будь-де. Більшість людей переконана, якщо вони знатимуть правду про… та про будь-що, бажано про все, окрім, звичайно, правди про себе, то це зробить їх життя… А дійсно, що станеться, якщо люди знатимуть правду про все, що їх оточує в цьому світі? Вас подібне запитання, раптом, не цікавило? Адже і відповідь на це запитання насправді плаває на самісінькій поверхні.

Так що ж станеться в житті людини, коли вона дізнається всю правду про оточуючий її світ? Її життя перетвориться на суцільне пекло, вона побачить весь світ і людей, які населяють його, в їхній неприхованій нічим гріховній сутності. Адже світ, абсолютно весь світ, як відомо з Біблії, «лежить у злі» (1Ін. 5:19). І зло в цьому світі коїться тими самими людьми, що нас оточують. І нами зло коїться теж, просто до часу ми особисто воліємо не помічати цього зла, проте завжди з цікавістю готові узнати правду про ближнього (і про дальнього теж): що вони поганого устигли накоїти? Як правило, добрі вчинки оточуючих ми помічаємо з меншою охотою – така «правда» нас мало цікавить.

«Чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? Або, як скажеш братові твоєму: дай я витягну скалку з ока твого, коли колода в оці твоїм?» (Мф. 7:3,4), – між іншим, слушне зауваження з боку Біблії. Адже ми не тільки любимо спостерігати за гріхами і невдачами оточуючих (за їхніми успіхами теж любимо спостерігати, втім, часто з потаємним очікуванням, що цей успіх обернеться черговою невдачею), але до того ж любимо осуджувати та критикувати, чи просто “безневинно” їх обговорювати. Що ж каже Біблія далі з цього приводу?

«Лицеміре, вийми спершу колоду з ока твого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого» (Мф. 7:5), – тобто Біблія стверджує, що цей стан осудження, критики, навіть “безневинного” обговорення – неправильний, висловлюючись біблійної мовою, «гріховний», і тому потребує зцілення. Причому зцілення треба починати саме з себе.

А з цим багато людей якраз не погоджуються, бо вони вважають, що от у них усе гаразд… ну, майже все гаразд. І в цьому, напевно, полягає основна причина, чому люди не хочуть читати Біблію, сприймати те, що написане в ній. Адже в ній міститься правда про кожного з нас. Про особисто кожного з нас. А от цієї правди якраз більшість людей чути не хоче.

«Немає праведного ні одного; немає, хто розумів би; немає‚ хто шукав би Бога; всі ухилилися з путі, негідні всі до одного; нема того, хто чинить добро, нема жодного… Всі згрішили і позбавлені слави Божої» (Рим. 3:10-12,23), – хіба комусь може сподобатися така характеристика, яку дає людям Біблія? І не подобається, хоча це найсправжнісінька правда. Правда, яку ніби так воліють знати люди. Проте вони воліють знати цю правду про інших, але не про себе.

Втім, є люди, які приймають цю правду. Навряд чи вона їм подобається, проте вони визнають свою зіпсутість, знову ж таки, висловлюючись біблійною мовою, свою «гріховність». Ці люди необов’язково мають бути християнами чи представниками інших світових релігій. Це можуть бути і атеїсти чи люди, які не задумуються над питанням: у що чи в Кого вони вірять. Просто в них залишилася живою совість, яка нагадує їм про себе.

Тут, звичайно, можна було вдатися до звичної риторики про рятівну жертву Ісуса Христа, якою Він нас відкупив від вічної погибелі. І як віра (дієва віра!) в Нього преображає нас задля нашого майбутнього життя в Царстві Божому і т.д. і т.п. Про це багато написано, зокрема і на сторінках цього сайту. Про це добре знають люди, які знаходяться всередині Церкви, так і за її межами. Проте ці слова настільки приїлися, ми так до них призвичаїлися, що деколи лише докори власної совісті і неприємна правда про нас самих, яку ми чуємо від ближніх, час від часу витвережує нас, нагадуючи нам про гірку правду: ми нічим не кращі за наших ближніх (і дальніх теж) і тільки милість Божа («Нехай буде благословенне ім’я Господнє віднині і довіку!» Пс. 112:2) зберігає цей світ, і нас у ньому зокрема.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docГірка правда


Ваш коментар:

Попередній запис

Як почути голос Божий?

Давайте розглянемо, як говорить Бог. Бог промовляє до людини через її совість: "Вони ж, почувши це, докорені совістю, почали виходити ... Читати далі

Наступний запис

Совість і Біблія

Розпочати цей допис ми б хотіли з наступного біблійного вірша: «Більше за все бережене зберігай серце твоє, тому що з ... Читати далі