Дорога в життя вічне

Питання вибору між добром і злом, які було підняте в попередньому дописі, потребує певного уточнення. Адже люди часто потрапляють у таку ситуацію, коли вимушені обирати зло через неможливість здійснення свого вибору на користь добра.

Часто подібна ситуація виникає в тоталітарних режимах, як наприклад, у нацистській Німеччині та Радянському союзі, де попри декларовані владою свободи, люди були фактично позбавлені свободи вибору. Звичайно, якщо вони не хотіли опинитися у в’язниці чи в концентраційному таборі. Проте попри зовнішню несвободу, людина могла залишатися внутрішньо вільною, і через те, хоча б подумки, як мовиться, «у душі», бути не згодною з діями злочинного режиму і не підтримувати, звісно, за можливості, його конкретними вчинками. Тобто піти у «внутрішню еміграцію».

Звучить усе написане не дуже героїчно, проте при тотальному пануванні пропаганди, що так притаманно всім тоталітарним режимам, навіть збереження здорового глузду, не підтримка більшості (яка, як відомо, повністю солідарна з курсом правлячої партії та її лідера), так чи інакше з часом стануть явними оточенню, що у свою чергу потребує неабиякої сміливості.

З часів зникнення нацистської Німеччини та Радянського союзу з політичних мап світу (проте, на жаль, не із сердець багатьох людей), проблема неможливості певним людям обрати сторону добра нікуди не поділася, зокрема і в Україні. Адже на її окупованих територіях багато громадян теж не можуть висловити вільно своєї думки стосовно цієї окупації та беззаконня, що чиниться окупаційною адміністрацією.

Проте жодній тоталітарній владі, зокрема російській, при всій її уявній моці, не під силу опанувати розум та думки людей, які опинилися, на превеликий жаль, під її владою. Адже в кожної людини залишається свобода вибору, свобода визначати особисто для себе, що є зло і що є добро, і саме головне, триматися цього переконання. Якщо не справами, то хоча б подумки, тим самим залишаючись внутрішньо вільною людиною.

Проте, можливий інший варіант, коли людина погоджується зі злом, що коїться навколо неї, чи загалом у країні, чи у всьому світі, який, як відомо, сам «лежить у злі» (1Ін. 5:19). Через це така людина з часом може стати виправдовувати зло, зневажати добро, саме «зло називати добром, і добро – злом, пітьму вважати світлом, і світло – пітьмою, гірке вважати солодким, і солодке – гірким» (див. Іс. 5:20), тобто мати викривлений, супротивний Божим принципам світогляд, адже «дружба зі світом є ворожнеча проти Бога» (Як. 4:4). А згода зі світом і є тою самою дружбою.

Щоб уникнути такого сумного стану речей, треба берегти в чистоті власну совість, мати Страх Господній, керуватися в житті Божими Заповідями та біблійними принципами, тобто послуговуватися в житті Біблією, і тоді ви зможете триматися у своєму житті тієї тісної дороги, що провадить вас у життя вічне (див. Мф. 7:14).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docДорога в життя вічне


Ваш коментар:

Попередній запис

Свобода вибору і відповідальність

Кожна людина має свободу вибору. І мова тут не про виборче право, яким наділені громадяни певної країни, а про свободу ... Читати далі

Наступний запис

Непростий вибір

Проте, згадавши в попередніх дописах свободу вибору між добром і злом, не можна оминути стороною ще одну ситуацію, перед якою ... Читати далі