Хліб небесний і земний

«Про горнє помишляйте, а не про земне» (Кол. 3:2), – закликає Біблія усіх, щоб ми не забували, де знаходиться нас справжній, нетлінний дім: «А наше життя – на небесах, звідкіля ми чекаємо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа» (Флп. 3:20). Проте багатьом людям, це якось… байдуже, бо «турботи віку цього, спокуси багатством та інші пожадання, увійшовши в них, заглушують слово, і воно безплідним буває» (Мк. 4:19).

Втім, це стосується не тільки духовних, невидимих речей. «Гіркий корінь» (Євр. 12:15) байдужості настільки може уразити людське серце, що воно залишається бездушним до горя людей, які знаходитимуться зовсім поруч, на кшталт священика і левіта з Христової причті про милосердного самарянина (див. Лк. 10:31,32). При цьому хвороба байдужості може уражати серця людей, які відносять себе до невіруючих, так і до віруючих (це стосовно того, що у світі часто віруючих вважають ледь не суцільними лицемірами, які добрі лише на словах). Те саме стосується національності, рівня освіти, заможності конкретного індивідуума. А також статі, віку, життєвих переконань. Одним словом, байдужість – це хвороба серця, і не залежить від браку виховання, рівня статків, освіти, життєвого досвіду і т. д. т. п., про що люблять розмірковувати люди, задумуючись над причинами зла, що панує у світі.

Єдина ознака небайдужості певної людини – це її конкретні вчинки, згідно слова Господнього: «По плодах їхніх пізнаєте їх» (Мф. 7:16). При чому саме за плодами, а не конкретним вчинком, який зробила або ж, навпаки, не зробила певна людина. Адже не можна судити ближнього лише за одним вчинком, Господь завжди дає кожній людині можливість (і зазвичай, не одну, і навіть не три), щоб проявити, як прийнято казати, «кращі пориви душі», або ж покаятися в скоєному… або не зробленому, адже «хто знає, як добро робити, і не робить, тому гріх» (Як. 4:17).

Такі, здавалося б, прості для розуміння речі, залишаються глибокою таємницею для широких верств населення. І причина цього – саме байдужість, а не походження певної людини, або ж її освіта, статки і т. д. т. п., у чому прийнято шукати коріння байдужості. Байдужості не тільки до слова Божого, а до самого життя, тих його аспектів, що на думку більшості, не входить у коло його інтересів.

«Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне?» (Ін. 3:12), – ці Господні слова в повній мірі слід віднести до вищезгаданої більшості, для якої байдужість є життєвим кредо, самим сенсом буття.

Такою була велика, якщо не більша частина, сучасників Христових, такий стан справ, у принципі, залишається і понині, у чому ми всі можемо переконатися на власні очі. На превеликий жаль, Україна не першій рік потерпає від навали сусідньої країни-агресора, проте для багатьох мешканців України ця новина залишається поза їх увагою, їх увагу виключно займають речі, так би мовити, суто побутового характеру, тобто те, що стосується особисто їх та близьких. Доля країни, людей, що її населяють (і навколо них перебувають), їх мало цікавить, якщо цікавить взагалі. Тому не дивно, чому в Україні є ще стільки людей, готових поступитися майбутнім країни заради обіцянок порозумітися із злочинним агресором заради економічних преференцій. Таким людям невтямки, що всі ці обіцянки – це лише цинічна, підступна брехня, бо лунають з вуст людей, які ніколи не дотримуються своїх обіцянок. Проте байдужість робить багатьох буквально сліпими і глухими до застережень оточення, несприятливими до сприйняття справжнього стану речей.

«Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому» (Лк. 16:10), – якщо люди не можуть зрозуміти очевидні, цілком видимі земні речі, про які духовні речі може вестися з ними мова? Про який «хліб життя… хліб, який сходить з небес» (Ін. 6:48,50) можна говорити цим людям, якщо вони із земним, відчутним «хлібом» не можуть розібратися?

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docХліб небесний і земний


Ваш коментар:

Попередній запис

Байдужість до слова

«Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один» (Ін. 6:15). Що ... Читати далі

Наступний запис

Моліться за владу

«Отже, передусім благаю чинити молитви, моління, прохання, подяки за всіх людей, за царів і за всіх, які начальствують, щоб провадити ... Читати далі