Чому саме багаті?..

У багатьох українців живе переконання, що жертвувати, допомагати повинні саме багаті люди. Звісно, ті, хто в цьому переконаний, до багатих себе не відносять у жодній мірі. Тому і допомагати, жертвувати іншим – це загалом не їх турбота, бо вони, як самі вважають, не можуть своєму власному життю ради дати. А якщо самі собі не можуть допомогти, то про яку допомогу іншим може йти мова?

Логіка, як то мовиться, залізобетонна, і віддає відвертою радянщиною, адже саме звідти йде коріння в переконання, а точніше бажання, поживитися за чужий кошт. Загалом, не тільки в СРСР, але й у всі часи було багато таких охочих, адже заздрість і жадність (справжні причини такого переконання) – це не винахід останніх часів, а супроводжували людство після гріхопадіння, проте в СРСР це переконання стало свого роду життєвим кредо: матеріальне багатство – це зло, а, відповідно, багата людина – це погана людина, яку не гріх позбавити цього «зла». Так і робили, що в підсумку призвело до того, що в СРСР в основній масі населення були бідним і ніби… добрим. Принаймні в цьому переконана та частина населення, як свято вірить, що «жертвувати, допомагати повинні саме багаті люди».

Тут, втім, мимоволі виникає зустрічне запитання, а що розуміють під поняттям «багатство» адепти такого розділення матеріальних ресурсів? Здається, ці люди схильні вважати багатством усе те, що можна отримати даром, чи вкрасти, чи навіть силою забрати… З цим, начебто, зрозуміло: такий підхід призводить лише до зубожіння, а що з цього приводу каже Біблія? Чи дійсно лише багаті повинні жертвувати та допомагати?

А от тут багатьох людей, які мало знайомі з Біблією, очікує сюрприз: у Біблії по-справжньому багатим є той, хто жертвує та допомагає ближнім, що в підсумку його робить ще більш багатшим: «Кожному, хто має (тут у сенсі дає), дасться і примножиться, а в того, хто не має (тобто не дає), відніметься і те, що має» (Мф. 25:29). А хто, відповідно, не жертвує, не допомагає – потенційний бідняк. Щойно згаданий біблійний вірш, між іншим, взятий з Христової притчі про таланти (див. Мф. 25:14-30). І якщо в новозавітні часи талант – це була грошова одиниця, то в наші часи ця притча набуває ширшого значення: ми повинні служити Богу, ближнім усіма своїми талантами.

Це звісно, не скасовує жертвування, допомоги матеріальними цінностями, але загалом це має бути добровільна, а не примусова справа: «Кожен приділяй з ласки серця, не з гіркотою і не з примусом, бо хто дає доброзичливо, того любить Бог… При цьому скажу: хто сіє скупо, той скупо і пожне, а хто сіє щедро, той щедро і пожне» (2Кор. 9:6,7). Так сказано стосовно фінансових пожертв у Другому посланні до Коринф’ян апостола Павла. Павло не обумовлює суму пожертви, він просто наголошує на Божому принципі, який сформований наступним чином: «Блаженніше давати, ніж приймати» (Діян. 20:35), – і додає, що чим щедріший на пожертви, тим багатшим стаєш: «Бог же має силу збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви, завжди і в усьому маючи всякий достаток, були багаті на всяке добре діло. Як написано: “Розсипав, роздав убогим, правда його перебуває повік”» (2Кор. 9:8,9).

Як бачите, у Бога стосовно багатства і пожертв зовсім інша думка, а точніше критерії самого багатства та істинного розміру пожертви: «Істинно говорю вам, що ця вбога вдова більше за всіх поклала (дві лепти, розмова саме про них, дійсно були жалюгідною сумою грошей); бо всі ті з надміру свого клали в дар Богові, а вона з убогости своєї поклала весь прожиток свій, що мала» (Лк. 21:3,4).

Проте ці Божі погляди, що викладені в Біблії, не сильно цікавлять людей, які переконані, що жертвувати, допомагати повинні саме багаті люди (звісно, «багаті» у світському розумінні цього слова). Попри таке ставлення більшості, ці погляди не можна зневажати, і тим більше відкидати, адже вони прямо впливатимуть на посмертну долю кожного з нас. Але про це мова піде іншим разом.

Автор: Михайло Лукін

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docЧому саме багаті?..

Попередній запис

Про небесні скарби

Одному заможному господареві зародили його поля дуже багато збіжжя. Та він дуже зажурився, де ж він усе це заховає? І ... Читати далі

Наступний запис

Посмертна доля і багаті

Страшний суд (фрагмент), Фра Беато Анджелико – Господарю, п’ять талантів ти дав мені; ось ще п’ять ... Читати далі