Побачити результат

«Ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні» (Мф. 6:24).

Проте служба Бога й мамоні суттєво відрізняється не тільки своїми наслідками: «Хто сіє для плоті своєї, від плоті пожне тління, а хто сіє для духа, від духа пожне життя вічне» (Гал. 6:8), – але й характером стосунків, що виникають між людиною та Богом або ж її стосунків з мамоною.

Стосунки з Богом звільняють людину від влади гріха і роблять її дійсно свобідною, адже «де Дух Господній, там свобода» (2Кор. 3:17). Зовсім інша картина відбувається в стосунках людини і мамони: мамона поневолює її, заставляючи думати лише про земні, тілесні речі, часто-густо відкидаючи саму думку про небесний вимір, до якого покликаний кожен з нас (див. Флп. 3:20). Так у людей поступово виникає рабське мислення, адже  «хто ким буває переможений, той тому і раб» (2Пет. 2:19). При чому соціальний статус людини, розмір її статків не має, як багато хто помиляється, суттєвого впливу на людину: рабській покорі мамоні підвладний у рівній мірі як багач, так і бідняк.

Проте значний вплив має суспільна думка: так вже склалося, що кожен з нас у тій чи іншій мірі зважає на думку оточення, проте в кожного з нас, попри цей суттєвий момент, залишається свобода вибору. Проте часто люди надають перевагу земному, ніж небесному, заради отримання малозначущих, швидкоплинних речей.

«Я прийшов для того, щоб мали життя, і надто мали» (Ін. 10:10), – але щоб отримати цей безцінний Божий дар, треба відкинути те, на що ми звикли спиратися в житті, і для початку зробити крок, лише один невеличкий крок у невідомість, тобто довіритися Богові. Лише так ми зможемо догодити Йому, бо «дружба зі світом є ворожнеча проти Бога… Бо хто хоче бути другом світові, той стає ворогом Богові» (Як. 4:4), і відповідно, навпаки: щоб стати другом Богові, доведеться піти проти світу цього…

Так, це не легко, це лячно, проте Господь «не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести» (1Кор. 10:13). Так що не варто скаржитися на тяжку долю, брак сил, неможливість вибору і т. д. і т. п., якими так часто люди люблять виправдовувати свою духовну лінь. Тому «не уподібнюйтеся світові цьому, а змінюйтесь оновленням вашого розуму, щоб ви пізнавали, що є воля Божа, блага, угодна і довершена» (Рим. 12:2).

Чудовим прикладом слідування цьому заклику можуть слугувати постаті таких героїв віри, як Мойсей, Ісус Навин, Халев, які на відміну від тотальної більшості Ізраїльського народу не піддалися зневірі, залишилися вірними Богові та змогли втілити Божий план для свого життя.

«Усе це сталося з ними як приклади, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків» (1Кор. 10:11), – у подібному випробуванні, що спіткало Ізраїльський народ, сьогодні опинилася Україна. Багато століть її народ перебував у тілесному та духовному рабстві, проте завдяки милості Божій, він став вільним, хоча багатьом українським громадянам більш до вподоби «сите» колишнє радянське життя, якого вже немає більш ніж чверть століття. Проте вони намагаються повернути його, але їхні зусилля все рівно виявляться марними – Бог розпочав Свою роботу і Він не припинить її: «Чи доведу Я до пологів, і не дам народити? – говорить Господь. Або, даючи силу народити, чи закрию утробу? – говорить Бог» (Іс. 66:9).

Проте результат цієї Божої роботи зможуть побачити лише люди, які цілком довіряться Йому, як це зробили свого часу Мойсей, Халев та Ісус Навин.

Бог показує Мойсею Землю Обітовану, Джеймс Тіссо

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docПобачити результат


Ваш коментар:

Попередній запис

Страх Божий проти страху людського (закінчення)

Поклоніння золотому тельцю, Ніколя Пуссен Відмовитися від Божого запрошення Давайте повернемося до ілюстрації з горою Синай. ... Читати далі

Наступний запис

Як уникнути альтернативного «богослов’я»

«Не кожен, хто говорить Мені: Господи! Господи! – увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного» ... Читати далі