Очікування Бога

«Ісус Христос учора й сьогодні і навіки Той же» (Євр. 13:8).

Проте багато людей не погоджуються з цим біблійним ствердженням, вважаючи, що існує ніби «два» Бога: суровий – у Старому Завіті, Милостивий – у Новому. На доказ цієї гіпотези вони наводять безліч уривків як з Нового, так і зі Старого Завітів. Проте вся річ у тім, що в Новому Завіті часто цитується Старий Завіт, що спростовує гіпотезу «двох різних» Богів. Як, наприклад: «Милости хочу, а не жертви. Бо Я прийшов прикликати не праведників, але грішників до покаяння» (Мф. 9:13), – казав Христос ревнителям-фарисеям. С першого погляду фраза цілком відповідає образу «Милостивого Бога Нового Завіту», проте Ісус тут цитує старозавітного пророка, тобто одкровення «Сурового Бога Старого Завіту»: «Бо Я милости хочу, а не жертви» (Осії 6:6). І це, між іншим, не поодинокий випадок.

У свою чергу в Новому Завіті міститься багато описів прийдешнього суду Божого, на якому нерозкаяним грішникам зовсім буде не переливки: «Тоді скаже й тим, які ліворуч від Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його… І підуть ці на вічні муки» (Мф. 25:41,46). І це, знову ж таки, не поодинокий випадок, що не підтверджує гіпотезу «Милостивого Бога Нового Завіту», Який ніби усім усе завжди прощає.

Проте щось доводити прихильникам «богослов’я двох Богів» загалом марна справа, зазвичай ці люди залишаються при своїй думці. Тому не будемо гаяти час на спростування їхніх теорій, а краще подумаємо над тим, що примушує людей думати саме так.

І здається, причина цього – у тваринному страху перед неминучою розплатою за гріхи. Декого цей страх примушує взагалі відкидати існування Творця, адже якщо немає Творця, відповідно, немає посмертного буття і неминучого суду. Декого ж влаштовує вже згаданий образ «Милостивого Бога», Який усім постійно все прощає, а посмертний суд, геєна вогненна – це лише певні, так би мовити, «поетичні» образи.

Взагалі, помиляються і ті, і інші, і напевно, чимало таких людей свого часу казатимуть «горам і каменям: упадіть на нас і закрийте нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Агнця; бо прийшов великий день гніву Його, і хто може встояти?» (Одкр. 6:16,17). Проте, як мовиться, буде пізно, надто пізно…

Тому «глядіть, робіть обережно, не як нерозумні, а як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві,… бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде» (Еф. 5:15,16; Мф. 25:13). А уберегти нас від такої сумної долі може Страх Господній, який, як відомо, «джерело життя, що віддаляє від сітей смерти» (Притч. 14:27).

Виявляється, Страх Господній позбавляє нас тваринного страху перед Богом і дозволяє нам з надією повторити за апостолом слова: «Так, гряди, Господи Ісусе!» (Одкр. 22:20).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docОчікування Бога


Ваш коментар:

Попередній запис

Навіщо треба боятися Бога? (Закінчення)

Бог Святий Друга причина, чому ми повинні боятися Бога, полягає в тому, що Він Святий і грізний у Своєму гніві. ... Читати далі

Наступний запис

Страх Божий проти страху людського

Людині, яка боїться Бога, Господь укаже "дорогу, яку треба обирати" (Пс. 24:12). Така людина "буде у блаженстві, і рід її ... Читати далі