Можна багато говорити про неприпустимість неправди, про її аморальність, про її невідповідність Божим принципам, зокрема 9-й Заповіді старозавітного Закону: «Не говори неправдивого свідчення на ближнього твого» (Вих. 20:16). Що «всяка неправда є гріх» (1Ін. 5:17), – нам нагадують і в Завіті Новому. Проте цього буде недостатньо, адже у світі стільки неправди, що люди просто звикли до неї. Тому, щоб напоумити хоч декого, а передусім самих себе, варто говорити не тільки про невідповідність неправди з усім, що пов’язане з Богом, але й постійно акцентувати увагу на наслідках неправди. А наслідки неправда має просто катастрофічні.
Варто лише згадати, що сам гріх, тобто переступ Божої волі, відбувся саме через неправду (див. Бут. 3), а через скоєний гріх у світ прийшла смерть, адже «відплата за гріх – смерть» (Рим. 6:23). Виходить, що всі страждання світу цього, сама смерть є наслідком неправди, яку породив сатана, збрехавши в Едемському саду першим людям. Люди ж, говорячи, поширюючи неправду продовжують розпочату сатаною чорну, гріховну справу, тим самим множачи страждання і смерть у світі. Чинячи так у своєму житті, люди уподібнюються дияволу і саме стосовно них можна вжити наступну Божу характеристику: «Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди» (Ін. 8:44).
Деколи може здатися, що маленька, «безневинна» брехня нікому не зашкодить, а лише допоможе у вирішенні певної проблеми або ж допоможе нам створити краще враження в оточення про себе. Проте це лише самообман, адже така людина, за словом Божим: «Уловлюється гріхами вуст своїх» (Притч. 12:13). І цей факт є, так би мовити, «візитною карткою брехні»: намагаючись обманути ближнього, людина в підсумку обманює саму себе – такий закон Творця, покладений в основу життя кожної людини: «Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне» (Гал. 6:7). Адже Господь чинить «з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його, з чистим – за чистотою його, а з лукавим – за лукавством його» (Пс. 17:26,27), і щоб переконатися в дієвості цього закону, потрібна лише дрібка спостережливості.
Проте цей факт залишається непомітним для багатьох з нас, особливо коли, як нам здається, для досягнення якогось результату ми вимушені вдатися до «маленької», «безневинної» брехні. Хоча саме ці 2 фактори: уявні незначність і «безневинність» і є самим страшним у брехні, які здатні породити найжахливіші наслідки.
Не вірите? А хіба Адам з Євою могли здогадатися, що порушення їсти заборонений плід обернеться такими наслідками?
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Наслідки неправди
Ваш коментар: