Обман, брехня – умисне або неумисне введення в оману, твердження, що не є істинним.
Чому тема “Обман” є актуальною?
Скажіть, будь ласка, Вас хоча б раз у житті обманювали? А Ви самі когось обманювали? Думаю, що Ви були відвертими та щирими, насамперед, перед собою.
Переконаний, що ця тема дуже актуальна для нас. На жаль, і я належу до числа людей, яких обманювали, і признаюсь, у своєму житті сам не раз колись говорив неправду.
У дитинстві зі мною відбувся один смішний випадок, коли я став жертвою брехні. Було мені тоді 7 чи 8 років. Надворі хазяйнувала зима. Одного разу старші хлопці, розмовляючи поміж собою, сказали, що на морозі торкнутися язиком до санчат – це дуже добре і чудово. Я уважно слухав розмову і вирішив спробувати цього “чудового”. Ввечері, повертаючись додому, торкнувся язиком, правда, не до санчат, а до металевого стовпа. Та замість того, щоб торкнутися лише кінчиком язика, я притулився всією поверхнею. Того вечора, як то кажуть, “мороз аж потріскував”. Пройшло декілька секунд.
Я завмер, чекаючи, коли настане те “чудове”. Ніщо не настало. Що ж, потрібно йти додому. Але мені не вдалося це зробити, тому що не зміг відірвати свого язика…
Я злякався. Що було робити в цьому становищі? Тільки кричати що є сили. На крик вибігла мама, ввімкнула світло і побачила дивну, незрозумілу картину: що її син у такій кумедній позі робить біля стовпа та ще й кричить?
Коли мама зрозуміла в чому справа, вона схопила мого язика і відірвала від того стовпа. Мій язик не залишився там. Цей кумедний випадок, коли я став жертвою обману, закінчився невеликими подряпинками. Але не завжди так комічно закінчується обман.
Звідки ж взявся обман? Якби я був атеїстом, то вирішив би, що обман виник у процесі еволюції. У науковому світі існує такий термін як мімікрія. Чи знаєте, що він означає? Спосіб маскування – тобто, коли різні тварини чи комахи, чи птахи мають відповідне забарвлення, яке дозволяє їм приховувати себе чи то в кроні дерев, чи в траві, чи у воді. Таким чином вони стараються ввести в оману хижаків. Тих, хто може полювати на них. І якщо хочете, це певний спосіб обманювати, вводити в оману.
Якщо насправді обман був одним із рушіїв еволюції, тоді скажіть, будь ласка: чому на сьогоднішній день більшість людей вважає, що обман – це недобре, це зле, за обман деколи варто навіть судити? Адже нікому не хочеться, щоб йому брехали. Хоча хтось може сказати, що обман – це спосіб вижити, здатність триматися на поверхні.
Я не атеїст і відкидаю ідею, що обман виник у процесі еволюції на якомусь етапі розвитку людства. Я впевнений, що Біблія – правдива книга, яка дуже гарно і переконливо розповідає нам хто ми, звідки і куди йдемо. Біблія говорить, що батьком усякої брехні, всякої неправди є диявол, сатана. З часу гріхопадіння першого чоловіка Адама обманювати почали й люди.
Чому ми кажемо неправду?
Інколи для того, щоб уникнути справедливого покарання за якийсь неправильний вчинок. Інколи, щоб було добре комусь, або навпаки – було недобре. Інколи просто так, за звичку, або для власної користі. Ти купуєш цукор на базарі і запитуєш: “Який він у вас – гарненький, сухенький?” Тобі відповідають: “А як же, найкращий! У нас у пакетиках рівно кілограмчик”. А коли ти купуєш цей пакетик, приносиш додому, і так, про всяк випадок, переважуєш його, − дізнаєшся, що як мінімум 100 грамів там не вистачає і не такий вже він сухий…
Обман потрапив майже у всі сфери життя. Він присутній у рекламі, у газетах, на телебаченні, у політиці, у судових залах. Обман є навіть у церкві. Це дуже прикро, але правда. Здається, що обман пронизав суспільство наскрізь…
Обманювати – це недобра страшна звичка. І рано чи пізно людина обов’язково пожне наслідки своєї брехні.
Хтось обманює своїх батьків, прийшовши зі школи. Хтось обманює, коли стоїть за прилавком і щось продає. Хтось обманює на вулиці простих перехожих. Хтось обманює тоді, коли задають йому питання: “Як твої справи?” А в нього не зовсім справи добре. Однак у відповідь каже: “Нічого, нормально”.
Хтось обманює на роботі, кажучи неправду своєму шефові або своїм підлеглим. Хтось обманює, кажучи неправду своїй дружині чи діткам. Але кого можна було б назвати найбільшим брехуном?
Найбільший брехун, хто він?
Уявіть собі, що людство вирішило встановити таку собі нагороду − скажімо, той самий Оскар, тільки вже не за найкращий фільм, а найбільшому брехуну. Кого мав би обманути чоловік для того, щоб отримати Оскар? Відповідь проста: самого себе. Навіть якщо якомусь політику вдалося водити за носа цілу державу, парламент і так далі, він ще не є найбільшим обманщиком.
Найбільшим обманщиком може бути простий чоловік. Кожен із нас. Варто лише обманути самого себе. Невже таке буває? Зачитаємо із Біблії кілька уривків для того, щоб дізнатися, коли ми можемо обманювати самих себе: “Невже не знаєте, що неправедники Царства Божого не успадкують? Не обманюйте себе: ні блудники, ні ідолослужителі, ні перелюбники, ні малакії, ні мужоложці, ні злодії, ні лихварі, ні п’яниці, ні лихословці, ні хижаки – Царства Божого не успадкують” (1Кор. 6:9-10).
Як не обманути самого себе?
Людина, яка займається подібними речами, може втішати себе: “Адже я час від часу ходжу до церкви, молюся, читаю Біблію. Нічого страшного, що в моєму житті є кілька грішків, які мені приємні, солодкі, з якими я не збираюсь попрощатись. Однак я сподіваюся на милість Божу. І коли Христос прийде вдруге, думаю, Він візьме мене до Себе. Я не найгірший серед тих, хто називає себе християнином”.
Апостол Павло, натхненний Святим Духом, каже тобі й мені: не обманюйся. Якщо ти живеш подібним чином, робиш такі речі − не обманюйся, не надійся на те, що будеш у числі тих, хто успадкує Царство Небесне.
Другий уривок: “Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї” (1 Кор. 15:33). Отже, якщо ти маєш за друзів людей негідних, недобрих; якщо ти дуже часто в подібному товаристві і думаєш, що залишишся хорошим, не таким, як вони: не почнеш колотися, красти, випивати, не почнеш вести розбещений спосіб життя, − ти помиляєшся. Маючи таких друзів, ти обманюєш самого себе. Товариство лихе псує добрі звичаї. І навіть якщо ти маєш гарне виховання у своїй сім’ї, навіть якщо виріс в атмосфері щирості, любові і прийняття − недобрі друзі це все зіпсують. І воно піде нанівець. Не обманюйся. Думай, з ким товаришувати. Думай, з ким дружити по-справжньому.
Останній уривок зі Святого Писання: “Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне” (Гал. 6:7). Є люди, які вважають, що через неправду, грубість, несправедливість, жорстокість, нечесність можуть досягнути вершин слави, успіху чи то в бізнесі, чи в політиці. Дійсно, немало людей, які сьогодні є досить заможними, відомими, і багатими, піднялися до цих вершин не зовсім чесними способами. Але апостол Павло каже наступне: не обманюйтеся. Бо що сієте, те й пожнете – якщо не завтра, якщо не через 10 років, то, можливо, через 40, а ні – то у вічності.
Якщо ти сієш неправду – пожнеш неправду. Якщо сієш брехню – пожнеш недовіру до себе. Якщо сієш гордість і грубість, то пожнеш те саме у власному житті. Якщо ти є немилосердним, жорстоким, і не знаєш, що таке прощати комусь – одного дня сам відчуєш, що таке бути непрощенним. Якщо ти любиш себе, ти “пуп землі”, егоїст – одного дня обов’язково відчуєш, що ти сам. Ти будеш нікому не потрібним, самотнім. Що сієш, те й пожнеш…
А той, хто каже правду – приємний Богові. Ця людина буде благословенна.
Автор: Станіслав Грунтковський
