Виховуйте у своїх дітей здатність вірити

Радячи виховувати здатність вірити, я маю на увазі, що спочатку ви повинні виховати в дітей звичку вірити всьому тому, що кажете ви. Ви повинні прагнути до того, щоби вони довіряли вашим міркуванням, а також поважали вашу думку більш за свою власну.

Ви маєте привчити їх вважати: якщо ви їм кажете, що для них щось є поганим, то воно насправді є погане. А якщо ви говорите, що для них щось є добрим, то воно насправді є добре. Інакше кажучи, ваші діти мають засвоїти, що ви знаєте набагато більше за них і що вони можуть беззастережно покладатися на ваші слова. Прищеплюйте своїм дітям думку, що коли вони не розуміють чогось зараз, то невдовзі це пізнають, тому вони повинні довіряти вам і тим вимогам, які тепер висуваються до них.

Хто ж зможе змалювати блаженство, яке властиве справжньому духу віри! Чи, скоріше, хто зможе описати лихо, до якого призвела в цьому світі невіра!

Невіра підштовхнула Єву до того, щоби скуштувати заборонений плід: вона проявилася в тому, що жінка поставила під сумнів істинність Божих слів: “Тільки плодів з дерева, яке посеред раюНе їжте їх і не доторкайтеся до них, щоб вам не померти” (Бут. 3:3). Невіра спричинилася до того, що старий допотопний світ знехтував попередженнями Ноя, внаслідок чого загинув у своєму гріху. Невіра утримувала ізраїльтян у пустелі, і вона була тією перешкодою, яка не дозволила їм відразу ж увійти в Обітовану землю. Невіра також спричинилася до того, що євреї розіп’яли Господа слави, бо вони не вірили словам Мойсея та пророків, хоча й читали їх щодня.

На жаль, невіра є тим гріхом, який панує в людському серці й понині. Люди не вірять Божим обітницям; не вірять Божим погрозам; не вірять у те, що людині від природи притаманна гріховність; не вірять у те, що кожній людині, якщо вона не примириться з Богом, загрожує небезпека другої смерті; не вірять у все те, що повертає християн назад до гордості й світських бажань нашого злого серця.

Читачу, ти виховуєш своїх дітей в ім’я марної цілі, якщо ти не плекаєш у них звичку беззастережної віри – віри в справедливість слів своїх батьків, тобто впевненість у тому, що їхні батьки говорять істину, коли говорять їм про Бога.

Я чув, як дехто стверджує, що ми не повинні вимагати від своїх дітей того, чого вони не можуть зрозуміти; тому ми завжди обов’язково маємо пояснювати й повідомляти своїм дітям причини всього того, що ми від них вимагаємо. Я зі всією відповідальністю закликаю вас не погоджуватися з таким твердженням і цілком рішуче заявляю, що вважаю таке розуміння помилковим і порочним принципом виховання.

Безперечно, немає жодної рації в тому, щоби тримати в таємниці все, що ви робите. До того ж є чимало речей, які краще пояснити дітям, щоби вони могли побачити, що це є розумно й мудро. Але виховання у своїх дітей повної недовіри до всього, а також думка, що вони через своє слабке й недосконале розуміння завжди повинні мати чітке пояснення, чому й для чого їм потрібно робити той чи інший крок, є величезною помилкою, і, ймовірно, ця помилка може стати фатальною для їхніх душ.

В окремих випадках поміркуйте разом зі своєю дитиною, якщо ви схильні до цього, але ніколи не забувайте підтримувати в ній ту думку (якщо ви насправді любите її), що вона лише дитина, що вона мислить по-дитячому, розуміє по-дитячому, і тому не повинна сподіватися пізнати все відразу.

Наведіть своїй дитині приклад біблійного патріарха Ісаака. Того дня, коли Ісааків батько Авраам повів його на гору Морія, щоби принести в жертву, він поставив батькові просте запитання: “Де ж агнець для всепалення?” На це питання він отримав таку відповідь: “Бог угледить Собі агнця для всепалення, сину мій“. Як, де, коли, яким чином чи за допомогою чого це станеться – нічого цього Авраам не сказав Ісааку, однак батькова відповідь була для сина достатньою. Ісаак вірив, що все буде добре, бо так сказав його батько, і тому він був цілком задоволений такою відповіддю (Бут. 22:1-14).

Поясніть також своїм дітям, що в будь-якій новій справі всім нам доводиться вчитися. Що в будь-якій галузі знань є свої ази, на яких вона ґрунтується. Що навіть найкращого коня у світі колись доводилося приборкувати. Що настане день, коли вони самі зрозуміють всю мудрість вашого виховання. Але зараз, якщо ви кажете, що правильно саме так, а не інакше, – то цього твердження має бути достатньо для них; вони повинні беззастережно вірити вам і задовольнятися вашими поясненнями.

Батьки, якщо й існує якийсь важливий момент у вихованні дітей, то таким моментом є саме виховання в них здатності вірити. І тому я закликаю вас – заради тієї любові, яку ви маєте до своїх дітей, – використовуйте всі засоби, які у вас є, щоби виховати в них звичку вірити.

<< Розділ 7

Розділ 9 >>