VІІ

Благодать і закон є взаємовиключними. Давайте ненадовго звернемося до Послання до Римлян. Ви побачите, що ми ще не раз звертатимемося до цього послання, бо темою цього послання є праведність. Тут є приголомшливе твердження. Якщо ви ніколи не дивувалися з цих слів, це означає, що ви ніколи по-справжньому не розуміли їх сенсу. Римлян 6:14: «Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю».

Колись я був професійним логіком і це іноді допомагає мені. Дозвольте мені вказати вам на два логічні висновки. По-перше, ви не можете бути і під тим і під другим одночасно. Ви не зможете змішати їх. Ви не зможете мати їх разом. Ви повинні зрозуміти це.

По-друге, якщо ви знаходитеся під законом, то гріх пануватиме над вами. Чи розумієте ви це? Це лише пряме тлумачення цього місця Писання, чи не так? От, що Павло написав у своєму Першому посланні до Коринтян 15:56: «…сила гріха то Закон».

Це дивне твердження, чи не так? Я спробую пояснити це дуже просто. Сила гріха – закон, бо коли ви маєте закон, то він знаходиться перед вашими очима (скажімо, це скрижалі з десятьма заповідями). Він перед вами, він зовнішній, і ви кажете собі: «Я збираюся дотримувати його». На що ви покладаєтеся? Ви покладаєтеся на самого себе. Коли ви робите це, то ви спонукаєте до дій вашу стару людину, навіть якщо вона вже мертва. Безліч християн почали в благодаті і закінчили в законі. Вони скотилися вниз, бо вони повернулися до сподівання на власні здібності і власні зусилля. Коли ви робите це, то ви повертаєте важелі управління в руки своєї старої людини, яка була похована, коли ви прийшли до Христа. Я хочу, щоб ми ще раз прочитали ці слова. Сподіваюся, ви запам’ятаєте їх і поміркуєте над ними. І істина, що міститься в цих словах, вплине на ваше життя.

Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю.

Мені б хотілося запитати кожного з вас: де ви знаходитеся? Ви під законом або під благодаттю? Ви не можете бути частково тут, і частково там – ви або тут, або там. Чи одне, чи друге.

Спочатку ми проголошували Послання до Ефесян 2:8: «Бо спасені ми благодаттю через віру». Вважаю, люди в деяких рухах вивернули це навиворіт, і кажуть, що «(нашою) вірою ми спасені, через благодать», але там не так написано.

«Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий».

Віра, якою ми рятуємося, є даром Божої благодаті, яку Бог дав нам для нашого спасіння. «Не від діл, щоб ніхто… що?.. не хвалився». Як бачите, результатом діл є гордість.

Я добре пам’ятаю біблійні слова про те, що «віра без діл мертва». Це написано в Посланні Якова 2:26. але ви повинні мати правильний порядок. Раніше йде віра, а вже за тим йдуть діла. Справи є результатом, слідством, плодом віри. Якщо ви маєте реальну віру, то вона зробить реальні результати у вашому житті. Якщо немає реальних результатів, то у вас немає реальної віри, ви маєте лише номінальну віру.

Тепер давайте звернемося до Послання до Галатів 5:6: «Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна любов’ю».

Таким чином, віра без діл мертва і віра діє через любов. Отже, віра без діл мертва. Ви пам’ятаєте, ми говорили про це? Добре б нам усім запам’ятати це назавжди.

Дозвольте мені завершити, поміркувавши трохи про те, як діє благодать, і які результати вона робить. Моя мета – збудити у вас жадання благодаті, бо немає слів для опису, наскільки дивовижною є Божа благодать, наскільки вона бажана, наскільки вона безцінна. Ми візьмемо пару уривків з послань Павла. У 15-му розділі Першого послання до Коринтян Павло порівнює себе з тими, хто став апостолами ще до нього. 1-е Коринтян 15:9-10: «Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву. Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона».

Слово «благодать» зустрічається в цьому вірші три рази. Павло каже: «Я не заслужив нічого, я був найгіршим, я був першим грішником. Але Бог захотів продемонструвати Свою благодать на мені, і по Його благодаті я є той, хто є. Благодать Божа не була на мені марною, але по Його благодаті я потрудився набагато більше ніж вони всі. Втім, не я, а благодать Божа, яка зі мною». Чи бачите ви, що благодать це щось реальне, що є з вами? Це не просто теологічна абстракція, це щось дуже потужне, і невичерпно багате.

Потім, давайте звернемося до 12-го розділу Другого послання до Коринтян – нехай це буде словом розради і підбадьорення для тих з вас, хто зіткнувся з нерозв’язними проблемами. Таких людей досить багато, тому не думайте, що таких нерозв’язних проблем як у вас, немає ні в кого. У Павла була проблема, яку сам він не міг вирішити, а Бог і не збирався вирішувати для нього. Взагалі це дуже небезпечно: знати, що Бог може вирішити якесь питання, але Він його не вирішує. От, що пише Павло в Другому Коринтян 12:7: «А щоб я через пребагато об’явлень не величався…»

Від чого його уберігав Господь? Від гордості, правильно.

«…то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався».

Поділюся своєю особистою теорією. Я вірю, що це був сатанинський ангел – з тих, яких Біблія називає «світоправителями цієї темряви», – який мав одне завдання: створювати труднощі для Павла. І труднощі, через які він проходив, були абсолютно неприродними і ненормальними. У кожному місті, куди він приходив, зчинявся бунт. Нерідко це закінчувалося тим, що він опинявся у в’язниці, був побитий або рятувався втечею з цього міста. Такого не відбувалося з іншими апостолами. У них усіх були свої проблеми, але те, через що проходив Павло, було абсолютно протиприродним. Він каже, що на нього був спущений ангел сатани, який постійно нападав на нього. У цього сатанинського ангела не було жодної іншої мети, окрім як створювати труднощі Павлу. Куди б Павло не пішов, скрізь виникали труднощі. Він пише далі: «Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене».

Не раз і не два, а три рази Павло просив: «Боже, позбав мене від цього ангела». Можливо, йому здавалося, що він не зможе постійно переносити це. Він не говорив про це, але цілком можливо, що такі думки відвідували його.

«…І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі».

Бог сказав: усе, чого ти потребуєш, це Моя благодать. Її ніколи не буде недостатньо, її завжди досить (тобто достатньо). Проблеми декого з вас не вирішуються. Ваші проблеми залишаються разом з вами. Можливо, ви молилися і постили, але нічого не змінилося. Дозвольте мені сказати вам: «Божої милості для вас точно також достатньо на вашу ситуацію, як її було достатньо для життя Павла».

Ми, проповідники, не можемо вирішити проблеми кожної людини. Іноді ми не можемо вирішити своїх власних проблем. Але Божої благодаті вистачає для кожного, хто довіряє Богові і покладається на Нього.

Потім Павло робить найдивовижніше твердження. Скажу вам, що я читав цей вірш сотні разів, і повинен був сказати Богові: «Боже, я знаю, що це написано в Біблії… я знаю, що Павло сказав це… але, якщо чесно, поки я не можу сказати такого».

«Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене».

Він продовжує: «Тому любо мені перебувати …»

Послухайте це: «…в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний».

(В англійському перекладі: «я отримую задоволення» – прим. перекладача.) Що робило його сильним, коли він був слабкий? Благодать Божа. Чи можете ви сказати, що ви отримуєте задоволення в недугах, прикростях, бідах, переслідуваннях, утисках? Не знаю, чи можу я сам сказати це, але знаю, що тепер я набагато ближче до цього, чим був раніше. Зокрема знаходячись поряд зі своєю дружиною, коли вона упродовж декількох років проходила через різні фізичні виснажливі проблеми. Бог допоміг їй у багатьох випадках, іноді відбувалися дивовижні зцілення. Але проблеми так і не вирішилися. Я спостерігав у моїй дружині, і я можу сказати це в її присутності, зростаючу благодать Божу в ній. Повітряні перельоти і висиджування зібрань є найважчими випробуваннями для її нинішнього стану. Я маю на увазі, що якби вона вирішила вибирати, то такий спосіб життя був би на останньому місці в її виборі. Є багато людей, які кажуть: «Бог не зцілив мене, тому я просто здаюся». Вона не сказала цього. Чому? Є благодать Божа.

<< VI

VIII >>