Подвиг Цвіки

Судний День 6 жовтня 1973 року лейтенант-танкіст Цві Грингольд, якого рідні і однополчани звали Цвікою, зустрічав удома, у кібуці «Лохамей Хагетаот» («Бійці гетто»). Кібуц був названий так у пам’ять бійців повсталого Варшавського гетто.

Цвікові було в ту пору двадцять один рік, він вже відслужив строкову дворічну службу в лавах 188-ої танкової бригади і проходив курси командирів танкових рот. Додому він приїхав у двотижневу відпустку. Так прийнято в Ізраїлі – проводити найголовніший день єврейського календаря серед рідних і близьких.

Лейтенант (на фотографії вже капітан) Цві Грінгольд

Дізнавшись про раптовий напад Цві Грінгольд, як і багато хто того дня, негайно відправився у свою танкову бригаду. Шлях його прямував на Голанські висоти, де відбувалися найжорстокіші і найкровопролитніші бої.

Практично все палало. Бой йшов буквально за кожен сантиметр. Ізраїльські танкісти добре розуміли, що їм треба вистояти за всяку ціну протягом доби – саме такий термін був потрібен для мобілізації і перекидання резервних танкових дивізій, і тому вони билися до останнього снаряда,  останньої краплі крові.

Коли увечері 6 жовтня лейтенант Грінгольд прибув у штаб 188-ої танкової бригади, ситуація була критичною – хоча на той час бійці бригади знищили сотні сирійських танків, супротивник продовжував вводити в бій свіжі частини, а в ізраїльтян сили вже вичерпувалися.

Заступник командира 188-ої танкової бригади підполковник Давид Ісраелі наказав молодому лейтенантові зібрати екіпажі з вцілілих у перших боях танкістів і підготувати до бою два пошкоджені танки, щоб вийти назустріч силам супротивника, що прорвалися.

Зазвичай для досягнення злагодженості екіпажів танків потрібно довгі години спільних тренувань і навчань. У Цвіки Грінгольда на це не було часу – він встиг тільки дізнатися імена своїх бійців і о 21:00 повів у бій групу з двох ще не повністю відремонтованих машин. Ця група увійшла до історії Ізраїлю за радіопозивним “загін Цвіки” (“Коах Цвіка”).

Ізраїльський танк Центуріон. Жовтень 1973 р.

За 4 км від штабу бригади загін наткнувся на групу з кількох сирійських танків. Цвікові вдалося знищити сирійський танк, проте поспіх підготовки до бою дав про себе знати: при пострілі електросистема його танка вийшла з ладу. Пошкоджений танк довелося в терміновому порядку відправити назад до розташування бригади. Цвіка перебрався на вцілілий танк і продовжив бій. Залишившись один, він зайняв позицію на одному з пагорбів. Незабаром ним були виявлені і знищені ще три сирійські танки.

Підбитий сирійський Т-55, Голанські висоти, жовтень 1973 р.

Вже настала ніч, але напруження битви не спадало. У нічний час додалася ще одна проблема – в ізраїльських танків “Центуріон”, на відміну від радянських, які були на озброєнні в арабів, не було в той час приладів нічного бачення. А це означає, що для ураження супротивника необхідно було використовувати спеціальні освітлювальні снаряди або прожектори, що у свою чергу демаскувало ізраїльських танкістів – природно це було не допустимо при такій концентрації сил супротивника. Існував інший спосіб ведення бою в таких несприятливих умовах – це йти на максимальне зближення і вести вогонь практично впритул. У цьому випадку бій набував характеру дуелі, перемогу в якій могла гарантувати тільки холоднокровність командира і майстерність членів екіпажа танку.

О 23:30 Цвіка виявив колону з приблизно 30 сирійських танків. Він підпустив їх ближче і відкрив вогонь з дистанції в двадцять метрів. Після кожного пострілу він міняв місце розташування, максимально використовуючи нерівності місцевості і фактор несподіваності. Після знищення декількох сирійських танків, супротивник відступив. Мабуть, сирійські танкісти припустили, що їм протистоїть ізраїльський танковий підрозділ, що взявся невідомо звідки, і не наважилися продовжувати бій у темряві.

Ізраїльська танкова колона. Голанські висоти, жовтень 1973 р.

Під час ночі 7 жовтня в 188-у танкову бригаду стали прибувати танки з резервних частин. Цвіка отримав наказ приєднатися до групи з десяти танків під командуванням підполковника Узі Мору. Тут удача покинула ізраїльських танкістів – вони потрапили під вогонь сирійців і майже усі були підбиті, зокрема і танк Цвіки.

Підбиті ізраїльські “Центуріони”. Голанські висоти

Екіпаж його танка загинув, а нашому героєві вдалося вибратися з танка, що горів. Він отримав опіки обличчя і рук, але не залишив поле бою. Грінгольд перейшов в інший танк і продовжив бій, знищивши до ранку ще декілька ворожих машин.

Командир 188-ої танкової бригади полковник Іцхак Бен-Шохам. Загинув у бою 7 жовтня 1973 р.

Ранком 7-го жовтня до Цвіки прорвалася група з шістнадцяти танків підполковника Давида Ісраелі. Під час бою з дистанцій 1500-2000 м. групі вдалося знищити велику кількість сирійських танків, не втративши жодного свого. Екіпаж танка Цвіки знищив ще 12 ворожих бойових машин. Приблизно о 08:00 до групи Ісраелі приєднався командир 188-ої танкової бригади полковник Іцхак Бен-Шохам. Танк Цвіки отримав приказ відступити в тил для поповнення боєзапасу. Тільки тоді, коли він вийшов з танка, екіпаж побачив опіки свого командира.

Незабаром прийшло повідомлення від комбрига, що сирійці прорвалися в розташування тилових підрозділів 188-ої бригади. Сирійцям вдалося захопити в полон декілька бійців танкоремонтного батальйону. Ножами вони буквально ізрізали ізраїльських військовополонених і поглумилися над їх мертвими тілами.

Ізраїльські танки в бою. Голанські висоти, жовтень 1973 р.

Грінгольд приєднався до контратаки і в ході бою знищив ще п’ять сирійських танків. У цьому бою героїчно билися і загинули командир 188-ої танкової бригади полковник Іцхак Бен-Шохам і його заступник підполковник Давид Ісраелі. Від нелюдської напруги під час бою отримав психічну травму механік-водій танка Цвіки – дев’ятнадцятирічний танкіст перестав реагувати на накази командира. Ад’ютант командира бригади капітан Шмуель Бен-Моше, почувши по зв’язку повідомлення про це, знайшов нового механіка-водія і привіз його до Цвіки.

Майор Моше Цюріх, який перейняв на себе командування бригадою, наказав Грінгольду відійти в тил. Цвіку, який остаточно знесилив від опіків і втоми, відправили до лікарні в Цфат, а потім перевели в санаторій до Ашкелону. Але через тиждень лейтенант самовільно покинув санаторій і повернувся на сирійський фронт, у свою бригаду, де залишався до закінчення бойових дій.

У результаті надзвичайної мужності і найвищої професійної майстерності ізраїльські танкісти вистояли в битві із силами супротивника,  які багаторазово перевершували їх. Свіжі ізраїльські війська, що підійшли, завершили тотальне знищення ворога.

Знищена сирійська техніка

Сирійські танки, знищені під час подолання протитанкового рову. Голанські висоти, жовтень 1973 р. (з різних ракурсів):

Попередній запис

Початок арабського наступу

Підбитий сирійський Т-55, Голани, жовтень 1973 р. Араби провели блискучу кампанію з дезинформації і непомітно перевели ... Читати далі

Наступний запис

Ізраїльський наступ

Ситуація на Голанських висотах почала кардинально змінюватися після того, як почали прибувати резервісти. Підкріплення змогли сповільнити сирійський наступ, а, починаючи ... Читати далі