Головна тема
Проглянете будь-яку з десяти книг про життя Енн Морроу Ліндберг, і їх темою буде одне і те ж: Енн Морроу Ліндберг. Але кожен автор писав це з його або її індивідуальної точки зору.
Один автор може сконцентрувати увагу на ролі Енн як дружини, яка підтримує свого чоловіка, Чарльза Ліндберга, знаменитого льотчика; другий може детально описати трагедію викрадення дитини Ліндбергів і тривалої гіркоти Енн у результаті цього; третій може описати її вплив як письменниці. Один і той же матеріал – різні наголоси. Через те, що кожен автор цілеспрямовано сконцентрувався на певному аспекті життя Енн Морроу Ліндберг, інформація, яку ви отримаєте з кожного опису, доповнюватиме іншу, але в той же час буде унікальною.
Так само, коли ви вивчаєте Самуїлові Книги і Книги Царів, а потім – 1-у і 2-у Хронік, ви можете подумати, що 1-а і 2-а Хронік охоплюють ті ж самі події, що і попередні. Вони насправді описують одні і ті ж події, але з іншого погляду. Перша і друга книги Хронік описують той же самий період часу, деяких з тих же самих людей і деякі з тих же самих подій, що і Самуїлові Книги і Книги Царів, але їх підхід унікальний. Пропустіть їх, і ви пропустите чіткий і вирішальний погляд у серце Боже.
Наступна таблиця порівнює два підходи.
| Самуїлові Книги і Книги Царів | Книга Хронік |
| Важливість ПРЕСТОЛУ | Важливість ХРАМУ |
| Погляд з боку історика | Погляд з боку священика |
| Наголос на ПОЛІТИЧНЕ | Наголос на РЕЛІГІЙНЕ |
| ВКЛЮЧАЄ Ізраїльське Царство | НЕ ВКЛЮЧАЄ Ізраїльське Царство |
| СТИЛЬ: Звинувачення гріха | СТИЛЬ: Мотивація до святості |
| Кінець книг: ЖОДНОЇ НАДІЇ | Кінець книг: НАДІЯ |
Темою 1-ї Хронік, яку ми почнемо вивчати в день другий, є підготовка до будівництва храму. Будівництво храму відбувається в 2-й Хронік.
Традиція припускає, що Ездра є автором 1-ої книги Хронік, яка була написана для євреїв, що повертаються в Єрусалим з Вавілонського полону в 458 році до Р. Х.. Перша і друга книги Хронік відносяться до історичних книг, але вони історично написані для підбадьорення святості. Вони частково переказують матеріал з 1-ої і 2-ої книг Царів, але упускають все те, що не служіть їх меті. Святе ходіння з Богом включало організоване і щире поклоніння в храмі. Тому те, що прославляло храм і поклоніння, яке відбувалося там, згадувалося і на це приверталася увага.
Ізраїлеві записи про послух були блідими. Книги Царів описують у деталях постійне бунтарство народу, коли вони захоплювалися і віддавали свої серця іншим богам. Як народ, вони заплатили ціну за цей непослух тим, що були вигнані у Вавилон на 70 років. Під час їх повернення додому, автор Хронік ще раз переказав історію їх минулого, даючи їм чітко зрозуміти, що Бог бажає святості, чистоти поклоніння і постійного прагнення до Нього. Один з найкращих описів цього бажання записаний у 2-й Хронік 26:5. Описуючи царювання царя Уззійї, Ездра пише: «А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому успіх». Бог бажав, щоб ізраїльтяни, що повертаються, перестали захоплюватися іншими богами і йшли тільки за Ним. Книги Хронік були підбадьоренням для цього.
Досить часто ми можемо дуже легко застопоритися в нашому особистому ходінні з Богом і в стосунках з Ним. Щось встає між нами і Богом. Ми знаємо це. Він знає це. І Він постійно показує нам на це. Іноді ми намагаємося проігнорувати це. Іноді ми намагаємося закрити це лейкопластиром. Але якщо ми не працюємо над цією проблемою відкрито, чесно і серйозно, то ми можемо опинитися в становищі, що перешкоджатиме нам рухатися за Ним.
