«У ті дні приходить Іоан Хреститель і проповідує в пустелі Юдейській, і каже: покайтеся, наблизилось бо Царство Небесне» (Мф. 3:1,2), «Після того ж, як виданий був Іоан, прийшов Ісус до Галилеї, проповідуючи Євангеліє Царства Божого і кажучи, що настав час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє» (Мк. 1:14,15).
Як бачите, спільним у проповіді Христовій та Іоанна Хрестителя був заклик до покаяння: «Покайтеся, наблизилося бо Царство Небесне» (Мф. 4:17).
Що ж це таке Царство Небесне (або ж Царство Боже, у євангелістів Марка та Луки), про яке так багато говорив Христос? – Це благодатні зміни, які відбуваються в серці людському завдяки євангельській проповіді, тим самим преображають його і готують людину до безпосереднього спілкування з Богом: як у земному житті, так і в житті вічному. Тобто Царство Небесне настає для людини ще в цьому житті, коли вона відчуває себе поряд з Богом.
Доказом цього слугує розмова, що відбулася між Христом і фарисеями: «А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже? – відповів їм: не прийде Царство Боже помітно, і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є» (Лк. 17:20,21). – Як можна здогадатися, фарисеї виявились не готовими до приходу (прийняття) Царства Божого, тобто благодатної зміни свого серця, усього єства. – Що ж завадило їм, втім, і решті людства, у прийнятті євангельської проповіді, яка лише одна здатна преобразити, навернути зіпсуте людське серце до добра? – Людська зарозумілість, гординя: «Бо всі шукають свого, а не того, що угодно Ісусу Христу» (Флп. 2:21), – коли людина ставить свою волю над волею Божою. І єдиний шлях подолання цього – покаяння, переміна життєвих орієнтирів, цінностей світу цього на Божі цінності, адже вони часто суперечать одне одному: «Що високе в людей, те мерзенне перед Богом» (Лк. 16:15).
Без покаяння, переосмислення свого життя, людина не зможе в повній мірі прийняти євангельські істини, бо буде постійно намагатися перекрутити їх на власний лад, на свою користь, що рівнозначно відправлятися в плавання з компасом, що вказує невірні сторони світу: через це людина попри всі намагання ніколи не зможе дістатися до пункту призначення – Царство Небесного. Лише завдяки покаянню, прийняттю Божих цінностей і орієнтирів, людина може знайти Бога у своєму житті та успадкувати життя вічне.
От чому Христос та Іоанн Хреститель під час проповіді так наполягали на покаянні – першому та найважливішому (нарівні з упокоренням) кроці людини до Бога.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Ваш коментар: