Про корупцію
– Зараз у пресі багато говориться про назрілу необхідність повсюдної боротьби з корупцією. Як Ви бачите вирішення цієї проблеми? Що, по-вашому, треба зробити, щоб покінчити з цією людською вадою?
– Вважаю, нам треба усвідомити, що це проблема усіх нас. Кожен з нас стає учасником цього мерзенного нечестя. Влада не зможе розв’язати цю проблему, якщо усі ми не усвідомлюємо, що кожен з нас не лише страждає від корупції, але і сам її підтримує. Ми, у даному випадку, я маю на увазі весь народ. Ви знаєте, як страждають бідні верстви суспільства, навчаючи своїх дітей у школах. Як нескінченно дорога наша безкоштовна освіта. І треба визнати, що це не лише директори шкіл, і не лише учителі, організували поголовні збори на усе, але ж і батьки, почавши з добрих мотивів, привели до поголовної усеосяжної оплати, і охорони, і ремонту, і подарунків. Те ж можна сказати і про побори в лікарнях. Нам усім пора усвідомити, що порушення закону є злочин. Порушення закону є гріх перед Богом.
Щоб спонукати наших громадян до шанування закону, нам треба змінити моральний стан суспільства. Тому я упевнений, що релігійним лідерам належить особлива відповідальність за моральність у суспільстві. Боротьба з корупцією буде успішною лише тоді, коли ми усі погодимося і приймемо високий духовний моральний стандарт: порушувати закон – гріх! Порушувати закон – бути безбожником. Я не ідеаліст, знаю, що з вадами буде покінчено тільки на новій землі, на якій мешкає правда. Там, на новій землі, житимуть ті з нас, хто сьогодні тут, на землі, силою Божою зуміють приборкати свої гріховні пристрасті і підпорядкувати себе Богові.
Христос, після сорока днів посту, на пропозицію зробити каміння хлібом сказав: «Не хлібом єдиним житиме людина» (Мф. 4:4)! Це не усім під силу! Але прагнути варто. Бог допоможе.
На пропозицію прийняти владу за поклоніння батькові неправди Він сказав: «Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи» (Мф. 4:10)! Це складно – протистояти спокусі, але варто зберігати свою совість чистою і вільною, вона дорожча! Наслідуючи ці принципи нашого Спасителя, ми отримаємо допомогу від Небесного Отця.
Чесність має бути знаком якості для чиновника на будь-якому рівні. Упевнений, що сьогодні це завдання для усіх християн. Це майданчик, на якому має консолідуватися уся духовна еліта суспільства.
«Християнська країна»
– Григорій Померанц, зокрема, пише, що важко назвати «християнською» цивілізовану країну, в якій була інквізиція, процеси над відьмами і багаття. Це було в часи, коли ні про яку секуляризацію і мови не було. Чи можна назвати Іспанію, в якій палали багаття інквізиції, християнською країною?
– Згоден з Григорієм Померанцем. Але не лише відносно Іспанії часів інквізиції. Бо вважаю помилкою поняття «Християнська країна». Я думаю, що зараз воно йде навіть з дискусійних майданчиків. Про країну як про християнську говорити не вірно. Бо християнство – і це правильний погляд – передусім, у душі, в особистому сповіданні і благочестивому житті. У країні може бути християнська Церква. Але вона вже Божий інститут у цій країні. А саме християнство – це учнівство.
Країна не може бути християнською, бо в Господа не було такого доручення для Церкви: політичні системи, держави – це царство земне. Господь сказав про Своє Царство: Царство Моє не від світу цього! Церква – це Божий інститут. І тут роз’єднані сфери впливу. Політична система, державна система – так, вона існує за Божим благословенням. Але Церква – носій Божої істини. І її турбота – це людська душа. Не державні інститути. І навіть не зовнішнє місце існування людини. А саме людська душа. Ось коли душа людини – християнка, тоді вона піклується про місце нашого існування і ушляхетнює її, а не навпаки. Коли душа – християнка, тоді людина високо цінує ідеали Євангелія і дотримує заповіді Божі. Поняття християнська держава – це невірне поняття. Хоча воно і було в історії, але зараз йде.
Що таке успішна людина
– Сьогодні часто можна почути словосполучення «успішна людина». Як Ви вважаєте, у чому успішність християнина? До чого він повинен прагнути?
– Людина має прагнути стати людиною.
От як про успіх каже премудрий Соломон: «Бачив я також, що всякий труд і всякий успіх у ділах викликають між людьми взаємну заздрість. І це – суєта і томління духу!» (Еккл. 4:4).
Ви знаєте, я все більше схиляюся до переконання, що успішний християнин – це християнин, який пізнав Ісуса Христа. От як про це каже святий апостол Петро: «Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа» (2Пет. 1:8). Прочитайте попередні вірші. Це чудовий опис успіху (2Пет. 1:3-7). Я бачу успіх християнина в тому, що в життєвій круговерті він набув для себе такого набору інструментів, який допомагає йому не збиватися зі шляху, не відволікатися на блиск і дзвін. Він спокійний і упевнений тоді, коли усі в паніці. Пам’ятаєте шторм, жах мореплавців, коли тільки апостол Павло залишався спокійний. Пам’ятаєте Даниїла в полоні, у левовому рові. Пам’ятаєте Амана, який начебто досяг успіху, але сам врешті-решт опинився на шибениці. І, нарешті, Господь Спаситель, Який, маючи усе, усе віддав, бо віддав Себе, показав нам приклад справжнього, успішного життя. Безмежна вірність Отцю – і перемога над смертю.
Успіх це зовсім не отримання яких би то не було земних благ. Багатство не успіх. Слава не успіх. Кар’єра не успіх. Адже усе, врешті-решт, буде знищене вогнем (2Пет. 3:10). І це не лише потім, колись. Це щодня. Інфляція. Зрада друзів. Інтриги і наклеп. Заздрість і ненависть. І тільки Бог вічний у Своїй незмінній святості і любові. Пізнання Бога – от справжній успіх.
Слова Писання: Бог «хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання істини» (1Тим. 2:4). По суті, цей текст, що відкриває волю Божу для всякої людини, каже саме про успішну людину.
Я упевнений, що вінець, про який говорить Павло (див. 2Тим. 4:8), Бог дає тим, хто осягнув і зробив головний принцип Євангелія: «Зречися себе! Візьми хрест свій! Йди за Мною!»
Думаю, що апостол Павло дає нам усім прекрасну відповідь про успішного християнина: «Ти ж, чоловіче Божий, тікай від цього, досягай успіхів у правді, побожності, вірі, любові, терпінні, лагідності. Змагайся добрим подвигом віри, тримайся вічного життя, до якого ти і покликаний, і сповідував добре сповідання перед багатьма свідками. Заповідаю тобі перед Богом, що все животворить, і перед Христом Ісусом, Який засвідчив перед Понтієм Пилатом добре сповідання, дотримуватися заповіді чисто і бездоганно, навіть до явлення Господа нашого Ісуса Христа» (1Тим. 6:11-14).
Побажання батькам і дітям
– Що б Ви хотіли побажати батькам і дітям?
– Моє побажання батькам. Бути матір’ю і батьком – це божественне благословення, в якому Він по-особливому наділяє людину божественними рисами творця, батька. Не усім дана висока честь бути батьком або матір’ю.
Нам, батькам, дане найвище за значимістю завдання, творити людину. Бог створив людину за образом і подобою Своїми. Тепер вам, батьки і матері, дані ваші діти, щоб ви цю подобу в дитині бачили, зберегли шанобливо, трепетно і виростили.
І моє особливе звернення до чоловіків-батьків. Новий Завіт прямо ставить батьку обов’язок у вихованні дітей: «батьки, виховуйте дітей» (пор. Еф. 6:4)! І не просто годуйте і одягайте, але виховуйте у вченні Господньому! Настав час нам повернутися до біблійних стандартів життя. Чоловік є головою сім’ї, священиком для сім’ї, учителем для сім’ї. Не лише годувальник, добувач, але голова! Без цього усі наші тривоги і заклики залишаться холостим пострілом. Народження дітей не має перетворитися на бізнес.
Сім’я – це Божий порядок зростання і життя людини. Зберігати сім’ю – відповідальність батьків і дітей. Діти в сім’ї – але не в дитячому будинку. Нам, християнам, треба не лише викривати вади суспільства, але і справою довести силу Духа, Який перебуває в нас. Я бажаю усім дітям з перших днів життя відчути батьківську любов, турботу, бути в колі братів і сестер, бути під захистом батька, матері. Але найбільше – бути під захистом Всевишнього, Який бажає бути покровителем для кожної сім’ї. Для цього закликаю благодать Господа нашого Ісуса Христа. О, Боже! Прийди в кожен дім і царюй у кожній сім’ї.
Щастя кожної дитини покоїться в серці Божому. Серце Боже спрямоване до дітей. «…Облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне» (Мф. 19:14), – сказав Спаситель!
