Якою мовою говорив Христос?

Ми читаємо Новий Завіт у перекладі – це настільки для нас звичне явище, що читач зазвичай вже неначе забуває, що спочатку цей текст був написаний зовсім іншою мовою. Багато хто при цьому знає, що мова оригіналу старогрецька, хтось пам’ятає, що розмовною мовою в Палестині була тоді арамейська, і що багато висловів з Євангелія звучать зовсім по-особливому, якщо вимовити їх арамейською. Але, насправді, якою мовою говорив Христос з апостолами?

Ми не можемо дати абсолютно точної відповіді на це питання, адже записи цих бесід до нас просто не дійшли. Але учені можуть досить упевнено сказати нам, якими мовами взагалі користувалися в Палестині того часу. Їм дозволяють це зробити знайдені приватні листи і різного роду написи, свідоцтва істориків, і зрештою сам євангельський текст.

Щоб зрозуміти мовну ситуацію в Палестині першого століття, перенесемося спочатку… у сучасне нам місто Душанбе. По-перше, у тамтешніх таджиків є спільна розмовна мова, сучасна таджицька. По-друге, є мова класичної культури – фарсі. Вона схожа на сучасну таджицьку, але далеко не подібна їй; всяка освічена людина її добре розуміє і може щось нею сказати, але в побуті нею зазвичай не користується. Є мова міжнаціонального спілкування, російська, якою таджики спілкуються з представниками інших народів. Сказати на ній декілька слів може практично будь-яка людина, але добре володіють нею тільки люди, яка отримали вищу освіту особливого роду, – радянську. Нарешті, пробиває собі дорогу найпрестижніша і наймогутніша англійська мова: можна побачити якісь англійські написи, можна навіть зустріти людину, здатну нею щось пояснити (у готелі чи в комп’ютерному клубі), але на міському базарі чи в тролейбусі вона абсолютно даремна. Проте нею говорять бізнесмени та співробітники гуманітарних організацій, які приїхали в країну.

От приблизно те ж саме було і в Палестині. Найпростіше сказати про тодішню «англійську» – це була латинська мова, якою спілкувалися римські солдати і адміністратори. Вони залишили після себе певну кількість написів, але всі вони пов’язані виключно із самими римлянами. Євреї могли вживати латинські слова, кажучи про римські реалії (такі, як згадані у Марка «легіон» – військова частина, або «кодрант» – дрібна монета), але власне латинню вони не розмовляли.

Мовою міжнаціонального спілкування у євреїв, як і в усьому Східному Середземномор’ї, була грецька – спадщина тих часів, коли грецькі правителі володіли всіма цими країнами і привчали своїх підданих до своєї мови і культури, зовсім як у СРСР привчали до російської. Маккавейські книги розповідають про те, що далеко не всі євреї були старанними учнями, але… вивчили мову з часом практично всі, хоча і різною мірою. Деякі євреї, такі, як Йосиф Флавій, знали її досконало і залишили літературні твори, які ні в чому не поступалися творінням самих еллінів. Інші, як можна судити за приватним листуванням, говорили абияк, з безліччю помилок, але порозумітися загалом і в цілому могли. До речі, Євангеліє від Марка написане якраз такою «кострубатою» грецькою (а найкращий стиліст серед Євангелістів, безумовно, Лука).

У побуті палестинські євреї дійсно зазвичай розмовляли арамейською, хоча в особливо еллінізованих містах (таких, як Кесарія) легко могли переходити і на грецьку. Арамейська була перейнята ними в інших могутніх сусідів, ще за часів вавилонського полонення – саме ця мова залишалася основним засобом спілкування різних народів і у Вавилонській, і в Персидській імперіях. Вона була досить близька до староєврейської, і тому євреї легко перейшли на неї. Ми бачимо в Євангелії окремі Ісусові слова, записані саме так, як вони прозвучали, і найчастіше це саме арамейська. Знамениті слова, вимовлені Їм на хресті: «Ілі, Ілі! Лама савахфані!», як передаються вони в Синодальному перекладі (Мф. 27:46) – це цитата з 21-го псалму, але Христос звернувся до Отця і запитав, чому Він залишив Його, арамейською, а не староєврейською – мовою оригіналу.

Чи говорили взагалі цією мовою в ті часи? Так, і навіть листувалися. До нас дійшло невелике приватне листування саме єврейською, але… в одному з листів, написаних грецькою під час повстання проти римлян, борець за незалежність свого народу особливо обумовлює, що єврейською писати в той раз у нього не було настрою. Виходить, не так це було йому просто. Цю мову всякий освічений єврей мав розуміти хоч би через те, що саме нею читалося в синагозі Писання, і при певному зусиллі він міг сам говорити і писати нею. Але для більшості людей, як ми можемо судити, ця мова вже не була рідною, думали вони не нею, і навіть Христос на хресті молився арамейською.

До речі, розрізнити ці мови не завжди просто. В античності і в середньовіччі греки і римляни постійно змішували назви єврейської, арамейської і сирійської мов (остання, чесно кажучи, є різновидом арамейської). Можна зустріти в середньовічних джерелах твердження, що найдревніша мова у світі, якою ще Бог розмовляв в Едемі з Адамом, – це сирійська. Звичайно ж, мається на увазі єврейська, як мова оригіналу Старого Завіту, але греки і римляни не помічали між ними особливої різниці.

Саме вражаюче, що Євангелія донесли до нас тільки окремі єврейські і арамейські слова. Євангелісти писали так, щоб було зрозуміло як можна більшому числу людей і не бентежилися тією обставиною, що грецька не здатна передати якусь тонку гру слів і поезію оригіналу. Давайте порівняємо: «Отче наш, що єси на небесах». – довга, важка фраза. Грецькою дещо коротше: «Патер імон, об ен тіс ураніс». Зате арамейською тут всього два слова, коротких, містких, звучних: «Авун дбашмайя». І звучить таке звернення для близькосхідної людини абсолютно природно навіть сьогодні – я сам чув, як ліванські вірні зверталися до свого митрополита «абуна», тобто «наш отче».

Так євангелісти, по суті, раз і назавжди відмовилися від ідеї якоїсь особливої священної мови для християн, хоча на практиці ця ідея не раз з’являтиметься в історії Церкви. Якою саме мовою було сказано, як у точності прозвучало – виявляється, не так вже і важливо. Втім, у цьому немає нічого дивного. Християнство є віра не в якийсь набір священних слів, а в Слово, Яке утілилося «для нас, людей, і для нашого спасіння», і жодні словесні формулювання не передають цього Слова в повноті.

Попередній запис

Чому Бог так суворо покарав Ананію?

Почнемо з того, що в книзі Діянь не сказане, що Ананію і Сапфиру – подружжя, яке принесло в общину частину ... Читати далі

Наступний запис

Наскільки зрозуміла Біблія?

Можна деколи почути суперечки про зрозумілість або незрозумілість Біблії. Одні стверджують, що Біблія зрозуміла сучасному читачеві, інші стверджують, що ні. ... Читати далі