Розділ 14: Прослав ім’я Христове

Є одна дитяча пісенька, в якій ставиться питання: «Коли маленька загублена овечка повернеться додому, чи добре її там зустрінуть?»

Одного разу Ісус розповів історію про одну овечку, яка заблукала. Пастух шукав її до тих пір, поки не знайшов. Радіючи, він приніс її додому на плечах. Уявіть собі, що якась літня вівця в стаді каже: «Яка безглузда. Треба було думати раніше. Ти завжди була неслухняною. Пастуху потрібно було залишити тебе на поживу вовкам».

Коли маленька загублена овечка повернеться додому, чи добре її там зустрінуть?

Про це і говориться в 14-му розділі послання до Римлян. Він починається так: «Слабого в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди».

«Суперечок про погляди», я гадаю, це даремні аргументи і недобрі відгуки.

Дві тисячі років тому церкви не були ідеальними, як не ідеальні вони і зараз. Люди сперечалися, які дні їм дотримувати, яку їжу треба їсти, кому можна бути керівником у церкві. Деякі люди називали себе прикладом для наслідування і були швидкі на засудження інших, хто відрізнявся від них. Це було так схоже на наш час. За тисячі років людська природа анітрохи не змінилася.

Тому Святий Дух через апостола Павла попереджає нас про спори, про погляди і про суперечки про їжу і дні поклоніння. Постарайтеся мене правильно зрозуміти. У Християнстві є певні незмінні правила, і ми ні на йоту не повинні ухилятися від них. Ми читаємо: «Боротись за віру, раз дану святим» (Юд. 1:3). «Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю» (2Тим. 4:2), «Будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі» (1Кор. 15:58).

Хочу перерахувати те, що є незмінним:

  • Наша нужда – Ми всі згрішили і позбавлені слави Божої.
  • Особа Христа – Ісус – Бог, явлений тілесно, тільки Його ім’ям ми спасаємося.
  • Хрест – Христос помер за гріхи наші за Писанням.
  • Народження згори – Якщо людина не народиться згори, вона не побачить Царства Божого.
  • Святість – Без святості ніхто не побачить Господа.
  • Біблія – Писання непохитне.

Це незмінно. Я не повинен порушувати цього. Я повинен захищати ці істини ціною власного життя. А якщо інші намагаються порушити це, я маю викривати і виправляти їх.

Якщо моя церква учитиме, що Ісус – це не Бог, Який явився тілесно, я повинен буду вийти з такої церкви. У цих істинах немає місця компромісам. У цих непохитних євангельських істинах я повинен стояти твердо, як скеля.

Окрім цього, 14-й розділ послання до Римлян каже нам, що є речі, про які можна міркувати. Тут, у 14-му розділі говориться не про те, що не підлягає жодним змінам, але про життєві питання, які чинять розподіли і численні суперечки.

Дві тисячі років тому люди сперечалися про те, яку їжу можна їсти і які дні дотримувати. Цікаво, що тепер все ще є люди, які наполягають на тому, що треба дотримувати суботу і ніколи не їсти свинини. Є і інші, які наполягають на тому, що Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.

14-й розділ послання до Римлян допомагає зрозуміти, що нам треба не ділити церкву і не знищувати віру слабкого брата, за якого помер Христос, тільки для того, щоб виграти в суперечці про такі другорядні речі, як їжа, одяг, і в які дні ми повинні відвідувати церкву.

У посланні до Римлян 14:19 говориться: «Пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного». Про це ж говорить 13-й вірш. «Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси».

Хочу звернутися до пасторів:

Який сенс буде в тому, що ви викинете орган, приберете кафедру, викинете збірки гімнів, якщо після цього з вашої церкви підуть усі справжні християни?

Хочу звернутися до молоді:

Який сенс буде вам від того, що ви приходитимете на служіння в джинсах і не зніматимете бейсболку під час причастя, якщо серце ваших батьків буде розбито?

Хочу звернутися до літніх людей:

Яка користь буде вам, якщо ви наполягаєте на тому, що в церкві повинні звучати тільки старі гімни, якщо ваші онуки не приходять на служіння?

  • Наполягатимемо на тому, що святість – це житло Бога.
  • Стежитимемо, щоб усе було чинно і благопристойно.
  • Не наслідуватимемо цей світ.

14-й розділ послання до Римлян написаний для всіх.

Не будемо сперечатися про маловажні речі, але замість цього докладемо всі зусилля, щоб прославити Ім’я Ісуса Христа і боротись за віру, раз дану святим.

  • Чи народжений ти згори?
  • Чи сповнений ти Святим Духом?
  • Чи набуваєш ти душі?
  • Чи чекаєш ти другого пришестя Христового? Якщо в усьому цьому ти чиниш задля Бога… ти добре робиш.
Попередній запис

Розділ 13: Стосунки Християн з навколишнім світом

На цій землі християни – мандрівники і прибульці. Цей світ не є нашою батьківщиною. Ми маємо небесне громадянство. Ми читаємо: ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 15: Мій Спаситель, мій приклад для наслідування

Ми разом вивчали Послання до Римлян. Цей видатний твір апостола Павла про те, як Бог спасає грішників і будує з ... Читати далі