Подоба дев’ята (продовження)
XVII
– Тепер, господарю, – сказав я, – поясни мені значення тих гір: чому вони такі різні на вигляд?
– Слухай. Ці дванадцять гір, які ти бачиш, означають дванадцять племен, що населяють весь світ; серед них був проповіданий Син Божий через апостолів.
– Чому ж вони неоднакові і мають різний вигляд?
– Ці дванадцять племен, що населяють весь світ, є дванадцять народів; і як різні ти бачив гори, такі різні думки і внутрішній настрій цих народів. Я поясню тобі значення кожного з них.
– Спершу, господарю, скажи мені ось що: якщо ці гори такі різні, то яким чином камені з них, будучи покладені в будівлю вежі, стали і однокольоровими і блискучими, так як і камені, що підняті з дна?
– Бо всі народи під небом, почувши проповідь, увірували і нареклися одним ім’ям Сина Божого, і, прийнявши Його печать, всі отримали один дух, один розум, і стала в них одна віра, і одна любов, і разом з ім’ям Його вони зодяглися духовними силами дів. Через те будівля вежі стала однакового кольору і сяючою, подібно до сонця. Але після того, як вони зійшлися воєдино і стали одним тілом, деякі з них осквернили себе і були вивергнуті з роду праведних; знову повернулися до колишнього стану і навіть стали гіршими.
XVIII
І запитав я, яким чином вони, пізнавши Господа, стали гіршими?
– Якщо хтось, хто не пізнав Господа, – сказав він, – зробить зло, то він підлягає покаранню за свою неправду. Але хто пізнав Господа, той вже повинен утримуватися від зла і робити добро. І якщо той, який повинен робити добро, замість цього робить зло, то чи не більший злочин він вчинив, ніж той, хто не знає Бога? Тому ті, що не пізнали Бога і роблять зло, приречені на смерть, але ті, які пізнали Господа і бачили Його дивні діла, якщо роблять зло, то будуть покарані подвійно і помруть навіки. Так очиститься Церква Божа. Ти бачив, забраковані камені були викинуті з вежі і віддані злим духам, і вежа таким чином очистилася, що вся здавалася ніби висіченою з одного каменя; такою буде і Церква Божа, коли вона очиститься і будуть викинуті з неї злі, лицеміри, богохульники, двоєдушні і всі, хто творить різні види неправди; вона буде єдиним тілом, єдиним духом, єдиним розумом, єдиною вірою і єдиною любов’ю, і тоді Син Божий торжествуватиме між ними і радітиме, прийнявши Свій народ чистим.
– Господарю, – сказав я, – все це велично і славно. Тепер поясни мені значення і дію кожної з гір, щоб всяка душа, що уповає на Господа, почувши це, прославляла велике, дивне і славне Його ім’я.
– Слухай і про ці різні гори, тобто про дванадцять народів.
XIX
– Перша чорна гора означає віруючих відступників, ганьбителів Господа і зрадників рабів Божих; їм належить смерть і немає покаяння, і тому вони чорні, бо рід їхній беззаконний. Друга гола гора – це віруючі лицеміри і учителі неправди; вони вельми близькі до перших і не мають плоду правди. Бо як гора їхня порожня і безплідна, так і ці люди, хоч і мають ім’я, але не мають віри і немає в них ніякого плоду істини. Втім, для них є покаяння, якщо тільки відразу покаються; а якщо відкладатимуть, то і для них буде смерть разом з першими.
– Чому ж, господарю, останнім є доступ до покаяння, а першим – ні? Адже діла їхні майже однакові.
– Для них є покаяння тому, що вони не ганьбили свого Господа і не були зрадниками рабів Божих; але, бажаючи прибутків, вони облещували людей, і кожен учив за похотями грішних; за ці вчинки вони понесуть покарання, але для них є покаяння, оскільки вони не були ганьбителями Господа і зрадниками.
XX
– Третя гора, – продовжував пастир, – покрита тернями і бур’янами, знаменує віруючих, з яких одні багаті, а інші вдалися до безлічі занять, бо бур’яни означають багатих, а терня – тих, які вдалися до багатьох турбот. Такі не мають спілкування з рабами Божими, але віддаляються від них, захоплювані своїми ділами. А багаті насилу вступають у спілкування з рабами Божими, побоюючись, щоб у них не попросили чого-небудь. Таким людям важко увійти до Царства Божого. І як із роззутими ногами важко ходити по колючих рослинах, так і людям такого роду важко потрапити в Царство Боже. Але і для них є покаяння, тільки вони повинні негайно навернутися до нього, щоб раніше упущене ними надолужити в решту днів і робити добро. Покаявшись і творячи добрі діла, вони житимуть з Богом; якщо ж перебуватимуть у своїх ділах, то будуть віддані тим жінкам, які позбавлять їх життя.
XXI
– Четверта гора, на якій дуже багато рослин, в її верхній частині зелених, а біля коріння сухих і навіть зів’ялих від сонячної спеки, означає віруючих, які сумніваються або ж мають Господа на устах, а в серці не мають. Тому вони в основі сухі і позбавлені сили, і лише їхні слова живі, а діла мертві, і самі вони ні мертві, ні живі. Так само і ті, які сумніваються, – ні зелені, ні сухі, тобто ні живі і ні мертві. Як ті рослини засохли, щойно показалося сонце, так само і двоєдушні, почувши про гоніння, через свою малодушність поклоняються ідолам і соромляться імені Господа свого; такі люди ні живі і ні мертві; але і вони можуть жити, якщо швидко покаються; якщо ж не покаються, то будуть віддані тим жінкам, які позбавлять їх життя.
XXII
П’ята гора скеляста, але поросла зеленими травами, вона означає тих віруючих, які хоч і вірують, але мало вчаться, зухвалі і самовдоволені, бажають здаватися всезнаючими, але нічого не знають. За цю зухвалість розум відступив від них, і увійшла до них марнославна безрозсудність. Вони видають себе за розумних і, будучи нерозумними, бажають бути вчителями. За цю високомудрість багато з них принижені, бо велике біснування – зухвалість і суєтна самовпевненість. Багато хто з них відкинуті, інші ж, усвідомивши своє заблудження, покаялися і підкорилися тим, хто має розум. Але й іншим, подібним до них, є покаяння, бо вони не стільки були злими, скільки безрозсудними і нерозумними. Тому якщо покаються, вони житимуть з Богом; якщо ж не покаються, то житимуть з жінками, які будуть зловтішатися над ними.
XXIII
Шоста гора з великими і малими тріщинами і з сухими рослинами в них означає віруючих. Малі тріщини – ті, які мали між собою розбрати і від взаємних сперечань притупилася їхня віра; багато хто з них покаявся, те саме зроблять інші, почувши мої заповіді, бо їхні розбрати незначні, і вони легко навернуться до покаяння. Великі тріщини – це ті, що невпинні в розбратах, злопам’ятні і гнівливі; вони відкинуті від вежі і непридатні для будівлі, їм важко жити з Богом. Якщо Бог і Господь наш, що володарює над всім Своїм творінням і не тримає зла на тих, що сповідають свої гріхи, але умилостивлюється, то як людина, смертна і сповнена гріхів, невпинно гнівається на іншу, ніби вона може спасти чи погубити її? Я, ангел покаяння, переконую вас, які маєте таку схильність, одумайтеся і наверніться до покаяння – і Господь зцілить попередні ваші гріхи, якщо очиститеся від цього бісівського зла, якщо ж ні, то будете віддані смерті.
XXIV
– Сьома гора, – продовжував пастир свої пояснення, – на якій були рослини зелені, квітучі і рясні, так що всяка худоба і птахи небесні харчуються ними, і навіть після зривання вони ростуть ще краще, означає віруючих, які завжди прості і добрі, не ворогують між собою, але завжди радіють за рабів Божих, сповнені духом дів, милосердні до кожної людини і від трудів своїх негайно і без вагань діляться з усіма. Тому Господь, бачачи їхню простоту і доброту, допомагав праці рук їхніх і дарував успіх у всякому ділі. Я, ангел покаяння, переконую вас перебувати в такому стані духа, і сім’я ваше не зникне повіки. Господь похвалив вас і вписав у наше число, і все сім’я ваше житиме з Сином Божим, бо ви від Його Духа.
XXV
Восьма гора з багатьма джерелами, які втамували спрагу всякому творінню Божому, означає апостолів і учителів, які проповідували по всьому світу і свято та чисто учили слову Господньому, і не схилялися до поганих бажань, але постійно перебували в правді та істині, прийнявши Святого Духа. Тому вони перебувають з ангелами.
XXVI
Камені з плямами на дев’ятій горі, пустинній і населеній шкідливими для людей зміями, означають тих дияконів, які погано звершували служіння, розкрадаючи блага вдів і сиріт і збагачуючись від свого служіння. Якщо залишаться у своєму пороці, то вони мертві, і немає в них ніякої надії на життя; якщо ж навернуться і непорочно звершуватимуть своє служіння, то зможуть жити.
А камені шорсткі означають тих, які відреклися і не навернулися до Господа, здичавіли й уподібнилися пустелі, не спілкуються з рабами Божими, але, живучи самотньо, гублять свої душі. Як виноградна лоза, залишена без жодного догляду, пропадає, заглушається травами, з часом стає дикою і непотрібною для господаря, так і ці люди, впавши у відчай, здичавіли і стали непотрібними для Господа свого. Для них можливе покаяння, якщо вони відреклися не від серця; якщо ж хто зробив це від серця, не знаю, чи зможе такий мати життя. Я кажу не про теперішні дні, щоб той, хто відрікся, зміг покаятись; неможливо отримати спасіння тим, хто має намір відректися від Господа свого, але покаяння дається тим, хто відрікся в минулому. Тому хто має намір покаятися, нехай зробить це негайно, перш ніж закінчиться будівництво вежі. Якщо ж хто не поспішить, то буде відданий смерті тими жінками.
Короткі камені означають людей підступних і наклепників: вони подібні до змій, яких ти бачив на дев’ятій горі. Бо як отрута змії смертоносна для людини, так і слова таких людей згубні для інших. Вони малі у своїй вірі внаслідок їхнього способу дій. Втім, деякі з них покаялися і спаслися. Також і решта таких же отримають спасіння, якщо покаються; якщо ж не покаються, то загинуть від тих жінок, силою і владою яких вони володіють.
